Чому колеги хвалили мене й казали, що я чудова людина

(Minghui.org) У мої обов'язки входило стежити за роботою барабанного млина. Ми працювали в три зміни, по дві людини в кожній. Щопівгодини ми мали проводити огляд апарату, підбирати лопатою те, що випадало з конвеєрної стрічки й складати у візок, який потім треба вивезти на смітник. Після закінчення зміни ми мали провести чистку апарату всередині та зовні. Хоча робота й не була важкою, але вона буда дуже брудною.

На роботі я часто стикаюся з речами, які допомагають мені покращити свій Сіньсін. Моя колега Пін, яка працювала зі мною в одній зміні, була ледачою і мала гарний апетит. Також вона, не замислюючись, лаяла інших брудними словами. З того часу, як ми почали працювати разом, усю роботу здебільшого доводилося виконувати мені. Пін постійно робила перекуси в кімнаті відпочинку й часто приводила туди своїх друзів-чоловіків. Іноді я відчувала роздратування, але коли починала думати про себе як про практикувальницю Фалунь Дафа, то одразу згадувала слова Вчителя:

«Відколи ці працівники почали вчитися Фалунь Дафа, вони приходять рано та йдуть пізно, працюють уважно й сумлінно. Коли керівництво розподіляє завдання, вони ніколи не прагнуть отримати для себе легшу роботу. Боротися за свої інтереси вони також перестали». («Лекція четверта», Чжуань Фалунь)

Я виконувала свою роботу дотримуючись вимог, що висуваються до практикувальників Дафа, тож дозволяла Пін робити те, що їй подобалося. Колеги з інших відділів не погоджувалися із цим. Якось, закінчивши роботу, я вийшла з цеху, щоб трохи перепочити. Колеги з інших цехів теж вийшли подихати свіжим повітрям. Один із них сказав мені: «Пін знущається з тебе! Тобі доводиться робити всю роботу самій. Ми не можемо на це спокійно дивитися. Не балуй її, не роби всю роботу сама».

Одного разу апарат зламався, і на землю випало багато матеріалу. Я згрібала його знов і знову, обливаючись потом, брудна й стомлена. Пін, як завжди, мала перекус у кімнаті відпочинку. Я дуже розлютилася, але знову згадавши, що я практикувальниця Дафа, що я вдосконалююся за принципами Істина, Доброта, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень), стримала себе. Інші робітники не витримали й спитали Пін, чому вона не працює. Пін почала лаятися на них.

Бувало, що я працювала в інші зміни з іншими колегами. Я бачила, як двоє з однієї зміни охоче бралися до роботи й ніхто не лінувався. Моє серце стало неспокійним. Інші добре працювали разом, чому ж я маю таку напарницю? Це було випробування для мого Сіньсін. Я весь час нагадувала собі про принципи Дафа, щоб стримувати себе. Знову й знову загартовувалася в тій нестерпній ситуації, у якій перебувала. Одного разу Пін їла консерви й випадково порізала долоню. Їй наклали п'ять швів. Я запропонувала напарниці піти додому відпочити. Я подумала: «Вона все одно мало працює, тож нічого не зміниться».

Але після того, як вона пошкодила руку, мені здалося, що вона замислилася над своєю поведінкою і відчула, що зайшла надто далеко. Пін сказала мені: «Мені шкода, що тобі доведеться робити всю роботу самій. Дякую тобі».

«Нічого страшного, — відповіла я. — Твоя рука травмована, тож я повинна так зробити». Вона все ж виконала трохи роботи з пораненою рукою. Хоч я й намагалася зупинити її, але вона наполягла на цьому.

Через рік колега, яка працює на іншій посаді, сказала мені: «Пішли зі мною? Мені треба знайти директора заводу, щоб підписати наказ про переведення. Я переходжу до іншого відділу й більше не працюватиму тут». Я пішла з нею. Після того, як наказ про її переведення було підписано, вона сказала: «Переходь працювати на моє місце. Було б шкода віддати цю посаду комусь іншому».

Я зателефонувала своєму керівникові, який поговорив про це з начальством. Після цього мене перевели на цю посаду, на яку всі дивилися із заздрістю. Нова посада вимагала залучення лише однієї людини, тож я мала більш комфортні умови для вивчення Фа. Коли колеги дізналися про моє переведення, вони вказуючи на Пін сказали: «Тепер твої хороші часи скінчилися».

Після того, як я змінила посаду, Пін не могла ні з ким нормально працювати й часто сварилася зі своїм напарником. Якось вона підійшла до мене й сказала: «Інші навіть близько не такі добрі, як ти».

Я відповіла: «Я практикувальниця Дафа, як я можу бути такою самою, як інші?» З часом ми стали добрими подругами.

