(Minghui.org)

Ім'я: Хуан Юйфен

Ім'я китайською: 黄玉凤

Стать: жінка

Вік: 66 років

Місто: Ухань

Провінція: Хубей

Професія: касир

Дата смерті: приблизно вересень 2024 року

Дата останнього арешту: 8 жовтня 2017 року

Останнє місце ув'язнення: жіноча в'язниця провінції Хубей

Хуан Юйфен не дозволяли самостійно набирати воду для пиття, поки вона відбувала дворічний тюремний термін за практику Фалуньгун (Фалунь Дафа). Вона мусила пити воду, яку їй давав охоронець. Після цього в неї завжди залишався гіркий присмак у роті, і вона підозрювала, що у воду могли додавати невідомі препарати.

За кілька тижнів до 7 жовтня 2019 року, коли було заплановано звільнення Хуан, їй призначили семиденний курс лікування та почали робити внутрішньовенні ін'єкції невідомих препаратів, які викликали серйозні порушення в роботі мозку, серця та нирок. У неї була важка голова, боліли руки, і вона відчувала слабкість у всьому тілі. Через її рішучий протест ін'єкції припинили робити через три дні.

Жителька міста Ухань провінції Хубей так і не оговталася від наслідків невідомих препаратів та інших форм жорстокого поводження, яких вона зазнала під час ув'язнення. Приблизно у вересні 2024 року вона померла. Їй було 66 років.

Хуан, у якої через перенесений у дитинстві поліомієліт були пошкоджені ноги, до виходу на пенсію працювала касиром у компанії з працевлаштування на вулиці Саньшу в районі Цяокоу. У жовтні 2019 року після звільнення з жіночої в'язниці провінції Хубей, їй було наказано повернути пенсійні виплати за 19 місяців, оскільки вона «не має права на отримання пенсійних виплат під час ув'язнення». Ці 19 місяців охоплюють період із жовтня 2017 року по квітень 2019 року, коли їй ще виплачували пенсію (виплата пенсії була припинена в травні 2019 року).

У Хуан не було грошей, й у відділі соціального забезпечення їй сказали, що пенсію їй не виплачуватимуть ще 19 місяців. Невідомо, чи відновили їй пенсію в травні 2021 року, як було обіцяно.

Майже 3 місяці ув'язнення в одиночній камері

Хуан була заарештована 8 жовтня 2017 року після того, як старшокласник повідомив поліцію, що вона дала йому програму для обходу цензури в інтернеті. 24 серпня 2018 року вона постала перед судом і пізніше була засуджена до двох років тюремного ув'язнення.

12 вересня 2018 року Хуан перевели до жіночої в'язниці провінції Хубей (перебуває в місті Ухань). Через два тижні її визначили до відділення №4. Їй дозволяли пити тільки ту воду, яку їй давали, і після цього в неї завжди залишався гіркий присмак у роті.

Двом злочинницям було доручено цілодобово стежити за Хуан. Перший тиждень вони були ввічливими, але потім почали змушувати її переписувати тюремні правила й лаяти Фалуньгун. Вона відмовилася підкорятися, і вони кричали на неї. Вона відчувала величезний тиск і часто повторювала: «Фалунь Дафа несе добро» (кит. Фалунь Дафа хао), за що їй погрожували жорстоким побиттям.

Одного разу вдень Хуан пішла у вбиральню й зустрілася з охоронцем. Він наказав їй вимовити «готова відзвітувати» (слова, які ув'язнені повинні вимовляти при зустрічі з керівництвом в'язниці). Вона відмовилася, і він кинув її в одиночну камеру, погрожуючи позбавити сну.

Протягом майже трьох місяців одиночного ув'язнення Хуан зазнавала різних форм насильства.

В одиночній камері було дуже холодно, а їй видали лише легку кофту. Від сильного тремтіння її зуби стукали, обличчя зблідло. Дві ув'язнені, які стежили за нею, викликали медсестру. Артеріальний тиск Хуан становив 198 мм рт. ст. (при нормі 120 мм рт. ст. і нижче). Медсестра терміново відвела її до тюремного шпиталю, де її тиск знизився до 180 мм рт. ст. Тюремний лікар наказав Хуан прийняти ліки, але вона відмовилася, тоді він почав ображати її.

Через кілька днів ув'язнені наказали Хуан підписати заяву з відмовою від Фалуньгун і засудженням цієї практики. Вона відмовилася, і вони почали кричати на неї, через що в неї знову піднявся тиск. Її змусили сісти на стілець обличчям до стіни й не дозволяли повертати голову, оглядатися або з кимось розмовляти. Вона сиділа так до 11 години вечора. До того часу гаряча вода у відрі, яке їй дали для вмивання, охолола.

