(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа навесні 1997 року. Моя робота не передбачала спілкування з людьми, тож я вдосконалювалася на самоті. Хоча я і мала досить часу для вивчення Фа, але не розуміла, як потрібно вдосконалюватися, тому не справлялася з випробуваннями для Сіньсін, які виникали в моїй сім’ї. Через це мені довелося довго переживати труднощі. Лише в останні роки я стала по-справжньому старанною у своєму вдосконаленні.
Я не знала, як удосконалюватися
Моя свекруха була жінкою із сильним характером, а свекор — шовіністом. Вийшовши заміж, взимку 1999 року, я жила в їхньому домі. Тоді здоров'я свекрухи було поганим. Хоча вона й не мала якихось серйозних захворювань, але постійно страждала від дрібних хвороб.
Мій чоловік єдиний син у сім’ї, тож трохи розпещений. Він вирізняється прямолінійністю, але йому не вистачає вміння вибирати слова. До того ж, щоб не говорила його мати, він завжди слухався її. Особливо, коли виникали суперечки між нею та мною, він завжди ставав на її бік. Через це я понад 20 років носила в собі глибоку образу на чоловіка та свекруху. Я не дивилася на цю проблему з погляду практикувальниці Дафа, і не розуміла, що Вчитель використовував близьких, щоб допомогти мені позбутися карми й підвищити Сіньсін. Натомість я сподівалася, що одного разу вони все ж віддячать мені за мої зусилля, і я нарешті матиму щасливе життя.
Оскільки мій Сіньсін і розуміння довгий час не покращувалися, старі сили зрештою скористалися цим і почали переслідувати мене. Коли чоловік у нетверезому стані зламав щиколотку, моє обурення й ревнощі спровокували сімейну сварку. З того часу я опинилася в пастці болю, не маючи сил вирватися з неї. Я занурилася в ілюзорний світ звичайних людей: слухала романи онлайн, гортала TikTok, дивилася відеоролики й захопилася покупками в інтернеті. Іноді я вивчала Фа, але не асимілювалася з ним, і дедалі більше віддалялася від шляху вдосконалення.
Два роки пролетіли швидко. Я відчувала слабкість у всьому тілі, біль у серці, мене мучили головні болі, з’явилася нудота та блювання. Я пройшла обстеження в лікарні, але лікарі не виявили жодних патологій. Спробувала різні звичайні засоби, але все було безрезультатно. Тоді я нарешті знову взяла книги Дафа й почала вивчати Фа та виконувати вправи.
Тільки-но я впоралася з цим, як у мого єдиного сина діагностували важку форму лімфоми. Лікар сказав, що немає ефективнішого лікування, окрім як хімієтерапія та променева терапія, які вважаються надзвичайно болісними. Тоді мені здалося, ніби небо впало. Розгублена я просто тримала в руках «Чжуань Фалунь», дивилася на фотографію Вчителя та плакала, благаючи врятувати сина, якому було всього 23 роки.
Чоловік змирився з діагнозом і поспішив повезти сина на лікування до великого міста. Вивчаючи Фа, я плакала й благала Вчителя допомогти синові безпечно повернутися. Я знала, що тільки Вчитель може врятувати його. Я також усвідомила всю серйозність удосконалення й те, що Дафа є водночас і милосердним і суворим.
Чоловік із сином були вимушені повернутися додому через брак медичних даних. Я зрозуміла, що це Великий Учитель захистив мого сина. Відтоді я почала серйозно вдосконалюватися, не сміючи ні на мить розслабитися. Я вивчала Фа та вдосконалювалася із сильним прагненням зцілити сина. Пізніше, завдяки глибокому вивченню Фа, я зрозуміла, що цим я проявляла неповагу до Вчителя. Усвідомивши це, я почала відправляти праведні думки, щоб позбутися такої пристрасті, і продовжуючи вивчати Фа, удосконалювалася з чистим серцем.
Я почала сумлінно вдосконалюватися, і все змінилося на краще
Я знала, що Вчитель хоче, аби практикувальники щиро вдосконалювалися, тож серйозно підійшла до цього й зрештою позбулася багатьох пристрастей. Першою була прив’язаність до мобільного телефону. Тільки-но я вирішила відмовитися від ігор на телефоні, як з'явилися інші різноманітні фактори та спокуси, щоб відволікти мене. Варто було взяти телефон до рук, як переді мною виникали улюблені романи й короткі відеоролики. Коли вони з’являлися на екрані або в моїй уяві, я стримувала себе, опираючись спокусі подивитися, одночасно відправляючи праведні думки, щоб усунути це.
Деякий час я страждала від постійного головного болю та нудоти. Я знала, що це Вчитель очищає моє тіло від поганих речей. Щиро бажаючи відпустити це занепокоєння, я старанно зміцнювала свою головну свідомість. Коли мені це вдалося, мій розум прояснився, і я відчула легкість і комфорт. Дякую, Учителю!
