Південна Корея. Документальний фільм «Лист із Масаньцзя» знайшов відгук у серцях глядачів

(Minghui.org) Після показу в Тегу (Південна Корея) документального фільму «Лист із Масаньцзя», цей фільм було продемонстровано 18 лютого 2025 року в культурному центрі Хеунде в Пусані. Це був одинадцятий безплатний показ у рамках національного турне фільму.

Документальний фільм розповідає про те, як у 2012 році Джулі Кіт, домогосподарка, яка мешкає в штаті Орегон (США), знайшла лист, що волав про допомогу. Лист від Сунь І, практикувальника Фалунь Дафа, який перебував в ув'язненні в трудовому таборі Масаньцзя. Лист був захований у куплених нею прикрасах для Хелловіну. Сунь був інженером, якого заарештували у 2008 році за практику Фалунь Дафа. Його ув’язнили до сумнозвісного трудового табору Масаньцзя.

У листі йшлося: «Сер, якщо ви придбали цей товар, будь ласка, допоможіть переслати листа до міжнародних правозахисних організацій. Тисячі людей, переслідуваних китайським комуністичним урядом, завжди дякуватимуть та пам'ятатимуть вас».

Джулі Кіт виклала листа в соціальні мережі, що привернуло увагу міжнародних ЗМІ та міжнародного товариства. Сунь, ризикуючи життям, вклав понад 20 рукописних листів із проханням про допомогу в прикрасах, які були виготовлені у виправно-трудовому таборі Масаньцзя. Пізніше він сказав, що цей лист послужив поштовхом до скасування заснованої компартією Китаю (КПК) системи таборів примусової праці — вона була скасована у 2013 році.

У культурному центрі Хеунде в Пусані відбувся показ фільму «Лист із Масаньцзя»

Після перегляду 75-хвилинного документального фільму багато глядачів висловити обурення злочинами КПК. Щире бажання Суня жити мирним життям та його слова «справедливість зрештою переможе зло» знайшли відгук у їхніх серцях і зворушили їх до сліз. Коли наприкінці фільму стало відомо про смерть Суня від раптової гострої ниркової недостатності, по залі прокотилося зітхання.

Деякі глядачі, виходячи з кінотеатру, витирали сльози; деякі просили показати фільм у їхніх регіонах. Багато людей активно долучилися до хештег-кампанії, завантажуючи фотографії та залишаючи повідомлення про фільм у соціальних мережах.

У своїх повідомленнях глядачі висловлювали повагу до практикувальників Фалунь Дафа:

«Хоча Сунь І пішов із життя, його послання залишилося в серцях людей по всьому світу. Свобода, права людини та звільнення вимагають загальної уваги».

«Я сподіваюся, що весна свободи скоро прийде до Китаю».

«Коли втрачено щось цінне, його важко знову знайти. Ми повинні зробити все можливе, щоб їх захистити».

«Сподіваюся, що таке жорстоке переслідування прав людини більше не повториться, і віддаю шану незламному духу Сунь І».

«Дякую за створення такого сумного та зворушливого фільму. Я сподіваюся, що завдяки цьому фільму більше людей отримають свободу».

Сві Леон-ін, ледве стримуючи сльози, сказала: «Зазвичай я приділяю увагу питанням прав людини. Я прийшла сюди просто подивитися фільм, але коли почула про те, що Сунь І помер через два місяці, не змогла втриматися від сліз. Свобода — як повітря, вона має бути в кожного, але наскільки цінною є свобода? Вона може об'єднувати людей і допомагати нам знаходити спільну мову. Цей фільм змусив мене глибоко усвідомити це. Сподіваюся, що більше людей зможуть побачити цей фільм, нехай звернуть увагу на тих, хто страждає, нехай більше правди буде розкрито й більше людей знайдуть свободу. Я порекомендую цей фільм усім із мого оточення».

Сві Леон-ін

Кан Сок-Джун, заступник представника CUCI (кампанія з викриття діяльності Інститутів Конфуція), сказав: «Якщо комунізм і соціалізм не будуть усунуті найближчим часом, Китай не зможе стати справжнім партнером на світовій арені. Кожен, хто подивився цей фільм, має стати розповсюджувачем послання та пропагувати його із сильним почуттям відповідальності». Він додав: «Я дивлюся цей фільм уже вп'яте, і щоразу він глибоко зачіпає мене. Я буду й надалі рекомендувати його своїм друзям».

Кан Сок-Джун

Письменниця Ко Йє-На сказала, що її дуже цікавить сучасна історія Китаю: «Я знаю, що КПК переслідує практикувальників Фалунь Дафа. Коли кількість практикувальників збільшилася, їх почали поміщати у виправні табори, де їх катували та змушували важко працювати, але я не очікувала, що це було так жорстоко. Оскільки я письменниця, то сподіваюся включити це до роману, щоб більше людей дізналися про цю проблему. Я хочу рекомендувати цей фільм оточуючим і поділитися ним у соціальних мережах».

Ко Йє-На

Студент Лі Син-Джун прочитав повідомлення про фільм в Instagram і, виявивши, що кінотеатр розташований неподалік від його будинку, вирішив подивитися його. Він сказав: «Мені подобаються документальні фільми, і я знаю, що багато сміливих людей у Китаї знімають такі фільми. Щоразу вони мене вражають. Я думаю, що люди мають дивитися їх та звертати увагу на проблеми прав людини. Це відмінний фільм, він для всіх людей, а не лише для якоїсь конкретної аудиторії. Сподіваюся, що ті, хто страждає, відчують, що люди підтримують їх».

Фільм справив на Сін Джін-Сук глибоке враження. Вона сподівається, що подібні порушення прав людини припиняться, і з почуттям сказала: «Сунь І дивовижна людина; він продовжував писати листи, всупереч переслідуванню».

Сін Джін-Сук

Джо Джі-Юн поділився своїми враженнями від фільму: « Коли ти бачиш, як люди, що страждають у трудових таборах, все ще прагнуть свободи й рішуче поширюють правду, їхня непохитна воля проникає в саму глибину душі. Весь світ має об'єднатися, щоб допомогти їм знову здобути свободу».