(Minghui.org) Традиційна китайська культура є надзвичайно багатою й глибокою. Але дехто вважає, що ці цінності застаріли. Одного разу мене запитали: «Яку користь ці давні цінності можуть мати в епоху сучасної науки та штучного інтелекту?»
Це справді важливе питання, адже воно спонукає нас дослідити зв’язок між давньою мудрістю та сучасним суспільством.
Частину 1 див. тут
«Дао Де Цзін» і його мудрість
Давньокитайський мудрець Лаоцзи написав книгу «Дао Де Цзін». Її перекладено багатьма мовами, і вона доступна в усьому світі. Усього в ній приблизно п’ять тисяч ієрогліфів, проте вона охоплює надзвичайно важливі теми — походження світу, військову стратегію, людські стосунки, управління державою та багато іншого. Її зміст дуже глибокий.
Перша половина книги присвячена Дао, а друга — Де (чесноті, доброчесності). Бувши основою світу, Дао невидиме чи відчутне, але воно присутнє всюди.
«Це було щось хаотичне, що існувало до неба й землі… воно служило джерелом неба й землі. Я не знав назви, тому назвав це Дао», — писав Лаоцзи.
Небо, Земля й усе, що існує у світі, походить від Дао — день і ніч, сонце й місяць, чотири пори року та навколишнє середовище.
Де (доброчесність) також має велике значення. Лаоцзи зазначав у «Дао Де Цзін»: «Дао народжує речі, Де їх вирощує; речі набувають форми, і форми завершуються».
Це означає, що все бере початок у Дао, але живиться Де; хоча речі мають власну сутність, їхній розвиток залежить від оточення. Дао керує світом на фундаментальному рівні, тоді як доброчесність визначає його зростання чи занепад на практиці.
У «Дао Де Цзін» містяться принципи, які легко зрозуміти й наслідувати, і які згодом стали відомими китайськими прислів’ями. Один із цих принципів: «Найвища доброта подібна до води — вона приносить користь усім, не змагаючись, і перебуває нижче за всіх, не нарікаючи».
Інший принцип: «Небесне Дао ставиться до всіх однаково, але завжди підтримує добрих». Це означає, що Небо й Земля безсторонні, проте піклуються про тих, хто чинить добро.
Лаоцзи наголошував, що Дао є найважливішим основоположним принципом, але саме доброчесність є його основою. Коли людина наслідує доброчесність, вона ставиться до інших із добротою.
Цілісне бачення
З огляду на це можна набути зовсім іншого розуміння світу, ніж те, яке пропонують сучасні ідеї. Відповідно до вчення Лаоцзи про зв’язок між Дао й доброчесністю, стародавні китайці вірили в гармонію Неба, Землі та людини. Китайська медицина ґрунтується на цьому розумінні людського тіла. Наприклад, у ній враховується баланс Їнь та Ян, а також взаємозв’язок п’яти елементів, що формують наш світ. У людському тілі діють відповідні механізми, пов’язані з внутрішніми органами. Коли цей баланс порушується, людина хворіє. Китайська медицина допомагає відновити рівновагу в організмі, що сприяє одужанню.
Меридіанна система тіла людини невидима для ока, але її можна виявити за допомогою спеціальних приладів. Такі методи, як акупунктура, усувають дисбаланс в організмі та повертають людині здоров’я. Подібно до цього, гіпотеза Геї (Gaia hypothesis) стверджує, що всі живі істоти на Землі взаємодіють із навколишнім середовищем, утворюючи складну систему, яка підтримує умови, необхідні для життя.
Це узгоджується із цілісним світоглядом, запропонованим Лаоцзи в «Дао Де Цзін»: «Людина йде за Землею, Земля — за Небом, Небо — за Дао, а Дао — за природою».
Людина є частиною природи. Лише дотримуючись природного закону, як індивід, так і суспільство можуть процвітати.
У стародавньому Китаї люди мали таке розуміння. Не маючи сучасних наукових приладів, вони пізнавали природу з повагою, намагаючись осягнути її сутність. Лаоцзи писав: «Усе в цьому світі походить із того, що можна побачити; а те, що можна побачити, — із того, чого побачити не можна».
