Подружжя з Даціна загинуло внаслідок незаконних численних переслідувань

(Minghui.org)

Ім'я: Ґуань Чжаоці
Ім'я китайською мовою: 关兆起

Стать: чоловіча

Вік: 56 років

Місто: Дацін

Провінція: Хейлунцзян

Професія: керівник підприємства

Дата смерті: 26 липня 2009 року

Дата останнього арешту: 6 вересня 2002 року

Місце останнього ув'язнення: в'язниця Дацін

Ім'я: Юй Ґуйсян

Ім'я китайською мовою: 郁桂香

Стать: жіноча

Вік: 70 років

Місто: Дацін

Провінція: Хейлунцзян

Професія: менеджер з аудиту

Дата смерті: 19 лютого 2025 року

Дата останнього арешту: 28 червня 2012 року

Місце останнього ув'язнення: невідоме.

Подружня пара з міста Даціна провінції Хейлунцзян зазнала десятиліть жорстоких переслідувань після того, як у липні 1999 року китайський комуністичний режим наказав розпочати кампанію з викорінення Фалуньгун (Фалунь Дафа). Чоловік, Ґуань Чжаоці, помер 26 липня 2009 року — лише через десять місяців після завершення шестирічного ув’язнення за практику Фалуньгун. Поки його дружина, Юй Ґуйсян, оплакувала втрату, вона сама зазнавала постійних арештів і переслідувань. 19 лютого 2025 року Юй померла.

Коли Ґуань перебував в ув'язненні, його 80-річний батько дуже переживав за нього. Батько помер у вересні 2005 року, так і не побачивши востаннє свого сина. Після того, як через чотири роки Ґуань теж помер, його мати, зазнавши нервового зриву, стала часто йти з дому. Вона померла через кілька років після смерті сина.

Хоча саме переслідування практикувальників компартією Китаю позбавило подружню пару можливості дбати про своїх батьків та інших членів сім'ї, комуністична влада поширювала брехню, стверджуючи, що вони не дбають про своїх батьків, бо займаються практикою Фалуньгун.

Як подружжя почало практикувати Фалуньгун

Ґуань працював заступником менеджера на заводі з виробництва антикорозійних труб компанії будівельних матеріалів Дацінської нафтової адміністрації (Daqing Petroleum Administration Building Materials Company Anti-corrosion Pipeline Factory). Він почав займатися Фалуньгун у травні 1996 року, і незабаром багато його хвороб минуло, включно з важким захворюванням серця, пневмонією, розтягненням м'язів попереку. Він також позбувся багатьох шкідливих звичок, зокрема вживання спиртних напоїв і захоплення грою в маджонг. Керуючись у житті принципами Істина, Доброта, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень), він став уважнішим і сповненим оптимізму.

Юй була менеджером з аудиту у відділі будівництва інфраструктури в Дацінському нафтовому адміністративному бюро (Daqing Petroleum Administration Bureau). Вона також почала практикувати Фалуньгун у травні 1996 року, і позбулася хвороби серця, циститу, кісти яєчників; вона стала ставитися до людей щиро й тепло, з розумінням.

Переслідування забрало життя подружньої пари

Після початку переслідування Фалуньгун у 1999 році подружжя неодноразово заарештовували, утримували під вартою та катували. Ґуаня звільнили з роботи 2000 року, а Юй втратила роботу 2001 року.

Заарештовані в Пекіні за звернення на захист свого права займатися Фалуньгун

1 січня 2001 року подружжя вирушило до Пекіна, щоб виступити на захист свого права практикувати Фалуньгун. Вони розгорнули плакат із написом «Фалунь Дафа несе добро» (кит. Фалунь Дафа хао). Троє співробітників поліції в цивільному повалили їх на землю та побили ногами. Після того, як подружжя заштовхали в поліційну машину, один із поліціянтів розрядом електричного кийка вразив Ґуаня в область шиї та відібрав у нього гроші. У відділенні поліції Цяньмень вони відмовилися назвати свої імена і їх відправили в центр ув'язнення району Фаншань.

Ґуань провів у центрі ув'язнення два тижні. Через побої його праве стегно було дуже травмовано, і він не міг ходити самостійно понад два місяці. Коли Ґуаня конвоювали назад у Дацін, його сім'ї довелося заплатити 7000 юанів на відшкодування транспортних витрат поліції.

Юй після арешту доставили у відділення поліції Яньцунь. Поліціянти прикували одну її руку наручниками до віконної рами, а іншу — до труби опалення. Наручники було стягнуто так туго, що руки незабаром втратили чутливість. Поліціянти також відчинили вікно, щоб холод посилив її страждання. Оскільки Юй відмовлялася назвати своє ім'я, поліціянти били її понад сім годин доти, доки вона вже не могла піднятися. Її тримали прикутою до труби опалення ще день, перш ніж відвезли назад у центр ув'язнення.