Завчаючи Фа напам'ять я почала асимілюватися з Дафа
Відновивши вдосконалення, я запросила кількох співучнів, що покинули практикувати, до себе додому для спільного вивчення Фа, і мій будинок став місцем вивчення Фа. Через стан здоров'я сина ми зустрічалися тільки двічі на тиждень. Якось я прочитала на сайті Minghui статті, у яких практикувальники ділилися своїм досвідом швидкого підвищення в удосконаленні після того, як почали заучувати Фа напам’ять. Я сказала групі, що ми теж можемо так зробити: «Якщо не виходить запам'ятовувати довгі абзаци, почнімо з коротких». Я запропонувала розпочати зі збірки «Хун Їнь 6», щоб очистити себе від злих елементів компартії Китаю. Я припустила, що можна вчити на пам’ять по одному віршу на тиждень.
Однак почавши заучувати, виявилося, що навіть короткі уривки важко запам'ятовувати. Ми або не могли їх запам'ятати, або не до кінця розуміли їхній поверхневий зміст. За тиждень ми не змогли вивчити жодного вірша. Однак сповнені рішучості, не здавалися й наполегливо почали заучувати Фа після кожного читання. Тільки-но подолавши перші труднощі, справи пішли швидше, і з часом ми змогли заучувати по два-три вірші на тиждень.
У міру запам'ятовування Фа, його принципи все глибше відкривалися нам, і наш Сіньсін непомітно підвищувався. Одного разу, обернувшись, я побачила, як чоловік йде до ванної кімнати. Несподівано для себе я відчула до нього жалість, і тієї ж миті всі образи й ненависть до нього зникли. Після цього, щоразу, коли між нами виникали невеликі суперечки, я могла стримати себе, і в нашій сім’ї запанувала гармонія.
Допомога синові в удосконаленні
На початку свого вдосконалення, син не хотів вивчати Фа разом із нами. Сам він не був старанним: вивчав Фа час від часу й був занурений у повсякденні справи. Його стан викликав тривогу. Я думала: «Ти вже отримав Фа, чому б тоді не використовувати свій час із максимальною користю?» Я щодня стежила за його прогресом. Іноді, відчуваючи щодо його вдосконалення сильне занепокоєння, я підвищувала на нього голос, немов докоряючи в чомусь. Але він залишався таким же як і раніше, не виявляючи бажання змінюватися.
Пізніше, вивчаючи й повторюючи Фа, я зрозуміла, що самовдосконалення — це робота над собою. Мені потрібно було дивитися в себе, позбутися всіх набутих людських уявлень і пристрастей та відпустити родинні почуття. Відтоді син поступово почав більше вивчати Фа.
Але коли прояви хвороботворної карми в сина ставали сильнішими, мої людські прив'язаності, що ще залишилися, починали виходити на поверхню. Іноді я сперечалася з ним, звинувачуючи в тому, що він недостатньо старанно вивчає Фа. Я постійно щось вимагала від нього, і не ставила себе на його місце та не враховувала його інтереси, як наставляє нас Учитель. Він практикував всього кілька місяців і потребував підтримки досвідчених учнів. Я мала проявити терплячість і більше підтримувати його. Щодня відчуваючи нестерпний біль, він усе одно продовжував вивчати Фа, виконувати вправи й відправляти праведні думки. Це ж справді чудово. Я зрозуміла, що не можу дозволити старим силам скористатися будь-якими лазівками та створити незлагоду між нами.
Я почала виправляти своє мислення, прибираючи будь-які неправедні думки про сина й вимоги до нього. Одна практикувальниця поділилася своїм досвідом і сказала: «Ти нічого не можеш зробити, але Вчитель може все. Просто відпусти цю прив'язаність і довірся Вчителю. Наш Учитель усемогутній». Вона також нагадала слова Вчителя:
«Як учні мають праведних думок достатньо — Учитель Небо ціле з легкістю переверне». («Милість Учителя, проявлена до учнів», Хун Їнь 2)
Легко сказати, та важко зробити. Іноді біль був нестерпним і без захисту й підтримки Вчителя пройти через це було б неможливо.
На початку 2025 року стан сина настільки погіршився, що він не міг навіть ходити. Тіло згорбилося, набрякло й почорніло. На заміну молодому та красивому чоловіку пришла потворна, страшна людина. Сильні виразки в роті заважали йому дихати, слух погіршився, живіт роздувся та став твердим, як камінь, він майже нічого не їв. Чоловік підготував для нього кисневий апарат.