Отже, щоби по-справжньому зрозуміти світ, потрібно пізнати глибинну основу його існування.
Подібну ідею можна знайти й в іншому китайському класичному творі — «І Цзін»: «Те, що за межами видимого, називається Дао; те, що можна побачити, — це його втілення».
Цей цікавий взаємозв’язок визнавали й західні науковці. Коли відомого данського фізика Нільса Бора в 1947 році нагородили Орденом Слона, на його гербі було зображено символ Їнь-Ян та латинський напис contraria sunt complementa («протилежності є доповненням»).
Одним із його головних досягнень стала робота в галузі квантової механіки, де він довів, що предмети можуть мати суперечливі властивості, які доповнюють одна одну. Це стало важливим проривом у розумінні атомної структури, природи та науки загалом.
Йдучи цим шляхом — від квантової теорії до взаємозв’язку людського тіла, суспільства та Всесвіту — можна отримати новий погляд на світ. Зв’язок між бінарною системою та «І Цзін» може стати мостом між наукою і філософією. Саме тут перетинаються два шляхи: пізнання природних явищ і пошук сенсу життя. І, можливо, саме в цьому давня мудрість дає нам найцінніші орієнтири.
Приклади із життя
Поняття Дао, народжене в глибинах стародавньої китайської культури, можна сприймати як невидиму основу, що поєднує фізичний світ і людське суспільство. І навіть у наш час воно проявляється у двох головних рушіях сучасної цивілізації — науці та бізнесі.
Яскравим прикладом є Сібусава Ейіті — японський промисловець, якого називають «батьком японського капіталізму». Він заснував і розвинув понад 500 банків та компаній. Сібусава вважав, що мораль і економіка не суперечать одна одній, а навпаки — взаємопов’язані й нероздільні.
У своїй праці «Лунь Юй та абакус» він порівняв мораль, описану в «Лунь Юй» Конфуція, з духовним началом, а економіку — з абакусом, тобто практичним інструментом. Він розрізняв два типи моралі: пасивну — утримання від зла, й активну — здійснення добрих учинків. Сібусава стверджував, що мораль є основою економіки, а економіка — умовою для активної моралі. Інакше кажучи, не може бути здорової економіки без моралі, але й мораль не може процвітати там, де люди позбавлені матеріальної стабільності.
Ще один приклад — «Чотири азійські тигри»: Південна Корея, Тайвань, Сінгапур і Гонконг. Ці економіки стрімко розвивалися з 1950-х до 1990-х років, і значною мірою їхній успіх був зумовлений впливом традиційної китайської культури, особливо конфуціанських цінностей. Від державного управління й освіти до бізнес-етики — усюди простежуються чесність, працьовитість, ощадливість, повага до вчителів і почуття родинної відповідальності. Саме ці моральні засади стали підґрунтям соціальної стабільності та економічного зростання.
Традиційна китайська культура відзначалася відкритістю та гармонійним поєднанням різних вірувань. Упродовж історії Китаю мирно співіснували буддизм, християнство, конфуціанство й даосизм. Подібно до цього, успіх азійських тигрів підтвердив, що традиційна культура є родючим ґрунтом для розвитку мудрості, продуктивності та сталості сучасної цивілізації.
Третім прикладом є Фалунь Дафа — система духовного й фізичного самовдосконалення, що зародилася в Китаї та сьогодні практикується близько 100 мільйонами людей в усьому світі. Ґрунтуючись на принципах Істина, Доброта й Терпіння та п’яти комплексах вправ, Фалунь Дафа допомагає людям різних професій і національностей покращити здоров’я тіла й душі. Це, своєю чергою, сприяє гармонії, добробуту та стабільності суспільства.
Попри 26 років переслідування з боку комуністичної партії Китаю, послідовники Фалунь Дафа залишаються непохитними у своїй вірі та продовжують обстоювати традиційні моральні цінності. Їхній мирний опір жорстоким утискам, як у Китаї, так і за його межами, є прикладом мужності, духовної сили й доброти — і натхненням для нашого суспільства та майбутніх поколінь.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