На знак протесту проти переслідування Юй почала голодування. Охоронці центру ув'язнення дев'ять днів тримали її в наручниках і кайданах. Кайданки рук і ніг були з'єднані разом, тому жінка не могла ні сидіти, ні лежати. Охоронці та ув'язнені щодня примусово годували Юй і били її. Іноді, схопивши жінку за волосся, вони вдаряли її головою об стіну. Вона продовжувала голодування 17 днів і була звільнена, перебуваючи в дуже важкому стані.

Після того, як Юй повернулася на роботу, керівник змусив її протягом шести тижнів проходити курс із «промивання мізків», і наказав написати заяву про відмову від Фалуньгун. Вона не підкорилася, і з керівної посади її понизили до звичайного робітника. Їй не виплатили зарплату в розмірі 2000 юанів і премію за підсумками року — 3000 юанів. Пізніше того ж року Юй звільнили.

Ще один арешт подружжя

6 вересня 2002 року понад десять поліціянтів знову заарештували чоловіка й дружину. Один із поліціянтів вдарив Ґуаня по голові металевою ручкою великого різака для паперу; з рани потекла кров, і чоловік знепритомнів. Поліціянти одягли на нього наручники, накрили голову простирадлом і понесли вниз сходами. Простирадло незабаром просочилося кров'ю.

Юй також вдарили по голові й повалили на землю. Кілька поліціянтів наділи на неї кайданки, накрили голову й за кайданки потягли із четвертого поверху на перший. Наручники глибоко врізалися в зап'ястя жінки, але попри це поліціянти протягли її ще 60 метрів до поліційної машини. Коли Юй на знак протесту проти переслідування закричала: «Фалунь Дафа хао!», поліціянти запхали в її рот ганчірку.

Подружжя відвезли в готель, що належить відділу внутрішньої безпеки міста Даціна. Руки Ґуаня були з'єднані за спиною наручниками й прикуті до стільця. Коли п'ять днів потому поліція повідомила його рідним, що потрібно привезти йому одяг, родичі були приголомшені, побачивши, що одяг, який він зняв із себе, вкритий плямами крові. Ще два тижні Ґуаня катували, а потім перевели в центр ув'язнення міста Даціна.

Юй також була прикута до крісла п'ять днів. Поліція звинуватила її в «змові із закордонними антикитайськими силами». Її часто допитували, погрожували, ображали, били по обличчю й позбавляли сну. Від тортур ноги жінки дуже розпухли. Співробітники поліції також спалили перед нею фотографію засновника Фалуньгун. Вона залишалася твердою у своїй вірі, через десять днів її доправили в центр ув'язнення міста Даціна.

У центрі ув'язнення Юй рішуче вимагала негайно звільнити її. Один з охоронців на прізвище Хань сильно вдарив її ногою в груди, через що згодом вона стала часто кашляти. Після того, як Юй крикнула: «Фалунь Дафа хао!», ув'язнені заткнули їй рот ганчіркою, яку використовували для миття туалету. Вони також скували їй руки наручниками за спиною і не дозволяли користуватися туалетом. На знак протесту вона оголосила голодування. Охоронці, щоб розпалити ненависть до Юй співкамерниць, змусили їх сидіти нерухомо впродовж кількох годин. Ув'язнені із силою штовхали Юй, смикали за волосся та наступали на неї ногами. У результаті на тілі жінки з'явилися сильні набряки, і вона не могла встати.

Одного ранку під час переклички Юй знову крикнула: «Фалунь Дафа хао!» Директор центру ув'язнення Бай наказав охоронцям побити жінку й утримувати в кріслі для тортур упродовж дня; її ноги та груди були затиснуті в кріслі, і вона не могла рухатися.

24 листопада 2002 року Юй перевели в ізолятор округу Са. Охоронці били її шкіряним ременем і ногами. Усе її тіло було вкрите слідами від побоїв.

21 січня 2003 року Юй засудили до трьох років ув'язнення у виправно-трудовому таборі та доправили в жіночий реабілітаційний центр лікування від наркозалежності провінції Хейлунцзян. Через поганий стан здоров'я Юй адміністрація центру відмовилася прийняти її, і вже через чотири дні, 25 січня, її звільнили.

Чоловік, засуджений на шість років, помер через десять місяців після звільнення

У травні 2003 року Ґуань був засуджений районним судом Жанхулу до шести років тюремного ув'язнення, і другого червня 2003 року його перевели із центру ув'язнення міста Даціна до в'язниці Даціна. Його тримали в одиночній камері, били, піддавали примусовому годуванню та вражали струмом електричних кийків.

