(Minghui.org) В'язниця Цзідун у місті Таншань провінції Хебей відома також як філія управління в'язницями Цзідун провінції Хебей. З 1999 року вона бере активну участь у переслідуванні практикувальників Фалуньгун (Фалунь Дафа). В'язниця має дев'ять відділень, і більшість практикувальників утримуються в першому, другому, четвертому й п'ятому відділеннях.

Нижче наведено розповідь практикувальника, який колись перебував у цій в'язниці. Він детально описав різні етапи тюремного ув'язнення.

Перед ув’язненням

За день до того, як мене перевели до в'язниці, у слідчому ізоляторі мені організували медичний огляд. Охоронці заповнили кілька форм, зокрема основну інформацію про мене, стан здоров'я та список особистих речей, у тому числі готівку, яку я мав із собою.

Якщо практикувальник був не з Таншаня, в'язниця не брала його грошей, мотивуючи це тим, що їм незручно їх пересилати. Потім слідчий ізолятор повертав гроші його родині. Якщо практикувальник відмовлявся від «трансформації», в'язниця обмежувала його право на побачення, тобто він не міг отримати гроші від своєї сім'ї для купівлі предметів першої потреби, включно з зубною пастою та туалетним папером.

Я рекомендував би сім'ям практикувальників не приймати такі перекази від центру ув'язнення, а наполягати на тому, щоб гроші залишалися в практикувальників. Мені вдалося зберегти в себе гроші, коли мене доставили до в'язниці.

У в'язниці

Зазвичай практикувальників спочатку відводять до групи новоприбулих у четвертому відділенні в'язниці Цзідун. На нас надягли головні убори, привели у велику майстерню, де змусили зняти весь одяг і переодягнутися у форму ув'язненого. Потім охоронець наказав нам підписати документ, у якому йшлося про те, що ми згодні здати всі наші особисті речі, включно зі спідньою білизною.

Потім нас розділили на різні групи. Практикувальники, які були засуджені в одній справі, не потрапляли в одну камеру або на один поверх.

Нам видали постільну білизну й ковдру, але такі предмети, як таз, зубну пасту й чашки ми мали купувати самостійно.

Упродовж місяця або двох, проведених у групі для новоприбулих, ми проходили медичний огляд, здавали кров на аналіз, вчили тюремні правила, проходили військову муштру й виконували важку роботу. Охоронці також вимагали від нас визнати себе винними й намагалися змусити відмовитися від Фалуньгун, оскільки показник «перевиховання» безпосередньо пов'язаний із преміями та іншими грошовими винагородами охоронців.

Переведення в інші відділення

Практикувальників, яким залишалося менш як два місяці до закінчення терміну ув'язнення, тримали в четвертому відділенні, а решту переводили в інші відділення. Мене перевели в п’яте відділення, де перебували практикувальники, засуджені на довші терміни. Переслідування тут дуже жорстоке.

Примусові роботи

У п’ятому відділенні ми приступали до примусових робіт того ж дня або наступного. На табличці в майстерні написано, що в них п’ятиденний робочий тиждень, вісім годин на день. Насправді ми працювали щонайменше по 10 годин шість днів на тиждень. В єдиний «вихідний» нас примушували проводити пів дня на сеансах «промивання мізків». Нам також доводилося прибирати туалет, коридор і камери.

Ілюстрація тортур: примусові роботи у в’язниці

Крім того, що нас примушували працювати, нам також наказували зректися нашої віри в принципи Фалуньгун: Істина, Доброта, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень). Тих, хто відмовлявся виконувати цю вимогу, позбавляли побачення з рідними й не дозволяли купувати предмети першої потреби. І без того мізерне харчування скорочувалося вдвічі.

Наприклад, звичайному ув'язненому вранці давали булочку й кашу; дві булочки та овочі на обід; булочку, овочі й кашу на вечерю. Практикувальникам давали половину булочки або взагалі не давали овочів і каші. Я був свідком того, як деяких практикувальників тримали в поодиноких камерах, де їх били й катували.

Я радив би сім’ям затриманих практикувальників регулярно надсилати гроші на їхні рахунки у в'язниці. Кількох сотень юанів буде достатньо. Підтримка й турбота членів їхніх родин надзвичайно важлива для практикувальників, яких катують за те, що вони не відрікаються від Фалуньгун. Також важливо, щоб родичі практикувальників викривали переслідування, що може значно зменшити тортури у в'язниці.