Начальник фінансового відділу: «Дафа — основа мого життя»

(Minghui.org) Чень Їньжуй — начальник фінансового відділу компанії в Тайвані. Коли вона була маленькою, її батьки заробляли на життя, продаючи рибу. Оскільки грошей завжди бракувало, батькам Їньжуй щороку доводилося позичати з різних джерел, щоб оплатити її навчання в школі.

Їньжуй має трьох молодших сестер. Обмежені фінансові умови та традиція віддавати перевагу хлопчикам перед дівчатками призвели до того, що батько сімейства вважав достатнім, якщо його дочки закінчать лише середню школу. Він хотів, щоб вони зосередилися на придбанні навичок, які б допомогли їм заробляти гроші та утримувати сім'ю. Їньжуй сказала: «Але я була впевнена, що вища освіта — мій квиток на краще життя. Щоразу, коли в нашій сім'ї виникало питання про продовження освіти, я сперечалася й боролася з батьком за своє право й далі навчатися».

Спостерігаючи за роботящими батьками, Їньжуй знала, що гроші даються нелегко. Після закінчення середньої школи вона ділила свій час між роботою та навчанням. «Вранці я допомагала в магазині з приготування сніданків, вдень працювала в іншому місці, потім йшла у вечірню школу, а у вихідні бралася ще за якусь роботу». Їньжуй працювала офіціанткою в чайному будиночку в гонконзькому стилі, касиром в універмазі та торгувала соком у магазині з продажу молока з папаї. У вільний час вона шукала якусь більш підхожу роботу чи підробіток.

У віці, коли більшість молодих людей насолоджуються своєю юністю, Їньжуй була сповнена рішучості якнайшвидше стати фінансово забезпеченою. Вона безперервно працювала й навчалася, поки незадовго до того, як їй виповнилося 30 років, у неї не почалися проблеми з очима.

Вона розповідає: «Спочатку мені здавалося, що в мене в очах якісь сторонні предмети. Потім очі стали надчутливими, і я не могла переносити вітер, світло й брудне повітря. Мені доводилося одягати захисні окуляри, щоби просто вийти на вулицю. Я відвідувала лікаря до чотирьох разів на тиждень, консультувалася з офтальмологами, лікарями китайської та західної медицини, але ніхто не міг визначити причини».

Один лікар припустив, що це може бути аутоімунне захворювання, через яке її очі не могли природним шляхом очищатися від пилу. Слизові нитки прилипали до рогівки, терлися об поверхню очей і завдавали пошкодження щоразу, коли вона моргала. «Лікар міг лише за допомогою голки видаляти ці нитки з моєї рогівки, але під час цієї операції він міг пошкодити рогівку, і це призвело б до вироблення більшої кількості ниток. Якось лікар витратив дві години на видалення ниток, а потім наклав пов'язку мені на очі. З лікарні я пішла з допомогою чоловіка», — пояснила Їньжуй.

Страх осліпнути й розчарування від неможливості знайти ліки виснажили Їньжуй фізично та психологічно. Вона тричі подавала заяву про звільнення, але начальник не підписував її. «Мої очі були настільки чутливі, що починали боліти від впливу кондиціонера. Не маючи можливості їздити на роботу на мотоциклі, я викликала таксі. Проте вже через годину після прибуття в компанію в мене так сильно починали боліти очі, що я знову викликала таксі, щоб поїхати додому. Я відчайдушно шукала ліки й навіть пробувала займатися різними видами цігун, але під час практики відчувала порожнечу в серці й запитувала себе, навіщо я це роблю».

Десять довгих років Їньжуй наосліп шукала ліки, поки одного разу 2004 року колега не вказала їй правильний напрям.

Хвороба очей зникла після того, як Їньжуй почала вивчати книгу «Чжуань Фалунь»

Того дня колега, з якою Їньжуй раніше займалася цігун, зателефонувала їй і сказала: «Я почала займатися цігун, який приносить користь для здоров'я. Ба більше, майданчик для вправ перебуває зовсім поруч із твоїм будинком».

Коли Їньжуй запитала, що це за цігун, колега відповіла: Фалуньгун (Фалунь Дафа). Ці слова викликали в Їньжуй раптове бажання заплакати. Вона згадує: «Я відчула величезний душевний підйом і мало не розплакалася».

Їньжуй відвідала безплатні дев'ятиденні курси навчання Фалуньгун і позичила в практикувальниці книгу «Чжуань Фалунь». «Мої очі були в поганому стані, і я не хотіла нічого читати, але практикувальниця наголосила на важливості вивчення Фа й сказала, що навіть неписьменні 80-річні жінки в Китаї можуть читати цю книгу. Я подумала: „Якщо 80-річна жінка може це робити, чому я не можу?“ Щоночі, після того, як дочка засинала, я читала по одній лекції».

Через кілька днів Їньжуй прокинулася серед ночі від неприємного запаху. Вона встала, перевірила продукти, що були в будинку, але не знайшла нічого незвичайного. «Я подумала, що Вчитель очищає моє тіло, і тому з'явився такий запах. Наступного дня я мала багато гнійних виділень з очей. Відтоді стан моїх очей почав поліпшуватися, поки вони нарешті не одужали повністю. Моя тривожність зникла, і я стала витривалішою».

