(Minghui.org) Я хочу, скориставшись цією можливістю, повідомити шановного Вчителя Лі Хунчжи про свій прогрес у вдосконаленні й поділитися своєю історією з однодумцями.
Дива відбуваються тоді, коли в нашій свідомості є праведні думки
Одного разу п’ятеро співробітників Бюро громадської безпеки мали намір установити камеру відеоспостереження на електричному стовпі біля мого магазину. Практикувальники приходять сюди, щоб читати Закон, працювати над проєктами Дафа й ділитися досвідом удосконалення. Я знала, що моє завдання — завадити їм установити камеру, заперечити перешкоди старих сил і не допустити, щоб хтось учинив злочин проти Дафа.
Я запитала цих людей: «Хто наказав вам установити тут камеру?» Один із них відповів, що це розпорядження начальника поліції. Я повернулася до приміщення й зачинила двері. Я постаралася позбутися своїх уявлень і страху, щоб упорядкувати думки. Відмовляючись визнавати переслідування старих сил, я почала відправляти праведні думки й попросила Вчителя допомогти мені.
Учитель наставляє нас:
«Коли практикувальник конкретно щось робить, це діють його надздібності». (Лекція дев'ята, Чжуань Фалунь)
Слова Вчителя нагадали мені, що праведні думки практикувальників мають велику силу. Відправляючи праведні думки, я побачила, що вони перетворюються на потужні енергетичні промені, які виводять із ладу електричний стовп, камери та електричні ланцюги. Усі елементи зла, що існували в інших просторах, зникли. Пізніше я почула, як один із працівників сказав: «Ця камера не дає зображення, встановімо іншу». Мої праведні думки спрацювали, і я продовжувала їх відправляти. Через п’ять хвилин інший сказав: «Ця теж зламалася, треба замінити».
Після відправлення праведних думок протягом години я вийшла на вулицю і побачила, що працівники замінили всі дроти, підключені до стовпа, бо, за їхніми словами, старі дроти були обірвані. Один із них промовив: «Дивно, усі стовпи в окрузі працюють, крім цього». Того ранку вони намагалися встановити дев’ять камер, але жодна з них не працювала. Вони виглядали стурбованими, й один із них сказав: «Із цим місцем щось не так. Можливо, нам не варто встановлювати тут відеокамеру».
Вони пішли обідати й повернулися в другій половині дня разом із начальником поліції. Він запитав: «Що тут відбувається? Негайно виправте це». Зрештою, і начальник поліції здався та сказав: «Давайте поки залишимо це місце й продовжимо в іншому. Повернемося сюди пізніше».
Завдяки захисту Вчителя ніхто так і не повернувся, щоб встановити камеру відеоспостереження перед моїм магазином. Умови нашого самовдосконалення покращилися — практикувальники працюють усі разом і роблять усе можливе, щоб підтверджувати Фа та допомагати Вчителеві рятувати людей.
Начальник поліції дякує практикувальнику
Поліція заарештувала десять практикувальників, коли вони роз’яснювали людям правду, й утримувала їх під вартою. Практикувальники, яких не заарештували, відчували величезний тиск. Більшість із нас замовкли й затаїлися. Я подивилася всередину себе й побачила, що мною керують егоїзм і страх. Усвідомивши, що ці пристрасті не походять від мого істинного «Я», позбулася їх, щоб із чистим серцем рятувати співучнів. Проблеми інших практикувальників — це й мої проблеми, і я маю піти до поліційного відділку, щоб урятувати їх.
Я пішла до одного старанного практикувальника, щоб поговорити з ним про порятунок заарештованих співучнів, але того дня його не було в місті. Я поставилася до цього спокійно і, подивившись у себе, виявила бажання покладатися на інших. Я усунула цю пристрасть і попросила Вчителя наділити мене мудрістю, яка була мені потрібна, адже я знала, що рятувати співучнів і працювати з їхніми родинами буде непросто. Я усвідомила, що Вчитель дав мені цю можливість, щоб я підвищила Сіньсін, стала більш стійкою в складних ситуаціях і подолала людське мислення. Крім того, настав час діяти самостійно, розвивати здоровий глузд і покращувати здатність вирішувати проблеми.
Практикувальник Чан прийшов мені на допомогу в цей ключовий момент. Ми разом постаралися переконати родичів десяти практикувальників приєднатися до нас у рятувальній операції, і всі вони погодилися.
Родичі заарештованих практикувальників, Чан і я вирушили до поліційного відділку. Начальник поліції перегородив нам шлях біля входу й грубо запитав: «Що ви тут робите?!» Я відповіла: «Вони хочуть, щоб їхні рідні повернулися додому. Не хвилюйтеся. Дозвольте мені пояснити, чому вони тут. Практикувальники Фалунь Дафа — хороші люди; вони добрі дружини, матері, чоловіки й батьки; вони шанобливо ставляться до старших, бо практикують. Однак Цзян Цземінь заборонив їм вільно практикувати й у липні 1999 року розпочав переслідування. Практикувальники виходять на вулиці, щоб розповісти людям про Фалунь Дафа й несправедливе переслідування, бо прагнуть мати нормальні умови для самовдосконалення. Вони не хочуть, щоб люди вірили брехні, яку поширює компартія Китаю, і скоювали злочини; насправді вони рятують людей, у тому числі й вас. Якби всі дотримувалися принципів Істина, Доброта, Терпіння, не було б жодних злочинців. Хіба це не було б добре?»
Начальник поліції не дав мені договорити й сказав: «Ідіть додому. Їхнє майбутнє залежить від того, чи вони будуть співпрацювати».
Через тиждень ми всі знову прийшли до поліційного відділку. Начальник поліції повідомив нам, що практикувальники відмовилися співпрацювати та підписувати будь-які документи. «Їх перевели до міського центру ув’язнення. Ви можете там дізнатися про них», — сказав він. Я відмовилася йти та сказала: «Ви їх викрали, і саме ви повинні їх звільнити. Ви просто хочете, щоб ми пішли, щоб вас не притягли до відповідальності». Він наказав нам іти додому й сказав, що нічим не може допомогти. Я намагалася роз’яснити йому факти про Дафа, але він не слухав.
За день до того, як ми втретє вирушили до поліційного відділку, я прочитала три лекції з книги «Чжуань Фалунь». Завдяки інтенсивному вивченню Фа я мала сильні праведні думки. Ми приїхали до поліційного відділу о 7:30 ранку, коли начальник поліції снідав. Коли він закінчив, я відправила сильну думку: «Не можна дозволити йому вчинити злочин, він має почути правду. Учителю, будь ласка, допоможіть мені».
Начальник поліції відвів нас нагору, де перебували його заступник та кілька співробітників поліції. Того дня там був практикувальник, який відправляв праведні думки, поки я розмовляла з поліціянтами. Атмосфера була напруженою, і я впевнена, що в інших просторах відбувалася запекла боротьба між добром і злом.
Начальник поліції хотів, щоб ми пояснили причину свого приходу. Я сказала йому, що ми хочемо, щоб практикувальників звільнили без будь-яких умов: «Вони перебувають в ув’язненні понад 20 днів; їхні сім’ї та друзі дуже хвилюються. Усі вони вимагають звільнити практикувальників. Не навертайте на себе гнів громадськості. Я сьогодні тут заради вашого ж блага».
Один із поліціянтів сказав, що практикувальники налаштовані проти компартії. Я відповіла йому: «Практика має дивовижну цілющу силу й допомагає людям ставати кращими. Будь ласка, не очорняйте Фалунь Дафа — праведне вчення, яке вчить людей бути добрими; інакше ви зробите помилку». Бажаючи заперечити, він сказав, що Фалунь Дафа — це культ. Я виправила його: «Фалунь Дафа не входить до офіційного списку культів, складеного Міністерством громадської безпеки у 2000 році».
Начальник поліції сфотографував мене та записав нашу розмову. Я не хвилювалася, бо знала, що перебуваю там, щоб допомогти Вчителю врятувати їх. Я попросила: «Будь ласка, зателефонуйте до міського центру ув’язнення та скажіть їм, що ми приїдемо забрати практикувальників». Начальник поліції не погодився, заявивши, що не відмовиться від наявних свідчень. «До того ж я не знаю точного розташування центру ув’язнення. Ви ж їздили до Пекіна в 1999 році, тож напевно зможете знайти дорогу до міського центру ув’язнення. