Як компартія Китаю відповідає ворожістю на прихильність до неї (частина 2)

(Minghui.org) Переслідуючи Фалуньгун (Фалунь Дафа) понад 25 років, компартія Китаю нещодавно здійснила за кордоном серію нападок на Shen Yun та Фалуньгун.

По суті, компартія Китаю ненавидить Фалуньгун і Shen Yun, тому що традиційні цінності, які вони поширюють, суперечать самій природі КПК, яка несе в собі ненависть, жорстокість та обман. Проте нещодавні нападки в деяких відносинах відрізняються від тих, що були в початковий період переслідування. У 1999 році колишній голова компартії Цзян Цземінь почав переслідування Фалуньгун, оскільки він не міг терпіти популярність, яку завоювала ця духовна практика. Цього разу компартія не лише прагне послабити США як наймогутнішу країну, а й має намір перекласти на США відповідальність за злочини, які вона здійснила під час переслідування Фалуньгун.

(Частина 1 тут)

Ми вже обговорили, як Америка допомагала Китаю за часів династії Цін. Ці дії також включали три хвилі політики умиротворення щодо КПК, які врятували режим у критичні моменти.

Перша розпочалася з Ялтинської конференції 1945 року, на якій потурання комуністам завдало шкоди суверенітету Китайської Республіки й дозволило комуністичній партії Радянського Союзу здобути багато прав та інтересів. У наступні два роки президент США Гаррі Трумен відправив генерала Джорджа Маршалла як посередника у війні між Гоміньданом і компартією, змусивши Чан Кайші співпрацювати з останньою. Унаслідок потурання Америки та прийняття бажаного за дійсне, КПК змогла розвалити економіку Китайської Республіки й захопити владу в країні.

Друга хвиля включала візит президента Річарда Ніксона до Китаю та встановлення дипломатичних відносин президента Джиммі Картера із комуністичним Китаєм. Третя хвиля почалася з політики умиротворення компартії, проведеної президентом Джорджем Бушем-старшим після кривавих подій на площі Тяньаньмень у 1989 році. Далі все супроводжувалося підтримкою, яку надає президент Білл Клінтон для вступу комуністичного Китаю до Світової організації торгівлі (СОТ) після того, як КПК почала переслідування Фалуньгун у 1999 році.

Щоразу, коли КПК опинялася в реальній небезпеці, Америка допомагала режиму врятуватися та дозволяла йому зміцнитися.

Китай став найбільшим світовим експортером і другою за величиною економічною державою. Відповідно до пропаганди КПК, з її народження минуло 100 років, і «підйом Сходу [комуністичного Китаю], занепад Заходу» стали неминучими. Це свідчить про відкриту зневагу КПК до лідерства Америки у світі.

Відплата за милість ворожістю

Як доведено нижче, замість того, щоб висловити подяку за ці дії, КПК постійно розпалює ненависть до Америки й намагається всіма способами проникнути до США та зруйнувати їх.

Але все було по-іншому, коли КПК потребувала допомоги Америки. У пошуках підтримки офіційна газета КПК Xinhua Daily («Сіньхуа дейлі») 4 липня 1947 опублікувала редакційну статтю. «З юних років ми вважаємо США чудовою країною. Ми вважаємо, що це пояснюється частково тим, що США ніколи не окуповували Китай і не нападали на нього. Ба більше, у китайського народу склалося гарне враження про США, засноване на демократичному й відкритому характері їхнього народу», — йдеться в редакційній статті.

Через два роки, 30 червня 1949 року, Мао Цзедун опублікував статтю «Про демократичну диктатуру народу», у якій оголосив, що Китай має стати на бік соціалізму та слідувати за Радянським Союзом.

Через рік КПК відправила солдатів для участі в Корейській війні. Щоб розпалити ненависть до Америки, КПК поширила по всій країні брошуру під назвою «Як ставитись до Америки». «Ми ненавидимо Америку, тому що вона смертельний ворог китайського народу… Ми зневажаємо Америку, тому що це імперіалістична країна, що загниває… Ми дивимося на Америку зверхньо, тому що це паперовий тигр, якого можна повністю знищити», — йшлося в брошурі.

Газета People's Daily також випустила публікацію під назвою «Спеціальний випуск про протидію агресії США та про допомогу Кореї», у якій за чотири роки вийшло приблизно 200 номерів. Федерація літератури й мистецтва також мобілізувала інтелігенцію на створення фільмів, п’єс, народної творчості, пісень, віршів, романів, кінокартин та інших матеріалів на цю тему. На всіх робочих місцях, заводах і в селах тривала ця кампанія з використанням дощок, настінних плакатів, форумів, зборів зі звинуваченнями й доносами тощо.