Пін змінила роботу, але часто сварилася з керівником на новому місці. Навіть директор заводу нічого не міг вдіяти, коли йому повідомляли про ці сварки. Одного разу, коли Пін мала працювати в нічну зміну, я попросила її зайти до мене додому перед роботою, мій дім розташовується неподалік від нашого заводу. Тільки-но вона зайшла, як одразу сердито сказала: «Я посварилася з керівником на роботі». Я порадила їй не думати про це надто багато й запропонувала переглянути виставу Shen Yun на DVD-плеєрі. Після перегляду вона сказала: «Я почуваюся дуже добре. Я більше не хочу сваритися з керівником». З того часу Пін почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа.

Через кілька років мене перевели на більш спокійну роботу, де я без перешкод могла вивчати Фа, виконувати вправи й відправляти праведні думки. Я завжди суворо вимагала від себе, щоб відповідати стандартам практикувальника, і Дафа відкрив мені мудрість. Лише за кілька змін я опанувала навички, необхідні для нової роботи. На час моєї третьої зміни, до нашого відділу планувався приїзд керівників вищої ланки для проведення перевірки. Ми мали вивчити два великі розділи з правил техніки безпеки. Приїхало понад десять перевіряльників. Директор заводу боявся, що я не зможу скласти іспит, тому представив мене як людину, яку щойно перевели на цю посаду. Але на загальний подив, я все запам’ятала, тож вони були задоволені. Мої колеги з тієї ж зміни змогли запам'ятати лише кілька речень після кількох спроб вивчити все. Усі співробітники заводу дізналися про цей випадок, а інженер із техніки безпеки сказав нашому директору: «Цього разу ваш завод працює добре, до того ж тут є дуже здібна людина».

На новій посаді мої професійні навички визнали керівники й співробітники. Один колега сказав: «Такої людини як ти достатньо однієї на цьому місці». Я могла добре працювати, і це завдяки мудрості, яку дарував мені Дафа.

Наше підприємство належить до державних, і дисципліна на ньому слабка. Колеги часто спізнюються, йдуть раніше й часто відсутні на своїх робочих місцях. Я суворо дотримуюся стандартів Дафа та неухильно виконую правила трудового розпорядку. Попри те, у яку зміну я працюю, я роблю все можливе, щоб забезпечити внутрішню та зовнішню чистоту. Оскільки керівники все це бачать, вони дозволили мені брати участь у різних тренінгах та іспитах для підвищення кваліфікації. Одного разу для співробітників заводу проводили оцінку знань із пожежної безпеки, і керівник відділу порекомендував мені відвідати цей захід. Я сказала йому: «У нас у підрозділі є люди віком 20-30 років. Нехай вони підуть. Мені вже за 40».

Але він відповів: «Я довіряю тобі». На зборах керівник також сказав: «Серед вас усіх тільки вона (маючи на увазі мене) добре працює, тому що вона займається Фалунь Дафа».

У міру того, як Виправлення Законом просувається вперед, і практикувальники Дафа й далі роз'яснюють правду про Фалунь Дафа й переслідування, дедалі більше людей дізнаються правду. Тепер багато хто вигукує: «Фалунь Дафа несе добро!» (кит. «Фалунь Дафа хао»), коли бачать нас, практикувальників Дафа.

Якось ми разом із практикувальником йшли додому й, побачивши на узбіччі дороги чоловіка та жінку, підійшли привітатися й дати їм буклети Дафа. Ми сподівалися, що вони прочитають і зрозуміють правду. Чоловік запитав: «Ви практикувальники Фалунь Дафа?» Ми кивнули. Він сказав: «Я люблю читати матеріали з інформацією про Фалунь Дафа. Усе, що там написано, — правда».

Ще був один випадок, коли я йшла вулицею з іншим практикувальником, і раптом почула, як хтось кричить: «Фалунь Дафа несе добро!» Озирнувшись, я побачила знайомого таксиста. Він завжди вітав практикувальників словами «Фалунь Дафа несе добро», незалежно від того, скільки людей було навколо. Він мав сміливість так чинити.

Іншим разом, коли я була на ринку, одна людина, яка вже знала правду про Дафа, побачивши мене, сказала: «Фалунь Дафа несе добро!»

Я відповіла: «Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи! Повторюйте ці слова частіше, і ви будете благословенні». Ми обоє усміхнулися.

Щороку, коли публікуються календарі Minghui, люди, які знають правду, дуже хочуть їх отримати. Ми часто ставимо на землю велику сумку з календарями й усі охочі підходять, щоб їх узяти. Деякі дарують їх своїм родичам, друзям і дітям. Кожна родина прагне мати календар Дафа. Дехто навіть бронює календарі на наступний рік.

Фалунь Дафа глибоко вкоренився в серцях людей, і вони оточені милістю Дафа. Це наш милосердний і великий Учитель дає людям останню надію на порятунок у цьому хаотичному світі.