(Minghui.org) У 1996 році я випадково отруївся сильною токсичною речовиною. Моє здоров'я стрімко гіршало, і я постійно відчував сильний біль. Я звертався за допомогою до всіх лікарень міста, відвідував різні клініки й пробував усі можливі народні засоби. Однак попри всі можливі методи лікування та величезні витрати, смертельна отрута залишалася в моєму організмі — жодні ліки не могли її вивести. Щодня я терпів нестерпний біль, не маючи змоги вирватися з агонії життя та страшенно боячись смерті. Я пролив безліч сліз.
Дафа повертає до життя засохле дерево
Якось у другій половині 1998 року я проходив повз невелику площу, і мою увагу привернули звуки приємної музики, що долинали здалеку. Я зацікавився та пішов на звуки музики й побачив групу людей, які стояли рівними рядами, із заплющеними очима й піднятими перед собою руками. Вони виглядали заспокійливо й випромінювали потужне енергетичне поле. Я також помітив жовтий плакат із написом «Безплатне навчання вправ Фалунь Дафа».
Практикувальник, що підійшов до мене, вручив мені буклет з інформацією про Фалунь Дафа й розповів про цю практику. Уважно прочитавши буклет, я був глибоко зворушений, оскільки зрозумів, що Фалунь Дафа — це не звичайна практика цігун для лікування хвороб і зміцнення здоров'я, а практика вдосконалення школи Будди, яка вчить людей зберігати чесноту, робити добрі справи та повертатися до своєї справжньої природи. Я відчув, що знайшов вищий і шляхетний шлях, який так довго шукав.
У мені знову спалахнула надія, і я вигукнув із самої глибини серця: «Я знайшов свого Вчителя!» З того дня я вступив на шлях, що веде назад до свого істинного «Я».
На самому початку я не міг сісти в позу подвійного схрещування, тому зв'язував ноги ременями й, стиснувши зуби, медитував, попри нестерпний біль. Менше ніж за місяць я вже міг цілу годину медитувати в позі подвійного схрещування ніг, слухаючи музику для вправ. Я щодня відвідував спільні заняття на свіжому повітрі, незалежно від погоди. Навіть у найхолоднішу зиму, під час сильного снігопаду, я сидів на снігу й медитував.
Учитель очистив моє тіло, і незабаром я позбувся хвороб і відчув себе легким, як пір'їнка. Моя шкіра стала світлою і рожевою, волосся — чорним і блискучим, я виглядав набагато молодше своїх років. Давно втрачена усмішка повернулася на моє обличчя.
Я, людина, яку не змогли вилікувати ні сучасна медицина, ні інші методи, повністю змінилася, не витративши ні копійки, а просто займаючись Дафа. Мені подарували нове життя, Учитель дав мені другий шанс. Яке щастя — зустріти Дафа! Це справді врятувало мене від розпачу!
Дивовижні випадки, що сталися на початку вдосконалення
Я неодноразово дивився відеолекції Вчителя та відеозаписи вправ, а також придбав кілька книг Дафа, зокрема «Чжуань Фалунь». Щодня я поринав у Фа, прагнучи злитися з універсальними властивостями Всесвіту Істина, Доброта, Терпіння. Я знаходив радість у труднощах, дотримуючись суворих критеріїв, і мій Сіньсін зростав.
Я був байдужий до мирської слави, багатства, пристрастей і всіляких спокус. Удосконалення стало найважливішою справою мого життя. Щоразу, коли мав час, я вивчав Фа й виконував вправи. Оскільки я отримав Фа відносно пізно, Учитель виявив милосердя та співчутливо показав мені диво, яке яскраво залишилося в моїй пам'яті й донині.
Першого ж вечора, повернувшись додому після занять, я був вражений, побачивши, що вхідні двері мого будинку світяться. Я побачив, як різноколірне сяйво огортає моїх рідних, що шокувало мене. Наступного дня на місці практики один із досвідчених практикувальників пояснив, що Вчитель відкрив мені третє око (небесне око).
Через кілька днів я ясно побачив у себе на лобі велике золоте око — величезне й прекрасне; його колір не схожий був ні на що в цьому світі. Око пильно глянуло на мене, перш ніж зникнути. Усе було саме так, як описав Учитель у «Чжуань Фалунь». Іноді я також бачу Фалунь, коли старанно практикую.
