Двоє жителів провінції Ляонін постали перед судом за відданість Фалуньгун

(Minghui.org) 20 лютого 2025 року двоє жителів міста Шеньяна провінції Ляонін постали перед судом за відданість Фалуньгун, практиці самовдосконалення, яку з липня 1999 року переслідує компартія Китаю.

Цзінь Сяофен (65 років) і Чжао Ґуйпін (71 рік) було заарештовано 13 липня 2024 року, коли вони розмовляли між собою на вулиці. 10 грудня 2024 року прокуратура району Дадун висунула їм звинувачення. 20 лютого 2025 року вони постали перед судом району Дадун.

Адвокати Цзіня і Чжао, а також дочка Цзіня, на ім'я Мей, яка виступала як сімейний захисник, зажадали їх виправдання. Обидва практикувальники також дали свідчення на свій захист. Мей навела приклад дивовижної сили Фалуньгун. Вона розповіла, що її батько, Цзінь, раніше був егоїстичним, не дбав ні про кого, крім себе. Він часто сварився зі своїми рідними, думав лише про власні інтереси та перебував на межі розлучення з дружиною. Коли він став практикувати Фалуньгун (Фалунь Дафа), то позбувся шкідливих звичок і став дбати про хворих батьків. Він більше не відмовляв у допомозі своїм рідним і друзям, став менше думати про особисту вигоду й перестав злитися, коли отримував браковані товари під час онлайн-покупок.

Під час судового процесу головний суддя Чжан Цзюйтао та прокурорка Ван Юй постійно перебивали адвокатів і підсудних.

Прокурорка Ван звинуватила Цзіня та Чжао у «використанні культової організації для підриву правоохоронних органів», що є стандартним приводом комуністичної влади для звинувачення практикувальників Фалуньгун. Захист зазначив, що жоден закон у Китаї не забороняє Фалуньгун і не називає його культом. Мей представила спільне повідомлення Головного управління Центрального комітету КПК, Головного управління Державної ради й Міністерства громадської безпеки від 9 квітня 2000 року під назвою «Повідомлення Міністерства громадської безпеки про деякі питання щодо виявлення та припинення діяльності культових організацій». У списку із 14 культових організацій Фалуньгун не було.

Суддя Чжан відмовилася прийняти це повідомлення як доказ невинуватості підсудних і закричала: «Як це може бути використано як доказ?»

Слухання тривало чотири години. На даний час Цзінь і Чжао очікують на вирок. Цзінь перебуває в суді району Дадун, а Чжао — у центрі ув'язнення №1 міста Шеньяна. Раніше, 2001 року, Чжао була відправлена на два роки до виправно-трудового табору; 2016-го її засудили до року ув'язнення.

Більшість із тих, хто прийшов підтримати практикувальників, не пустили на слухання

20 лютого 2025 року, о 8:30 ранку, кілька десятків родичів і друзів Чжао та Цзіня зайшли в будівлю суду, за пів години до початку судового процесу.

Суддя Чжан дозволила бути присутніми на судовому процесі лише двом слухачам із боку кожного практикувальника. Мей почала протестувати проти цього порушення закону, а судовий пристав заявив, що в залі суду недостатньо місць. Мей вказала, що в залі 40 вільних місць. Судовий пристав відповів, що слухачі мають сидіти на певній відстані один від одного. Мей попередила, що може подати на нього скаргу. Він замовк, і Мей повторила свою вимогу судді Чжан, яка в результаті дозволила бути ще п'ятьом слухачам від кожного практикувальника.

Чжан пообіцяла впустити більше слухачів після того, як почнеться засідання. Люди чекали в коридорі понад дві години, але їх так і не впустили в зал суду.

За законом, кожен слухач має пройти перевірку на безпеку лише один раз. Проте суддя Чжан розпорядилася, щоб Мей і 14 слухачів пройшли повторну перевірку. Співробітник, на прізвище Сунь, який мав жетон із номером 210662, вивернув сумку Мей. Вона зупинила його, і він закричав, що проводить перевірку на безпеку. Мей зажадала від нього будь-яких юридичних підстав. Він звернувся до судді Чжан, щоб та поговорила з Мей. Суддя Чжан також не мала жодних юридичних підстав, і вона наказала Суню швидко оглянути вміст сумки. Мей заявила, що навіть одноразовий огляд її сумки порушує закон, оскільки до захисників сім'ї та адвокатів слід ставитися однаково як до законних представників відповідачів. За законом адвокатів і захисників сім'ї звільнено від перевірок на безпеку.

