[Святкування Всесвітнього дня Фалунь Дафа] Позбутися глибокої образи на матір

(Minghui.org) Мені пощастило відкрити для себе Фалунь Дафа у 2002 році, коли я навчалася в Європі. Я вирушила в духовну подорож, яка допомогла мені позбутися глибоко вкоріненої образи на матір. Практика Фалунь Дафа поліпшила моє здоров'я, забезпечила гармонійне сімейне життя й дала мені пережити безліч чудес. У цей особливий день святкування Всесвітнього дня Фалунь Дафа я хотіла б поділитися своєю історією.

Відпустити глибоку образу на матір

Я народилася в 1980-х роках у Китаї. У той час компартія проводила політику «перевиховання» міської молоді, відому як рух «Вгору до гір і вниз до села», і батька з матір'ю перевели з міста жити та працювати в сільську місцевість. У результаті я виросла з бабусею і дідусем по батьківській лінії, які були побожними католиками. Хоча бабуся ніколи не ходила до школи, вона могла переказати всю Біблію. Змалку вони завжди казали мені: «Якщо тебе ляснуть по правій щоці, ти повинна підставити їм і ліву». Вихована ними, я виросла скромною і терплячою і завжди була готова допомогти іншим. Сусіди говорили, що я хороша дитина. Іноді мені було трохи самотньо, але загалом моє дитинство було відносно легким і вільним.

Коли мені виповнилося 12 років, батьки повернулися до Пекіна з моїм молодшим братом, і наступні кілька років життя з ними стали для мене кошмаром. Моя мати була дуже схильна до суперництва й керувалася тільки своїми інтересами. Я була для неї безнадійним книжковим хробаком, який нічого не вміє, крім читання книг. Вона часто звинувачувала бабусю в тому, що та зіпсувала мене.

Протягом тих кількох років мати щодня ображала мене, часто вдаючись до побоїв. Я плакала під час їжі й лягала спати зі сльозами на очах. До 20 років у мене накопичився довгий список хвороб, включно з хворобою шлунку, ринітом, кістою носа та грижею міжхребцевого диска. Ще більше мене засмучувало те, як багато турботи та любові мати віддавала молодшому братові, що різко контрастувало з тим, як вона поводилася зі мною.

Я часто думала про те, щоб покінчити із життям. Однак щоразу, коли я думала про це, мені спадало на гадку висловлювання з Мен-цзи: «Коли Небо хоче покласти важливу місію на людину, воно спочатку наповнює її серце стражданнями, змушує її до межі напружувати кістки та сухожилля, змушує її тіло страждати від голоду, кидає її в нужду й злидні, прирікає на невдачі всі її починання. Тим самим Небо зміцнює волю людини, загартовує її як сталь і робить її здатною до виконання того, що за інших обставин вона була б нездатна виконати».

З самого дитинства я бачила істот з інших просторів і завжди відчувала, що хтось із Небес піклується про мене. Я завжди вірила, що мені належить виконати велике завдання, і ця віра давала мені сили жити далі.

Після закінчення школи я пішла від батьків і переїхала до тітки. Я майже не відвідувала батьків, і єдиним засобом спілкування з ними був обмін кількома повідомленнями з батьком.

Кілька років по тому я поїхала вчитися до Європи, де зустріла свого майбутнього чоловіка, який познайомив мене з Фалунь Дафа. Маючи власний досвід бачення істот в інших просторах, я завжди відкидала атеїзм, який посилено пропагується компартією Китаю. Моє виховання допомогло мені швидко засвоїти вчення Дафа.

Прочитавши «Лунь Юй», вступ до книги «Чжуань Фалунь», яка є основною книгою Дафа, я зрозуміла, якого високого рівня досяг Учитель Лі. Продовжуючи читати книгу, я усвідомила, що повинна позбутися образи на матір. Я зрозуміла, що наші минулі кармічні зв'язки були головною причиною труднощів у нашому спілкуванні. Якщо я хочу відправитися в духовну подорож, щоб повернутися до свого первісного, істинного «я», то повинна вирішити конфлікти з матір'ю й ставитися до неї з милосердям.

Я вирішила зробити перший крок і зателефонувала матері. Зрозумівши, хто дзвонить, вона відразу передала трубку батькові. Ми обмінялися з ним привітаннями, після чого я сказала: «Тату, я хочу поговорити з мамою». Спочатку він дуже здивувався, але потім із радістю передав їй трубку. Як завжди, вона почала словесно ображати мене. Однак я вже не відчувала злості та образи, а вважала це смішним. Спочатку мама була ошелешена моєю реакцією, але потім теж розсміялася.

Після цієї розмови мама більше ніколи не ображала мене. Два роки по тому я народила сина й зателефонувала їй, щоб подякувати за те, що вона народила мене. Мої слова зворушили її, і вона розплакалася.

Зцілення від серйозного захворювання спини

У мене з дитинства були проблеми зі здоров'ям. Життя з матір'ю протягом декількох років призвело до серйозних психічних розладів, що ще більше підірвало моє здоров'я. Кіста, що утворилася в носі, стала тиснути на зоровий нерв, що ледь не призвело мене до сліпоти. Крім того, у мене було сильне розтягнення м'язів попереку, спричинене падінням на уроці фізкультури в середній школі. Після удару куприка я не отримала своєчасного лікування, і захворювання поступово переросло в грижу поперекового відділу хребта. Я не могла носити важкі речі, стояти та довго ходити. Щозими наставав час, коли я зовсім не могла рухатися й опинялася прикутою до ліжка. Лікар попередив, що я не зможу виносити дитину, оскільки моя спина не витримає її ваги. Тоді мені було всього 18 років.