Якось уночі уві сні я раптово відчув потужний приплив енергії, яка увійшла в мене через маківку й пройшла по всьому тілу, змусивши мене відчути неймовірне тепло. Я прокинувся й, розплющивши очі, побачив, як ковдра, що вкривала мене, піднімається та зависає в повітрі під дією цієї величезної енергії. Я відчув, як моє тіло, що лежить на ліжку, поступово відривається від його поверхні й на мить зависає в повітрі.
Я зрозумів, що Вчитель, мабуть, уливає в мене енергію (Гуаньдін), що наповнило мене глибокою радістю. Таке явище траплялося зі мною кілька разів.
Залишатися непохитним під час труднощів і випробувань
20 липня 1999 року компартія Китаю розв'язала жорстоке придушення Фалунь Дафа. Мільйони практикувальників зазнали переслідування за свою віру, а світ був обдурений та отруєний брехнею. Багато хто, не знаючи правди й через незнання, учинили безмежний гріх, обмовляючи Дафа. Це раптове й величезне випробування кинуло виклик совісті людей у всьому світі.
Учитель відкрив світу незрівнянно дорогоцінний Дафа. Як учні Дафа, ми отримали від Фа як фізичну, так і ментальну користь. Перед цим величезним випробуванням підтримка Вчителя, підтвердження Дафа й порятунок живих істот — це відповідальність і священна місія, покладена на учнів Дафа.
У цей період багато учнів Дафа з усієї країни виступили на захист Дафа, роз'яснили світові правду й залишили по собі безліч натхненних історій для людства.
Виконання вправ у громадському місці для підтвердження Дафа
Навесні 2000 року, сповнений рішучості підтверджувати Дафа й прославляти ім'я Вчителя, я зіткнувся з великим тиском через те, що виконував вправи в публічному місці. Уперше я вранці просидів одну годину на вулиці, схрестивши ноги, і на моєму обличчі текли сльози. Закінчивши виконувати вправу, я помітив, що кілька людей стояли біля дороги й спостерігали за мною.
Після цього я робив вправи на вулиці щоранку понад тиждень, і щодня кілька людей мовчки спостерігали за мною. Іноді вони шепотіли: «Дивися, Фалунь Дафа». В останній день, коли я виконував вправи, хтось на мене доніс владі. Приїхали поліціянти, схопили мене та відвезли. Пізніше мене звільнили, але згодом я втратив роботу. Зрештою, як і багато співучнів, які боролися з переслідуванням, я став бездомним.
Жодні тортури та позбавлення сну не могли мене зламати
Мене заарештували під час роз'яснення правди та підтвердження Дафа. У центрі ув'язнення, у цьому темному й гнітючому місці, охоронець наказав моїм співкамерникам катувати мене різними способами, щоб змусити мене «трансформуватися» і зрадити співучнів.
Але я глибоко усвідомлював, що Вчитель дарував мені нове життя, і моя вдячність Учителю та праведна віра були міцними, як скеля, проникаючи в саму суть моєї істоти. Я нічого не розповів про жодного зі співучнів.
У темному лігві мене карали день і ніч, позбавляли основного права на сон, мені забороняли відпочивати. У ті важкі часи я повторював у серці Фа Вчителя: «Нестерпне можна стерпіти, важкоздійсненне можна здійснити» (Лекція дев'ята, Чжуань Фалунь)
«За життя нічого не проси,
Настане смерть — ні про що не жалкуй;
Відкинь цілком нечисті мрії,
І в Будду вдосконалюватись не буде важко».
(«Небуття», Хун Їнь)
Я переніс тортури й не спав майже два місяці. Моє тіло роздирала агонія. Серце сильно нило, ноги та ступні розпухли, а голова й очі пульсували від болю.
Одного разу я відчув, як невагомий повільно піднімаюсь у повітря. Унизу я бачив своє фізичне тіло, яке все ще стояло біля стіни темної камери. Раптом я зрозумів, що залишив тіло. Я нагадав собі, що моя місія ще не виконана; я мушу повернутися. Миттєво я повернувся у своє тіло, і мене знову охопив нестерпний біль.