Ці кампанії повністю змінили проамериканські погляди китайців, яких вони дотримувалися із часів Китайської Республіки, і глибоко сформували націоналізм та антиамериканізм у кількох поколінь китайців. «Промивання мізків» було настільки глибоким, що коли президент США Ніксон відвідав Китай у 1972 році й два лідери потиснули один одному руки, багато китайців були вражені та емоційно не могли це прийняти.

Більше півстоліття китайський народ був обдурений пропагандою та розповідями компартії про «зло» й «корупцію» в Америці. Під час великих міжнародних подій, таких як зіткнення китайсько-американських літаків, вибух посольства в Югославії та чотири кризи в Тайванській протоці, КПК часто використовувала націоналістичні настрої народу. Таким чином вона відвертала увагу від внутрішніх криз і направляла її на вигадані нею «закордонні антикитайські сили».

Після вступу до СОТ компартія Китаю не виконала жодної із 74 обіцянок у галузі зовнішньої торгівлі. Натомість вона отримала величезні прибутки, скориставшись перевагами глобалізації. Лише за десять років Китай став другою за величиною економічною державою у світі. КПК використовувала у своїх інтересах Сполучені Штати, застосовуючи нечесні торгівельні практики, такі як експортні субсидії, крадіжка інтелектуальної власності та примусова передача технологій. У період із 2000 по 2016 рік промислове виробництво США зросло менш ніж на 9 %. Обробна промисловість була підірвана, втративши за останні 17 років близько п’яти мільйонів робочих місць. Натомість КПК отримала значну вигоду від щорічного торгівельного дефіциту близько 300 мільярдів доларів.

У 2020 році через те, що КПК приховала спалах Covid-19, вірус швидко поширився по всьому світу. У США померло понад 1,1 мільйона людей, що перевищило кількість жертв іспанського грипу 1918 року. Ця цифра була не меншою від загиблих у США під час Громадянської війни та обох світових воєн разом узятих. Водночас економіка США серйозно постраждала. У 2020 році реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) США скоротився на 3,5 %, що стало найбільшим річним спадом з 1946 року. Щоб уникнути відповідальності, КПК заявила, що вірус був завезений в Ухань американськими військовими, у черговий раз розпалюючи ненависть до США серед китайського населення.

За останні два десятиліття КПК розпочала тиху необмежену війну проти Америки, розширила свій вплив в інших країнах через свою ініціативу «Один пояс, один шлях» і залучила країни по всьому світу до протистояння США. Вона також використовувала інститути Конфуція і такі проєкти, як «План тисяч талантів» та «Вчені річки Янцзи», щоби проникнути в різні сфери, такі як політика, економіка, армія, культура, освіта й дипломатія.

КПК також розпочала пропагандистську війну, інформаційну війну, юридичну війну та кібервійну, щоб атакувати Сполучені Штати. Вона використовує соціальні медіа, такі як Tiktok, YouTube та Facebook, щоб сіяти розбрат і підтримувати прокомуністичні сили, що вже перебувають у США, одночасно експортуючи свою ідеологію у вільний світ.

Ворожість китайців до американців глибоко вживлена в їхніх кістках, бо її вселяли з дитячого садка до робочого місця і до глибокої старості. Навіть ті, хто емігрував до США, були піддані впливу YouTube, Facebook і TikTok. Навіть ті, хто не користується соціальними мережами, швидше за все, використовуватимуть китайські видання основних західних ЗМІ (включно з BBC), які було залучено для поширення ідеології КПК.

Водночас КПК маніпулює міжнародними інституціями та альянсами, такими як ООН, BRICS, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, спонукаючи їх служити інтересам КПК, щоб таким чином послабити головне становище й голос Сполучених Штатів у міжнародній спільноті. Схильність багатьох європейців до китайського ринку та їх зневага й антипатія до Сполучених Штатів та американців у жодному разі не є незалежними й випадковими.

Вияв такої повної невдячності та акти розплати ворожістю за доброту і прихильність може здійснювати лише КПК. І все це робиться під гаслом «спільноти єдиної долі для людства», що звучить позитивно. Небезпека полягає в тому, що з розвитком економіки Китаю останніми роками чимало людей у світі повірили компартії. Зрештою вони не тільки виявлять, що їм самим завдано глибокої шкоди, а й побачать, як їхнє власне суспільство страждає від негативних наслідків їхньої підтримки компартії.

(Далі буде)