Через два тижні після того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, подруга попросила мене допомогти їй донести велику валізу по сходах. Тільки спустившись із четвертого поверху на перший, я зрозуміла, що в мене не болить спина. Раніше це було б просто немислимо! Мене переповнювало хвилювання й вдячність Учителю Лі, засновнику Фалунь Дафа.

З того часу більшість моїх проблем зі здоров'ям були вирішені одна за одною. Я змогла виносити дитину до повного терміну без болю в спині. Коли я розповіла про це своєму другові, який працює лікарем і оглядав мене в Китаї, він сказав, що це просто неймовірно.

Моєму синові зараз 20 років. Завдяки благословенням Дафа він виріс здоровим. Коли ми разом виходимо на вулицю, багато хто приймає мене за його старшу сестру, оскільки завдяки Дафа моя зовнішність за ці роки майже не змінилася.

Усунення пристрасті до особистих інтересів

Понад десять років тому батьки купили третій будинок у Пекіні. Батько запитав мене, чи можуть вони зареєструвати його на мого брата. Я без вагань відповіла: «Без проблем. Адже я не можу жити з вами, і в основному про вас піклується брат, тому має сенс віддати будинок йому». Вони пообіцяли, що частина майна належатиме мені.

Коли кілька років тому батьки приїхали до мене, я дізналася від мами, що вони продали один зі старих будинків і віддали гроші братові. Тепер брат із дружиною живуть у будинку, який був куплений останнім, а батьки в тому, що залишився. Це означало, що жоден із будинків мені не належить. Я була трохи здивована й відчула, що вони мене не люблять. Але потім я нагадала собі, що раз уже вирішила вдосконалюватися, то повинна повністю відкинути всі корисливі інтереси.

Минуло кілька років, і батьки більше не згадували про будинок. Я чула від подруги, близької до моєї родини, що всі вважають це несправедливістю, і наш батько вчинив не так, як слід. Я сказала їй, що все дається нам в обмін на нашу доброчесність. Хоча я не дуже багата, але живу гідним і здоровим життям, у мене щаслива сім'я. Нічого із цього не можна купити за гроші. Вона сказала, що захоплюється моєю щедрістю й бачить у мені велич Дафа.

Подолання мовного бар'єра

Я живу в місті, де розташований федеральний уряд. Під час конференції федеральних представників місцевий координатор Дафа запитав, чи може хтось піти та зібрати підписи під петицією. У нашому місті дуже мало практикувальників Дафа, усього три сімейні пари. Крім нас із чоловіком, одна з пар нещодавно переїхала з Китаю і подружжя не говорило місцевою мовою; друга пара була недоступна. Оскільки я в той час не працювала, то була найкращим кандидатом для виконання цього завдання.

На той час я вивчала німецьку мову всього один місяць і не володіла нею вільно, тому турбувалася, чи зможу чітко висловити свої думки. Тоді я згадала настанову Вчителя в «Чжуань Фалунь»:

«У цьому Гун міститься майже будь-яка матерія, з якої складаються всі простори нашого Всесвіту. Якщо ж ми назвемо його енергетичним полем, це буде досить слушною назвою. Тому ми зазвичай називаємо його енергетичним полем». («Лекція третя», Чжуань Фалунь)

У такому випадку хіба сама мова не існує в матеріальній формі та не може бути божественним даром? Хіба практикувальнику Дафа може завадити мовний бар'єр поділитися фактами про Дафа? Ця можливість дуже цінна, я не повинна її втратити.

Недовго думаючи, я увійшла в будівлю, де проходила конференція. Я впевнено поговорила майже з усіма учасниками конференції та спокійно відповідала на їхні запитання. Одна людина навіть зазначила, що в мене відмінна німецька, і запитала, чи не вчилася я в місцевій школі. Інший думав, що я виросла в Німеччині. Коли я сказала, що вивчала німецьку всього один місяць, вони були вражені.

Чоловік не повірив своїм очам, коли я показала йому список підписів, які зібрала того дня. Він запитав, як я відповідала на їхні запитання, і я повторила те, що говорила представникам. Попри те, що я ніколи не вчила деякі слова й вирази, вони просто приходили до мене природним чином. Я зрозуміла, що це Вчитель наділив мене мудрістю.

Хоча після цього в мене не було можливості приділяти більше часу вивченню німецької мови, я могла вільно розмовляти з людьми на різних заходах, роз'яснюючи правду. Я відчуваю, що Вчитель відкрив для мене двері.

Кілька років по тому, коли ми поїхали у франкомовні райони Швейцарії, щоб просувати там Shen Yun, сталося схоже диво. Хоча я ніколи не вивчала французьку, але швидко згадала кілька фраз, щоб представити Shen Yun, і практикувальники хвалили мою вимову.

Одного разу я одна продавала квитки на виставу Shen Yun і дивним чином розуміла всі питання, які люди задавали мені французькою мовою. Я могла відповідати їм французькою. Тільки коли доводилося довго розмовляти з деякими з них, я переходила на німецьку або англійську, щоб повністю висловити свої думки. Зараз, коли я згадую про це, мені здається це приголомшливим. Завдяки підтримці Вчителя я продала того дня 16 квитків.

Епілог

За 23 роки практики Дафа я постійно самовдосконалювалася, позбавляючись від пристрастей. Завдяки тому, що чоловік і син теж практикують Дафа, у нашій родині панує гармонія. Син шукає можливості познайомити своїх друзів із Дафа. На відміну від багатьох своїх однолітків, які часто відчувають труднощі в спілкуванні з батьками, він відкритий і любить проводити з нами час. Я буду й надалі вдосконалювати характер і свідомість, щоб досягти нових духовних висот.