Якось уночі група лиходіїв неодноразово били мене ременями та взуттям, ображаючи неймовірними способами. Вони робили це годинами, доки не вибилися із сил. Весь цей час я відчував, як моє тіло огортала потужна енергія — було дуже схоже на «ковпак-золотий дзвін» чи «залізну сорочку», описані Вчителем у Фа. Ця захисна сила, здавалося, захищала мене від болю, і моє тіло не відчувало жодного дискомфорту.
Я не міг бачити, але знав, що Тіло Закону Вчителя поряд зі мною, спостерігає та захищає мене. Тоді моє серце наповнювалося безмежною вдячністю до Вчителя. Замість образи чи ненависті я відчував лише милосердя до тих, хто мене бив.
Я спостерігав за цими лиходіями, зовсім виснаженими своїми зусиллями. Рухаючи миттєвою вигодою, вони переслідували учня Дафа, що йде божественним шляхом. Їм доведеться заплатити за свої гріхи в майбутньому. Я не міг не відчувати до них милосердя.
Знерухомити лиходіїв
Іншим разом кілька жорстоких охоронців задумали застосувати до мене ще більш нелюдські методи, маючи намір убити мене. Я голосно крикнув, щоб вони зупинилися, попередивши, щоб вони не переслідували учнів Дафа, адже добро винагороджується, а зло карається — це незаперечний закон Усесвіту. Своїми праведними думками я знерухомив їх. Вони відступили, завмерши на місці, і довго не могли рухатися.
На той момент злісне переслідування, спрямоване проти мене, припинилося. Я подумав, що, можливо, спрацювала моя сила знерухомлення — милосердя та велич Дафа співіснують. Учні Дафа мають сильні праведні думки й можуть використовувати надприродні здібності, щоб не дати злодіям заподіяти шкоду. Це прояв сили Дафа у світі.
У темній кімнаті за мною суворо пильнували спостерігачі. Хоча я не міг нормально вивчати Фа, я твердо вірив у слова Вчителя: «Просто залишаючись незворушними, ви зможете впоратися з будь-якими ситуаціями» («Лекція Закону на конференції Фа центральній частині США, 1999 р»)
Благословенний Дафа
Я часто повторював Фа в серці й відчував благословення Вчителя, а моє тіло наповнювалося енергією. Холодною зимою, коли інші в'язні тремтіли навіть у теплому одязі, я віддав свої теплі речі одному з найслабших ув'язнених. А сам я й у легкому одязі не відчував холоду. Усіх це вражало.
У тюремній камері були погані умови проживання та антисанітарія. Улітку рої комарів докучали в'язням. Вони постійно кусали тих, хто сидів поряд зі мною. Особливо ночами комарі були нещадні, вони заважали спати, спричиняючи свербіж і набрякання шкіри. Але мене комарі жодного разу не вкусили.
Під час спекотного літа всі інші співкамерники знемагали від спеки й були мокрими від поту. Але я залишався спокійним і незворушним, тому що пекуче сонце майже не діяло на мене.
Удосконалення за Фалунь Дафа — це одночасне вдосконалення душі й тіла. У міру підвищення Сіньсін тіло учня Дафа поступово перетворюватиметься під впливом високоенергетичної матерії. Побачивши незвичайну природу й красу Фалунь Дафа, що виявилися в мені, багато хто перейнявся глибокою повагою до цієї практики. Багато людей пізнали істину про Фалунь Дафа й знайшли порятунок.
Допомагати Вчителю у Виправленні Закону
Після звільнення я використовував кожну мить для вивчення Фа, удосконалення свого серця та пошуку в собі недоглядів. У вдосконаленні немає дрібниць — кожна думка та уявлення повинні співвідноситися з Фа. Я гостро усвідомив, що вдосконалення є неймовірно складним і священним шляхом.
Я вирішив добре виконувати три справи та йти в ногу з процесом Виправлення Закону. Учитель сказав нам у «Суті cумлінного вдосконалення (2)»: «Праведні думки учнів Дафа мають могутню силу». Мій власний досвід підтвердив цю істину.
