(Minghui.org) Протягом своєї довгої та багатої духовної історії Китай був відомий як Шеньчжоу (Божественна земля). Однак усе кардинально змінилося за кілька десятиліть відтоді, як у 1949 році компартія Китаю захопила владу.
Під час сумнозвісної «культурної революції» було зруйновано незліченну кількість храмів, даоських монастирів, церков та історичних пам’яток. В останні роки ті об’єкти культурної спадщини, що збереглися, було перетворено на туристичні місця з метою отримання прибутку.
До 1949 року ці стародавні храми та монастирі, збудовані тисячі років тому, залишалися чистою землею для практикувальників традиційних релігій, які протягом усього життя вдосконалювали свій розум, очищали своє серце та позбувалися різних пристрастей. У цій серії статей ми не будемо обговорювати широку тему глибокого значення слова «самовдосконалення», а розглянемо його зміст з історичного та культурного погляду.
Частину 1 див. тут
Легенда про Чжан Голао
Чжан Голао, один із Восьми Безсмертних у китайській історії, був відомий тим, що їздив на віслюку задом наперед. Про нього існує безліч легенд, зокрема кілька з них описані у двох авторитетних історичних книгах: «Старій історії Тан» і «Новій історії династії Тан».
Імператриця У Цзетянь одного разу викликала Чжана, який, використовуючи свої надприродні здібності, вдавав перед посланцем, що помер. Це було літо, і його тіло швидко почало розкладатися й поширювати сморід. Пізніше, дізнавшись, що Чжан подорожує районом Хенчжоу, імператор Сюаньцзун із династії Тан декілька разів запрошував його. Коли Чжан прибув, імператор попросив кількох віщунів передбачити долю чоловіка. Але вони не змогли цього зробити.
Чжан сказав, що народився в епоху імператора Яо (приблизно 2300 р. до н.е.), тобто прожив близько 3000 років. Щоб перевірити Чжана, імператор дав йому отруйний сік болиголова. Чжан випив три чашки й заснув. Після того як він прокинувся, усі його зуби були гнилими й почорнілими. Чжан вибив їх металевим інструментом, потім приклав ліки й знову заснув. Коли прокинувся, усі зуби відновилися, стали білими й блискучими, як нові. Імператор був вражений і подарував йому титул.
Тайпін Гуанцзі записав ще одну історію. Імператор вирушив на полювання. Він упіймав оленя й наказав своєму кухареві приготувати з нього страву. Чжан зупинив імператора й сказав: «Це небесний олень, йому понад тисячу років. Через п'ять років після початку правління імператора У з династії Хань, я супроводжував його під час полювання. Він упіймав цього оленя, а потім відпустив його», — пояснив Чжан.
«Тут так багато оленів, і минуло стільки років. Звідки ти знаєш, що це саме той олень?» — запитав імператор.
«Перш ніж імператор У відпустив оленя, він прикріпив до його лівого рогу бронзову пластину», — відповів Чжан.
Імператор наказав оглянути оленя, і на ньому, й справді, знайшли дводюймову бронзову пластину з вицвілими ієрогліфами. Коли імператор запитав наскільки вона стара, Чжан відповів, що минуло 852 роки.
Коли історику було доручено перевірити це, він виявив, що Чжан справді мав рацію: зі 118 р. до н. е. до 734 р. н. е. минуло 852 роки. Імператор був ще більше вражений.
Даоська традиція. Від династії Хань до династії Тан
Історія Чжана — одна з багатьох легенд, у яких імператори серйозно ставилися до даосизму, традиції, що корінням сягає Жовтого імператора (як описано в частині 1 цієї серії).
Цінь Шихуан, засновник династії Цінь, був першим імператором Китаю. Він відвідав багато місць, щоб поклонитися божественним істотам, зокрема гору Тайшань. Він також відправив Сюй Фу за море на пошуки еліксиру життя.
Імператор У з династії Хань, один із найвидатніших імператорів в історії, також вісім разів відвідував гору Тайшань, щоб поклонитися божествам. Кажуть, що він зустрів легендарну Королеву-Матір Заходу й отримав від неї пораду щодо безсмертя.
Імператор династії Тан Тайцзун був людиною широких поглядів і визнавав конфуціанство, а також даосизм та буддизм. «Мені переважно подобається шлях імператорів Яо та Шунь, а також конфуціанське вчення династії Чжоу», — говорив він.
Він також пропагував даосизм і буддизм. «Лаоцзи надав хороший приклад, і його вчення зосереджені на чистоті та порожнечі. Буддизм залишив нам доктрини про причинно-наслідковий зв'язок, — пояснював він. — Дотримуючись їх, можна досягти нового рівня, а розуміння їх на поверхневому рівні може покращити цивілізацію».
Коли Сюаньцзан повернувся із Заходу з буддійським писанням, імператор Тайцзун доручив йому перекласти 75 із 1335 томів. Успіх і вплив цих трьох систем вірувань були безпрецедентними.
За часів імператора Сюаньцзуна династії Тан даосизм пережив новий сплеск популярності. У 721 році імператор Сюаньцзун став першим імператором, визнаним як даос за допомогою церемонії посвяти. 722 року він по всій країні зводив храми для поклоніння Лаоцзи, а також заснував школу, що проповідувала даосизм.
Через кілька років імператор видав указ про створення зображення Лаоцзи для поширення по всій країні. 733 року імператор особисто представив «Дао де цзін» і включив книгу до імператорського іспиту. У 741 році він відкрив більше даоських шкіл для навчання даосизму.
Усі ці зусилля допомогли людям зрозуміти традицію практики самовдосконалення, зокрема, даосизм.
(Далі буде)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