Син по-справжньому усвідомив, наскільки небезпечна його ситуація, і злякався. Тоді він почав сумлінніше вдосконалюватися за Дафа. Завдяки захисту Вчителя й допомозі співучнів я змогла заспокоїтися й підтримувати його, кажучи: «Просто слідуй за Вчителем і старанно вдосконалюйся. Учитель подбає про тебе. Відкинь людське мислення (він вивчав медицину), зберігай сильні праведні думки й не здавайся. Маючи Вчителя та Фа тобі нічого боятися. Я також буду поруч». Я нагадала йому слова Вчителя: «Усе, що сягає своєї межі, перетворюється на протилежність!» (Лекція третя, Чжуань Фалунь)
Я продовжила: «Це добра справа. Усе погане, що перебуває глибоко у твоєму тілі, виходить на поверхню. Ми повинні твердо вірити в Учителя та Дафа й не давати старим силам здійснювати свої задуми! Ми хочемо, щоб живі істоти побачили красу Дафа! Якщо не маєш змогу практикувати стоячи, то можеш сидіти на ліжку, але ти не повинен розслаблятися. Треба намагатися стояти, навіть спираючись на ліжко. Потрібно заперечувати плани старих сил і слідувати за Вчителем».
Завдяки наполегливості й непохитній вірі в Учителя, стан сина із кожним днем покращувався. Він став більш впевненим і зміцнив свою віру в Учителя та Дафа, почав більше вивчати Фа. Зараз усе рухається в позитивному напрямку. Я дуже вдячна Вчителю за благословення.
Одного вечора я помітила, що син виглядає засмученим. Я запитала, що сталося, і він відповів: «Удосконалення — це так важко. Навіть вихідних немає. Я хочу відпочити, хочу вийти й розважитися, як звичайна людина. Це найгірший рік за всі мої 25 років». Я розуміла, що це були не його слова — знову втрутилися старі сили. Я відмовилася їх приймати.
Я сказала синові: «Перший вірш у збірці Вчителя "Хун Їнь" називається "Загартовувати свою волю". Без жертв нічого не досягти». Він не слухав мене, а його слова ставали все більш нелогічними, і на кінець він розплакався. Спочатку я сперечалася з ним, але відчула, що це викличе лише негативні думки. Тому я заспокоїлася та просто слухала його, відправляючи при цьому праведні думки: «Ми не повинні дозволити старим силам звести стіну між нами, яка може перешкодити порятунку живих істот».
Після праведних думок, я почала подумки читати «Хун Їнь» і «Суть сумлінного вдосконалення». Син поступово заспокоївся, зрозумів, що сказав щось не те, і твердо заявив: «Це був не я. Я цього не визнаю». По-справжньому він почав удосконалюватися з початку 2025 року. Він вивчав Фа, виконував вправи й відправляв праведні думки, не пропускаючи жодного дня. Я знала, що син почувається дуже погано. Він був високим, красивим молодим чоловіком, а тепер став примарою, від якої всі жахалися. Йому довелося відмовитися від усього, що раніше подобалося, і тому виглядав збентеженим. Я підбадьорювала його: «Ти справді дивовижний. Продовжуймо рухатися разом уперед!»
Учитель сказав:
«Разом старанно йти вперед,
І блискуче майбутнє неодмінно чекає».
(«Розчинитися в Законі», Хун Їнь)
Цього року завдяки взаємній підтримці, мені вдалося позбутися багатьох прив'язаностей: образи на свекрів і ревнощів до чоловіка, пристрасті до репутації, комфорту й ліні, самовдоволення та прагнення уникати критики. Завдяки захисту Вчителя, мій син також швидко підвищувався: він навчився вдосконалюватися, хоча раніше не розумів як це; почав дивитися в себе, хоча раніше не робив цього. Його віра в Учителя та Дафа зараз непохитна, і я часом захоплююся його стійкістю та силою волі. Спочатку йому необхідно було робити дві перерви, щоб виконати весь комплекс вправ стоячи, а тепер він обходиться без відпочинку.
Читаючи статті практикувальників, мені здавалося, що випробування хвороботворною кармою вони проходили досить швидко. І я дивувалася, чому в сина це відбувається так повільно. Я хотіла, щоб він одужав якомога швидше, і мала пристрасть до цього, але нічого не могла вдіяти. Я навіть дорікала йому за нестаранне вдосконалення. Якщо я помічала, що він робить щось не так, то ігнорувала це замість того, щоб із доброзичливістю вказати на це. У той період мені раптово згадалися слова з Фа Вчителя: «Усі ви є співучнями, хіба ви вороги одне одному?» («Лекція Закону під час конференції Фа в Нью-Йорку з нагоди 25-ї річниці поширення Дафа») Правильно! Я мало знову не попалася на хитрість старих сил. Я маю знищити ці думки! Я твердо вірю в Учителя та Дафа. Усе влаштовано Вчителем! Шлях удосконалення, який Учитель запланував для мене, — найкращий.
Найважливіший урок, який я засвоїла цього року, полягає в тому, що потрібно слідувати настановам Учителя й старанно вивчати Фа. Фа є основою для підвищення в удосконаленні. Тільки добре вивчаючи Фа, ми можемо зберігати праведні думки й долати труднощі.
За день до того, як я закінчила цю статтю, син зміг відвезти мене до батьків. Я вдячно вклоняючись, іще раз дякую Вчителю.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
