63-річна мешканка Хебею, звільнена з тюрми у важкому стані, померла через вісімнадцять років

(Minghui.org)

Ім’я: Бай Юйчжи

Ім’я китайською: 白玉枝

Стать: жіноча

Вік: 63 роки

Місто: повіт Цзінцзін

Провінція: Хебей

Рід занять: співробітниця банку

Дата смерті: приблизно в березні 2025 року

Дата останнього арешту: 31 серпня 2002 року

Останнє місце ув’язнення: жіноча в’язниця провінції Хебей

Під час чотирирічного ув’язнення за відданість принципам Фалуньгун Бай Юйчжи було піддано нелюдським тортурам і примусовому годуванню невідомими препаратами. У результаті жорстокого поводження вона осліпла на обидва ока, її рвало кров’ю, у жінки відмовили нирки. Кілька разів вона перебувала в критичному стані, проте влада відмовилася звільнити її достроково за медичними показаннями та натомість продовжила їй термін ув’язнення на чотири місяці. У призначений день її звільнення, 25 грудня 2006 року, співробітники місцевого «офісу 610» спробували відвезти Бай до центру ув’язнення. Вони поступилися тільки після рішучого протесту членів її сім’ї.

Хоча пізніше зір Бай трохи відновився, вона все ще погано бачила. Вона, як і раніше, не могла стояти та піклуватися про себе без сторонньої допомоги. Її руки постійно безконтрольно тряслися. Час від часу в неї траплялися судоми, і її мучили напади невралгії. Після вісімнадцяти років постійних страждань вона померла приблизно в березні 2025 року. Їй було 63 роки.

Бай, співробітниця Промислово-комерційного банку Китаю, почала практикувати Фалуньгун 1994 року. Після того, як 1999 року компартія Китаю (КПК) розв’язала переслідування цієї практики самовдосконалення, Бай твердо дотримувалася своїх духовних переконань і тому неодноразово зазнавала незаконних арештів.

Вирок до трьох років примусових робіт у жовтні 1999 року

1 жовтня 1999 року Бай було засуджено до трьох років примусових робіт. Перебуваючи в різних виправно-трудових таборах, психіатричній лікарні та наркологічному центрі, вона оголошувала голодування, максимальна тривалість яких сягала дев’яти місяців. Її вага знизилася з 50 до 36 кілограмів. Попри це, охоронці вводили їй невідомі препарати, через що їй здавалося, що по всьому тілу повзають комахи. Під час обстеження в лікарні в жовтні 2000 року в неї не виявили артеріального тиску та показань ЕКГ. Тільки тоді охоронці виправно-трудового табору зрозуміли, що вона перебуває на межі смерті, і веліли рідним забрати її.

У жовтні 2001 року Бай знову заарештували й відправили до виправно-трудового табору (термін ув’язнення невідомий). Вона оголосила голодування на знак протесту та була звільнена менш аніж за місяць. Бай жила далеко від дому, щоб уникнути подальшого переслідування, але у вересні 2001 року її знову заарештували. Начальник місцевої поліції побив її до втрати свідомості, і вона прийшла до тями тільки через три дні. Усі ці кілька днів начальник поліції залишив її лежати на холодній бетонній підлозі. Після того, як вона прийшла до пам’яті, її відвезли до виправно-трудового табору, але за станом здоров’я там її не прийняли.

Бай було звільнено, але в грудні 2001 року знову взято під варту за поширення інформаційних матеріалів Фалуньгун. Жінку доправили в центр ув’язнення № 2 міста Шицзячжуана. Вона оголосила голодування, яке тривало чотири місяці, після чого була звільнена під заставу. Бай ще не встигла відновитися після ув’язнення, як поліціянти знову почали переслідувати її вдома. Вона змушена була піти з дому, щоб уникнути переслідування.

Вирок до чотирьох років тюремного ув’язнення

31 серпня 2002 року Бай заарештували в орендованому нею будинку в місті Шицзячжуані. Поліціянти побили її так, що її неможливо було впізнати. Вона похитувалася під час ходьби, була виснажена, під очима з’явилися темні кола.

Поліція використовувала свої зв’язки, щоб Бай прийняли у виправно-трудовому таборі міста Шіцзячжуана. Вона оголосила голодування, що тривало понад два місяці, а потім її обманом змусили знову приймати їжу. Лише через десять днів їй було видано офіційний ордер на арешт. Члени її сім’ї намагалася найняти адвоката, щоб він представляв її інтереси, але всім місцевим юридичним фірмам було заборонено захищати практикувальників Фалуньгун.

У грудні 2002 року суд району Юйхуа міста Шицзячжуана провів таємне слухання у виправно-трудовому таборі. Членам сім’ї Бай не було повідомлено ні про судовий процес, ні про її нове місце ув’язнення. Тільки на початку січня 2003 року вони дізналися, що її перевели в центр ув’язнення № 2 міста Шицзячжуана.

Бай знову оголосила голодування та в лютому 2003 року перебувала в критичному стані. Її рідні просили про дострокове звільнення за медичними показаннями, але їм відмовили, їм також не дозволили побачитися з нею. Приблизно в березні 2003 року її було засуджено до чотирьох років тюремного ув’язнення. Членів її сім’ї не повідомили про суд.

На початку травня 2003 року Бай почала рвати кров’ю, але в центрі ув’язнення їй не надали жодної медичної допомоги. Попри її стан, влада перевела жінку до в’язниці № 2 міста Шицзячжуана, про що її рідні дізналися 20 травня 2003 року.

Тюремні охоронці наказали ув’язненим цілодобово спостерігати за Бай. На знак протесту вона знову оголосила голодування, і її піддали жорстокому примусовому годуванню. Пізніше вона осліпла на обидва ока та вже була не в змозі піклуватися про себе без сторонньої допомоги. Прохання її рідних про дострокове звільнення за медичними показаннями неодноразово відхиляли. Їм також було відмовлено в побаченнях із нею.

Жіночу в’язницю провінції Хебей відкрили влітку 2005 року, і Бай та інших ув’язнених, які практикують Фалуньгун, перевели туди.

Охоронці в новій в’язниці продовжували знущатися з Бай і дуже рідко дозволяли родичам відвідувати її. Речі, які надсилали їй близькі, часто не доходили до неї. Іншим практикувальникам не дозволялося допомагати їй. Одного разу практикувальниця Хе Ланьхуа допомогла їй привести до ладу одяг, за це її позбавили права на купівлю предметів першої потреби та на побачення й спілкування телефоном із родичами.

Стан Бай усе гіршав, у неї розвинулася ниркова недостатність. Пізніше вона стала повністю прикутою до ліжка та недієздатною. Її прохання про дострокове звільнення знову неодноразово відхиляли. Керівництво в’язниці продовжило термін її ув’язнення на чотири місяці. Її звільнили тільки 25 грудня 2006 року. Після звільнення співробітники «офісу 610» спробували перевезти жінку в слідчий ізолятор, але після рішучого протесту її сім’ї відступили від своїх намірів.

Бай так і не відновилася від наслідків ув’язнення. Вона померла приблизно в березні 2025 року.