11 листопада 2003 року охоронці знайшли в Ґуаня книги Фалуньгун. Вони протягом 15 днів тримали його в одиночній камері, не дозволяли під час приймання їжі користуватися паличками для їжі та змушували спати на металевому листі без жодних постільних речей.

Наприкінці березня 2004 року керівництво відділення №7 в'язниці наказало практикувальникам Фалуньгун, які там утримувалися, упродовж трьох днів зректися своєї віри. Оскільки Ґуань не підкорився, його змусили стояти на ногах два дні поспіль. Оскільки співкамерники відмовилися його катувати, охоронці перевели його у відділення №14 і підбурили ув'язнених бити його.

24 березня 2004 року близько першої години дня ув'язнений Фань Чжаояо й кілька інших ув'язнених відвели Ґуаня на склад. Вони прив'язали його до дерев'яного хреста розміром 20 сантиметрів на 2 метри й запитали, чи буде він і далі практикувати Фалуньгун. Він відповів ствердно, і Фань завдав понад 20 ударів по його обличчю.

Втомившись бити Ґуаня, Фань наказав ув'язненим Чжун Хайбіню, Лі Лайцюаню та Лі Давею відвести практикувальника в коридор, де Лі Давей розбив йому колінну чашечку дерев'яною дошкою. Він і Лі Лайцюань також припекли Ґуаню всі нігті на пальцях рук сигаретами. Коли він наполегливо продовжував практикувати Фалуньгун, його почали бити дерев'яними палицями та гумовими кийками.

Ґуань тричі втрачав свідомість під час побоїв. Щоразу в’язні обливали його холодною водою, щоб привести до тями, а потім знову били. Його спина стала чорно-фіолетовою, обличчя було спотворене, а зуби розхиталися. Перед вечерею, перш ніж припинити побиття, ув'язнені підвісили тяжкопораненого Ґуаня до верхнього ярусу ліжка, і він знову втратив свідомість від болю.

Коли Ґуань прийшов до пам’яті, він виявив, що прикутий до стільця в «навчальній кімнаті». Ув'язнений, на ім'я Фань сказав йому: «Охоронець Лі Фенцзян сказав нам, що жодні тортури не вважаються надмірними, коли справа стосується Фалуньгун». Ґуань спробував переконати охоронця, але його зупинили ув'язнені.

Ув'язнені й далі катували Ґуаня. Коли він втрачав сили й не міг стояти, двоє ув'язнених тримали його та змушували стояти на ногах. Ув'язнений Фань підробив його підпис на заяві про відмову від Фалуньгун і передав документ охоронцям.

Пізніше охоронці наказали Ґуаню відповідати на запитання, щоб очорнити Фалуньгун. Він відмовився підкоритися та розірвав папір. Охоронці змусили його стояти вісім днів без сну. Ноги й ступні чоловіка так розпухли, що він не міг надіти взуття; пізніше шкіра на його ногах потемніла.

Ґуань почав голодування 26 січня 2006 року на знак протесту проти побиття наглядачем Ван Юнсяном іншого практикувальника. Упродовж місяця голодування його насильно годували двічі на день. Охоронець Лі Фенцзян наказав ув'язненим Фаню, Чжуну, Лі Лайцюаню та Лі Давею бити Ґуаня по голові. Через це в практикувальника часто йшла кров із носа, його рвало кров'ю.

Коли 18 вересня 2008 року Ґуаня нарешті звільнили, його фізичне й психічне здоров'я різко погіршилося. У нього утворилася велика пухлина на спині, пам'ять ослабла, реакції стали уповільненими, очі потьмяніли, а хода стала нетвердою. Ґуань Чжаоці помер 26 липня 2009 року, усього через десять місяців після звільнення з в'язниці. Йому було 56 років.

Дружину заарештували ще кілька разів і, врешті-решт, вона померла

У той час, коли Ґуань усе ще перебував в ув'язненні, 23 жовтня 2003 року приблизно о 6-й годині вечора до Юй у будинок увірвалися поліціянти. Вони незаконно забрали портрет засновника Фалуньгун і спробували відвезти жінку у відділення поліції. Вона відмовилася йти з ними, тому поліціянти штовхнули її, і вона ледве втрималася на ногах.

Увечері 18 вересня 2004 року Юй знову заарештували, цього разу в будинку подруги. Дорогою до центру ув'язнення міста Даціна в Юй виникло сильне тремтіння в тілі. Побоюючись, що жінка може померти в їхній машині, поліціянти відвезли її в лікарню Луннань і, перш ніж звільнили під заставу, вимагали від її рідних 10 000 юанів. Після того, як Юй повернулася додому, інший поліціянт вимагав у її сім'ї ще 3000 юанів. Вона була змушена виїхати з дому, коли поліція десять днів потому спробувала заарештувати її знову.