Чжан усе ж таки перевірила сумку Мей вдруге. Її мобільний телефон і посвідчення особи вилучили на час судового засідання, як і телефони, та посвідчення особи 14 слухачів. У залі суду слухачам наказали зайняти місця так, щоб між ними було вільне місце.

Суддя відхилив клопотання про відвід

У результаті Чжан розпочала слухання о 9:30 ранку, на 30 хвилин пізніше, ніж було заплановано. Цзінь, його адвокат та захисник зажадали, щоб суддя Чжан і прокурорка Ван узяли самовідвід. Чжан відхилила їхнє клопотання та заявила, що захист не має права клопотати про відвід.

Мей зазначила, що згідно із законом суд має перервати засідання для обговорення заяви про відвід, і Чжан не має повноважень самостійно приймати рішення.

Мей також зазначила, що прокурор Ху Дань, ім'я якого було вказано в обвинувальному висновку, має бути присутнім на судовому процесі. Однак замість нього була присутня прокурорка Ван. За законом захист має бути заздалегідь повідомлено про зміну прокурора. Ван не відреагувала на це.

Прокурор не змогла довести звинувачення, висунуті проти підсудних

Прокурорка Ван звинуватила Цзіня та Чжао у «використанні культової організації для підриву правоохоронних органів», але не змогла надати жодних юридичних підстав для ствердження, що ці практикувальники порушили закон, або вказати, яку шкоду вони завдали окремій людині чи суспільству в цілому.

Коли Мей повторила, що жоден закон у Китаї не забороняє Фалуньгун і не оголошує його культом, Ван заявила, що практика Фалуньгун Цзіня та Чжао є достатнім доказом того, що вони порушили закон. Вона не уточнила, яке відношення докази звинувачення мають до справи, і вказала лише назви доказів, таких як книги «Фалуньгун», які вилучено в будинках практикувальників. Крім того, вона не надала оригінали доказів, а натомість показала лише фотографії.

Мей підкреслила, що подані поліцією докази також є неприйнятними. Після арешту її батька співробітники поліційної дільниці Цюаньюаня пообіцяли звільнити його через три дні, якщо він визнає свою провину. Він відмовився підкоритися і поліція сфабрикувала протоколи допитів. Чжао зазначила, що протокол її допиту також був повністю сфабрикований, оскільки вона ніколи не говорила про те, що зазначено в обвинувальному висновку. Відеозапис допиту, який суддя Чжан заборонила показувати в суді, також ясно показує, що Чжао не говорила про те, у чому нібито зізналася під час допиту.

Цзінь також дав свідчення проти поліції, яка звинуватила його в поширенні інформаційних матеріалів Фалуньгун 13 липня 2024 року. Того дня він стояв поруч зі своєю машиною та розмовляв із Чжао, коли п'ятеро поліціянтів у цивільному оточили їх і заарештували. Поліціянти заявили, що за ним стежили впродовж трьох місяців. Однак навмисний арешт був представлений в обвинувальному висновку як спонтанний арешт після того, як його «спіймали» на поширенні інформації про Фалуньгун. Хоча в поширенні інформації про Фалуньгун не було нічого поганого, Цзінь не робив цього в день свого арешту.

З огляду на ситуацію, що склалася, адвокати та Мей неодноразово вимагали відхилити докази звинувачення. Суддя Чжан проігнорувала їхню вимогу.

Несправедливе поводження з підсудним

Прокурорка Ван зачитала обвинувальний висновок так швидко, що важко було зрозуміти, що вона говорить. Практикувальники й захист попросили її повторити. Суддя Чжан відхилила їхнє прохання, вона зробила їм зауваження та додала: «Чому ж я все ясно чула?»

Коли Цзінь, який дві ночі не спав за станом здоров'я, слабким голосом виступив із заявою на свій захист, суддя Чжан закричала на нього: «Ближче до мікрофона! Ви чуєте мене?»

Чжан постійно перебивала практикувальників та їх захисників. Коли Мей давала свідчення проти поліціянтів, які заарештували її батька без законних підстав, Чжан прикрикнула на неї: «Хіба я дозволяла тобі говорити?» Мей відповіла: «Ви порушуєте закон із самого початку цього слухання. Весь цей суд є незаконним процесом над законослухняними громадянами за те, що вони обстоюють свої духовні переконання». Чжан промовчала.