Протягом 15 днів змушували стояти по 16 годин

Пізніше ув'язнені наказали Хуан переписувати книги, що дискредитують Фалуньгун. Вона відмовилася, і її 15 днів поспіль із 7:00 до 23:00 змушували нерухомо стояти. Після таких тортур вона ледве могла ходити. Коли вона повідомила про насильство охоронцю, той нічого не зробив. Її і далі змушували переписувати книгу й стояти весь день.

За ці 15 днів Хуан щодня відчувала сильне серцебиття та біль у голові. Пізніше вона описала свої відчуття рідним: «Я відчувала себе маленьким човником, що дрейфує в морі, який не знає, чи дістанеться до берега».

Одного разу ще одна ув'язнена прошепотіла Хуан, коли вони обидві були в туалеті: «Не виступай проти уряду». Щоб зупинити тортури, вона написала заяву з відреченням від Фалуньгун. Однак охоронець наказав їй написати ще одну. Вона рішуче відмовилася й розірвала першу заяву.

Після цього охоронець знову змусив Хуан стояти нерухомо. Періодично він змушував її сідати на 30 хвилин, щоб подивитися новини, у яких вихваляли компартію Китаю. Уночі він наказав їй мити підлогу в коридорі, що було для неї надзвичайно важким завданням, оскільки після довгого стояння вона ледве могла нахилятися.

Миття підлоги тривало десять днів з 15, протягом яких її змушували стояти. У цей час дві кримінальниці, одягнені у дві теплі кофти, відкривали вікно, щоб заморозити Хуан, якій видали тільки стару тонку куртку.

Вони навіть не дозволяли Хуан натягнути рукави на руки, щоб зігрітися, від чого вони почервоніли від холоду. Коли вона намагалася ходити, щоб зігрітися, її зупиняли. Вони також зробили з картону рупор і читали їй вголос книги з наклепом на Фалуньгун.

Після декількох годин стояння в Хуан заніміли ноги, сухожилля на руках боліли, а серце прискорено билося.

Протягом 15 днів тортур стоянням троє охоронців проводили з Хуан «бесіди» й наказали їй відновити написану нею раніше заяву про зречення від Фалуньгун, яку вона порвала. Коли вона відмовилася, охоронці наказали ув'язненій, яка чергувала вночі, через кожну годину будити її. Кров'яний тиск Хуан і далі підвищувався. Чотири дні по тому вона написала нову заяву, не маючи сил більше терпіти.

Охоронці визнали цю заяву незадовільною, і Хуан написала іншу. Зрештою, приблизно через три місяці її випустили з одиночної камери.

Три дні внутрішньовенних ін'єкцій токсичних препаратів

У вересні 2019 року, за кілька тижнів до звільнення, призначеного на 7 жовтня, Хуан пройшла медичний огляд. Охоронець заявив, що рентген показав наявність затемнення в легені. Він відвів її до тюремного лікаря, який, побоюючись зараження, ізолював її.

Пізніше Хуан доставили до лікарні за межами в'язниці для подальшого обстеження. Лікарі заявили, що в неї немає проблем із легенями. Її повернули до тюремної лікарні та помістили у звичайну палату. Медсестри зробили зішкріб шкіри і, провівши аналіз, пізніше заявили про відсутність алергічної реакції на «цефалоспоринові антибіотики». У неї не було ніяких інфекцій, але вони все одно ввели їй внутрішньовенно три флакони «антибіотиків».

Через пів години після цього Хуан відчула сильний головний біль. Вона почала плакати та попросила покликати старшого охоронця. Підійшла одна зі співробітниць охорони й сказала, що ліки «прописані в лікарні за межами в'язниці». Хуан повірила їй і більше не скаржилася.

Наступного дня Хуан ввели ще три флакони ліків. На третій день ввели стільки ж. Після введення всіх ін'єкцій у неї не було сил ні говорити, ні ходити. Вона була настільки слабка, що навіть не могла підняти голови.

Тюремний лікар сказав, що внутрішньовенні ін'єкції були «розписані» на сім днів. Хуан категорично відмовилася продовжувати «лікування». Охоронці змусили її написати заяву, щоб зняти з них відповідальність. Інші ув'язнені в тюремному шпиталі відзначили, що з нею було все гаразд, коли її привезли з лікарні, але після «лікування» вона стала іншою людиною.

Хуан повернули до відділення №4. Вона, як і раніше, відчувала запаморочення та слабкість у всьому тілі, і їй було важко заснути. У неї також були проблеми з нирками, і не було сил підніматися сходами.

Симптоми зберігалися після звільнення Хуан. Приблизно у вересні 2024 року вона померла.