Одного спекотного літнього дня я повернувся додому й помітив припарковану біля будинку поліційну машину. Машина була порожня. Я з тривогою подумав, чи не переслідують поліціянти моїх рідних, чи не намагаються вони напасти на мене. У мене не було іншого вибору, окрім швидко піти.
Я глянув на небо, ясне й спокійне, у повітрі не відчувалося жодного подиху вітру. Потім я відправив могутню праведну думку: «Не можна дозволяти злу переслідувати учнів Дафа. Не можна дозволяти злу завдавати шкоди моїй сім'ї або торкнутися бодай однієї речі в моєму домі. Нехай злі сили негайно покинуть мій дім». У глибині душі я мовчки попросив у Вчителя благословення.
За кілька хвилин небо різко змінилося. Піднявся сильний вітер, темні хмари нависли над головою, перетворюючи день на ніч. Виблискували блискавки й гримів грім, небо ніби розривалося на частини, обрушуючи на землю зливу! Пішоходи в паніці розбігалися в різні боки, шукаючи притулку. Швидкість цього перетворення була настільки стрімкою, що здавалася майже міфічною, майже неймовірною.
Пізніше я дізнався, що до мене додому приходили поліціянти, маючи намір заарештувати мене. Вони загрожували й залякували мою родину. Потім раптово небо потемніло, день за мить перетворився на ніч, і завив лютий вітер. Перелякані поліціянти в паніці втекли, і злісне переслідування припинилося. Це милосердний Учитель захистив мою сім'ю та мене й усунув це випробування.
Жодні обмеження не могли зупинити мене
На початку 2020 року вибухнула епідемія COVID-19. Компартія Китаю запровадила жорсткий карантин, примусову вакцинацію та обов'язкову перевірку санітарних кодів. Я ніколи не робив щеплення, рідко вдягав маску, виходячи на вулицю, і зберігав рум'яний колір обличчя. Я ніколи не заражався вірусом, як і ніхто з моїх друзів і родичів, які зрозуміли правду про Дафа.
Багато житлових комплексів мають контрольно-пропускні пункти на головних воротах, в'їздах і ключових дорогах. Для доступу потрібні посвідчення особи, перепустка, сканування QR-коду або розпізнавання осіб. Коли я час від часу входив у різні комплекси або виходив із них, я використовував праведні думки учнів Дафа, які мають силу. Перед кожним входом чи виходом я відправляв думку: «Я повністю нейтралізую незаконне стеження зла. Нехай вони не бачать мене. Я пройду як завжди». І справді, щоразу охоронці не бачили мене, і я проходив вільно та впевнено.
Під час пандемії захворіла літня практикувальниця. Вона не могла вийти з дому. Якось я вирішив відвідати її. У її будинку були двері, у які можна було увійти лише з карткою доступу. У мене не було картки, і я не дзвонив у двері. Моє серце було чистим, я просто хотів побачити співученицю.
Я спокійно потягнув за ручку, і щільно зачинені двері безпеки відчинилися. Коли я постукав у двері літньої практикувальниці, вона, побачивши мене, була вражена й запитала: «Як ви увійшли?» Я відповів: «Просто так». Вона знайшла це дивовижним: «Як ви могли увійти без картки доступу?» Я усміхнувся: «Це була допомога Вчителя».
Щоб підтримати мене, Учитель іноді відкривав мені чудові видіння уві сні. В одну з таких ночей я проходив шар за шаром космосу, досягнувши далекої небесної сфери — прекрасного небесного світу. Сцена була урочистою та піднесеною; Нефритові палаци й кришталеві вежі, що сяють золотом, мерехтіли серед гір і вод невимовної краси — людською мовою це неможливо описати. Коли я милувався цим видовищем, серце наповнилося радістю. Раптом із далеких небес пролунав гучний голос, що нагадав мені, що моя місія залишилася незавершеною і я мушу повернутися у світ смертних. Й ось я повернувся.
Цей світ — не наш справжній дім, бо ніщо на землі не вічне. Ми лише проходимо крізь нього, виконуючи свої обітниці та завершуючи свою місію. Наш справжній дім — у прекрасному Небесному палаці, у новому, чудовому Всесвіті. Ті, хто живе там, з нетерпінням чекають на повернення свого Просвітленого.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