11 грудня 2004 року Юй була заарештована на квартирі, де тимчасово проживала, Кан Юньфеном із відділу внутрішньої безпеки району Жанхулу. Жінку знову дуже трясло, тому керівництво центру ув'язнення відмовилося прийняти її. Кан відвіз Юй до Народної лікарні Даціна, де четверо поліціянтів тримали її, а лікар зробив їй укол. Юй втратила свідомість і її відправили в центр ув'язнення.

Юй оголосила голодування, протестуючи проти переслідування, і поки вона там перебувала, протягом 37 днів, ув'язнені щодня носили її на примусове годування. Одного разу жінка мало не задихнулася, коли ув'язнені закрили їй рот під час примусового годування. Її рот і ніздрі було серйозно пошкоджено, оскільки лікар дуже неакуратно вставляв трубку для годування. Одного разу він сказав їй: «Ми не повинні бути гуманними з тобою, практикувальницею Фалуньгун; нам байдуже, якщо ти помреш».

Юй часто рвало тією їжею, яку їй примусово вливали. Через насильницьке годування в неї тричі виникав стан шоку.

Одного ранку під час переклички Юй закричала: «Фалунь Дафа хао!» Вона вимагала, щоб охоронці звільнили її. Директор центру ув'язнення Ду наказав трьом ув'язненим бити її, бити головою об стіну. Побиття тривало кілька днів, і в якийсь момент вона втратила свідомість. Жінка була настільки слабкою, що не могла ходити самостійно, й ув'язненим доводилося носити її в туалет.

Попри те, що вона була дуже ослаблена, Юй ще на три роки залишили у виправно-трудовому таборі. 12 січня 2005 року її доставили в жіночий центр лікування від наркозалежності міста Харбіна. Після того, як адміністрація центру відмовилася прийняти Юй, поліціянти відвезли її назад до центру ув'язнення міста Дацін і 18 січня звільнили.

23 вересня 2005 року група співробітників відділення поліції Луннань увірвалася в будинок Юй, відкривши двері за допомогою професійного слюсаря. Увійшовши, вони змусили її лягти на підлогу. Коли її родич спробував зупинити поліціянтів, один із них ударив його в груди й голову, а потім застосував задушливе захоплення. У Юй знову стався напад тремтіння. Зрештою поліціянти дали їй спокій.

3 березня 2006 року місцевий практикувальник Чен Пеймін втік із в'язниці Дацін. Оскільки Чен зателефонував Юй, вранці 4 березня понад 30 поліціянтів увірвалося в її будинок. Один поліціянт вдарив її дитину кийком по голові. Щоб уникнути арешту, Юй була змушена жити далеко від дому.

Поліція оголосила Юй у розшук і розвісила її фотографії по всьому району. Поліціянти в цивільному також ходили й розпитували про неї місцевих жителів. Члени її сім'ї, включно зі свекрухою, якій було 80 років, перебували під наглядом, і їхні телефонні дзвінки прослуховували. Поліціянти навіть жили в будинку її невістки протягом трьох днів. Місцеві практикувальники Фалуньгун, які жили поблизу або поруч зі свекрухою Юй, також піддавалися переслідуванню. Поліціянти навіть побували у в'язниці, де намагалися змусити Ґуаня розкрити місцеперебування дружини, але він відмовився підкоритися.

Чен, який пережив часткове вирізання печінки й лівої легені, упродовж наступних кількох років жив під вигаданим ім'ям. Зрештою він втік із Китаю і 2020 року приїхав до США. 9 серпня 2024 року він дав свідчення на пресконференції у Вашингтоні, як перший вцілілий після насильницького вирізання органів, злочину, санкціонованого китайським комуністичним режимом.

У квітні 2012 року «офіс 610» Дацінської нафтової компанії наказав Юй підписати заяву зі зреченням від Фалуньгун. Вона відмовилася підкоритися, і 28 червня 2012 року її доставили в центр «промивання мізків» Учан. Дорогою туди її знову стало трясти. Тільки коли медичні експерти підтвердили, що не можуть їй допомогти в цьому стані, директор «офісу 610» Лю Сіпін перестав наполягати на тому, щоб ув'язнити Юй у центрі «промивання мізків». У серпні 2012 року Лю зробив ще одну спробу відправити Юй до центру «промивання мізків», але йому це не вдалося через рішучий протест Юй.

Переслідування, що триває багато років, завдало величезної шкоди здоров'ю Юй. Вона поступово втратила апетит, постійно кашляла, блювала кров'ю, а в останні дні життя часто впадала в кому. Жінка померла 19 лютого 2025 року у віці 70 років.