Їньжуй відчула глибокий внутрішній спокій після того, як її здоров'я відновилося. «Вивчаючи Фа, я почала розуміти, що життя людей слідує заздалегідь визначеним шляхом. Хоча до вдосконалення за Дафа я зазнала багато болю, але я знаю, що мої страждання не марні — вони для того, щоб прокласти шлях для моєї зустрічі з Дафа. Тепер я живу щасливим і мирним життям, сповненим вдячністю Вчителю».

Їньжуй на Конференції Фалунь Дафа з обміну досвідом удосконалення

Знайти вихід із кризової ситуації шляхом пошуку своїх недоліків

Почавши зі скромної посади секретаря у фінансовому відділі, Їньжуй піднялася службовими сходами й стала начальником цього відділу. Попри її видатні здібності на роботі, давня схильність Їньжуй до суперництва негативно позначилася на її колегах.

«У моєму підпорядкуванні була команда співробітників, які працювали в компанії понад п'ять років. Тоді я пишалася цим і вважала себе хорошим керівником. Однак упродовж року всі ці співробітники звільнилися. Колега з іншого відділу запитав мене: „Ви здаєтеся спокійною і легкою в спілкуванні людиною. Чому ж усі члени вашої команди пішли?“ Його слова сильно зачепили мене, і я почала розмірковувати про себе. Де я помилилася?»

Проаналізувавши цю проблему й подивившись у себе, Їньжуй виявила свій роздутий егоїзм і недобру сторону. «Я звикла приймати багато речей, які робили мої підлеглі, як належне, забуваючи, що їхні зусилля забезпечували стабільну роботу відділу. Після того року я змінила свій підхід і почала чесно говорити підлеглим про труднощі, з якими ми стикалися, пояснювала причини своїх дій і просила ставитися до цього з розумінням».

Їньжуй і далі вдосконалювала свій характер відповідно до принципів Дафа. «Пізніше керівниця нашого підрозділу попросила всіх підписати листівку на мій день народження. Вона написала в листівці, що, пропрацювавши в цій сфері десять років, уперше зустріла керівника, який ставився до підлеглих із тією ж теплотою, з яким мати ставиться до своїх дітей. Тоді я зрозуміла, що Дафа змінив мене на краще».

Іншим разом компанія зіткнулася із серйозною кризою, але Їньжуй вдалося переломити ситуацію після того, як вона подивилася в себе.

«Я запитала: „Якщо в компанії відбулася така подія, то можливо щось не так із моїм удосконаленням? Учитель наставляє нас удосконалюватися відповідно до принципів Істини, Доброти, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень), а чи завжди я керувалася ними?» Коли я почула погані новини про стан справ, моєю першою реакцією було не протягнути руку допомоги постраждалому підрозділу, а обуритися тим, що вони завдали мені неприємностей. Мої думки не відповідали критеріям Чжень, Шань, Жень. Я розплакалася від сорому. Після того, як я зрозуміла це, у мене в голові раптово з'явилося рішення й зрештою ми змогли подолати кризу».

Сувора мати починає ставитися до дітей із м'якістю

Їньжуй раніше була дуже впертою, але, ставши практикувальницею, почала використовувати більш м'який підхід до людей, завдяки чому в сім'ї запанувала радісна та тепла атмосфера. Вона сказала: «Був час, коли дочка не хотіла ходити до школи. Я щодня проводила її до шкільних воріт, а потім кілька матерів несли її на руках, попри її опір. Так тривало кілька місяців, доки я не почала займатися Фалунь Дафа. Ставши практикувальницею, я почала думати про свої недоліки: чому така дочка? Можливо, я зробила щось, що спричинило такий опір?»

Їньжуй знала, що проблема криється в ній самій, і перестала шльопати й лаяти доньку. Натомість вона знайшла час у своєму щільному графіку та стала приходити до класу доньки й читати учням історії. Згодом її неслухняна дочка почала добре поводитися, стала незалежною, впевненою в собі, усміхненою дівчинкою. Через два роки однокласники доньки намалювали малюнок і подарували його Їньжуй. Вони поставили під малюнком підпис: «Дякуємо, що ви читаєте історії нашому класу».

«Я вдячна Дафа за те, що він виправив мене, — каже Їньжуй. — Якби я й далі била та лаяла доньку, це зруйнувало б наші стосунки без можливості відновлення. Дочка набула емоційної стабільності, а я позбулася занепокоєння. Натхненний моїм позитивним перетворенням чоловік теж почав вивчати Фалунь Дафа. Він нагадував мені про те, що треба частіше виконувати вправи, і пропонував нашим родичам також займатися Дафа».

Їньжуй, яка раніше була впертою людиною, стала застосовувати більш м'які підходи, що принесло її родині усмішки й тепло

Їньжуй раніше гналася за славою та багатством, але виявила, що вони не мають великої цінності в житті. Вона сказала: «У суспільстві ми ведемо напружений спосіб життя, але чим швидше ми живемо, тим важливішими стають для нас фундаментальні речі. Чому я й далі розповідаю знайомим, що Фалунь Дафа несе добро? Тому, що Дафа формує основу мого життя на найглибшому, самому базовому рівні, і я вірю, що це стосується й усіх інших».