(Minghui.org) У червні 2003 року жительку міста Вейхай провінції Шаньдун було засуджено до 19 років ув'язнення за використання місцевого телевізійного каналу для передачі інформації, що розвінчувала пропаганду компартії Китаю щодо Фалуньгун (Фалунь Дафа).

64-річну Лю Гуйлін двічі звільняли умовно-достроково, коли вона перебувала в критичному стані, але незабаром знову ув'язнювали. Вона все ще перебуває в жіночій в'язниці провінції Шаньдун. Її мають звільнити 19 жовтня 2026 року.

Лю Гуйлін

У 2002 році Лю поширювала інформацію про Фалуньгун із практикувальниками, Хуан Мінем, Чжан Юецзінем і Цзян Лугуаном у містах Жунчен, Жушань і Веньден. Усіх чотирьох було заарештовано 23 січня 2003 року й доставлено до центру ув'язнення Вейфана. Лю оголосила голодування, і її піддали насильницькому годуванню. Через десять днів її вирвало кров'ю, і вона знепритомніла. Охоронці відвезли її до лікарні. Після лікарні Лю повернули до центру ув'язнення, але вона була дуже ослабленою.

8 лютого 2003 року поліція доставила Лю до центру «промивання мізків» Жунчена. Понад два тижні її позбавляли сну. Вона почала засинати на ходу. Тоді їй почали колоти долоні й підошви ніг зубочистками та змушували ходити чи стояти перед відкритим вікном, коли віяв крижаний вітер. Її також змушували дивитися відео з наклепом на Фалуньгун, а коли вона відмовилася, Сін Цзяньпін, глава «офісу 610» Жунчена, ударив її ногою, а потім зв'язав їй ноги й прикував її наручниками до стільця. Кілька днів вона не могла поворухнути ногами. Навіть через шість місяців її руки все ще німіли.

20 червня 2003 року суд району Хуаньцуй у Вейхай виніс вирок усім чотирьом практикувальникам: Лю (42 роки) засудили до 19 років ув'язнення; Хуана (59 років), Чжана (36 років) і Цзяна (27 років) засудили до 20 років.

У центрі ув'язнення Вейхай Лю оголосила голодування на знак протесту проти переслідування. Поки вона все ще чекала на результати апеляції, її звільнили умовно-достроково, оскільки після п'яти місяців голодування вона перебувала в критичному стані.

Лю після звільнення

21 вересня 2003 року, лише через два місяці після звільнення, співробітники поліції та суду знову взяли Лю під варту, заявивши, що апеляційний суд залишив чинним початковий вирок. Наступного дня її доправили до жіночої в'язниці Шаньдун, у місті Цзінань. У в'язниці відмовлялися приймати її, оскільки вона була дуже слабкою після голодування, але співробітники поліції та суду наполягли на своєму.

На знак протесту Лю знову оголосила голодування. У грудні 2003 року вона зовсім ослабла й була доставлена до поліційної лікарні Цзінаня. На той час вона голодувала загалом дев'ять місяців, з моменту арешту. Її вага знизилася з 65 до 31 кілограма. Побоюючись, що вона помре у в'язниці, охоронці звільнили її 15 січня 2004 року.

Лю змушена була ховатися, щоб уникнути повернення до в'язниці. Але в листопаді 2008 року її заарештували, коли вона повернулася додому. «офіс 610» міста Вейхай відправив її знову до жіночої в'язниці провінції Шаньдун. Коли вона почала голосно декламувати слова: «Фалунь Дафа несе добро» (кит. Фалунь Дафа хао), її помістили в окрему камеру.

Лю перевели до звичайної камери, але вона була дуже ослабленою й не могла працювати. Охоронці били її, штовхали ногами й тягли за волосся, намагаючись насильно напоїти невідомим препаратом.

Оскільки Лю залишалася непохитною у своїй вірі, її піддавали всіляким тортурам. Узимку охоронці забрали в неї теплу куртку й дозволяли одягати лише легкий одяг. Замість ковдри її примушували користуватися простирадлом і не дозволяли брати теплу ковдру, яку надіслали їй родичі. Коли вона оголосила голодування на знак протесту проти переслідування, охоронці відвезли її до лікарні для насильницького годування.

Охоронці також змушували Лю приймати таблетки від високого кров'яного тиску (незрозуміло, чи був у неї підвищений тиск), але вона випльовувала їх. У 2015 році в неї розвинулася кишкова непрохідність, і її знову відвезли до лікарні.

Після вересня 2022 року Лю не дозволяли зустрічатися з родичами та телефонувати. За словами свідка, волосся Лю повністю посивіло, у неї випали всі зуби, а також були серйозні проблеми із серцем і легенями. 2023 року в неї почався сильний біль у ногах, і вона місяць не могла ходити.

До вироку у 2003 році Лю було заарештовано двічі, у 2000 році й ще раз у 2002 році. 22 лютого 2000 року вона поїхала до Пекіна зі зверненням на захист Фалуньгун, і була заарештована. У відділку зв'язку з громадськістю міста Вейхай у Пекіні поліціянти били її товстою палицею й катували струмом. Вона була в синцях та опіках. Через два дні її доставили назад у Вейхай і тримали під вартою 15 днів. Її оштрафували на 15 000 юанів, вилучили 1400 юанів, які в неї були при собі.

28 квітня 2002 року Лю знову заарештували вдома. Двоє поліціянтів били її, тягли за волосся й допитували всю ніч. Наступного дня її доправили до центру ув'язнення. Вона оголосила голодування, проте зазнала насильницького годування. Охоронці прикували її до металевого стільця та залишили на вулиці. Вона страждала від холоду й голоду, була вкрай виснажена, її рвало кров'ю. Коли вона була на межі смерті, її відпустили. Поліція погрожувала знову заарештувати її, коли вона відновиться. Щоб уникнути переслідування, Лю жила далеко від дому.

Під час поневірянь вона познайомилася з трьома практикувальниками. Вони вирішили під'єднатися до місцевого телебачення, щоб транслювати правдиву інформацію про переслідування. Її знову заарештували й засудили до тривалого ув'язнення.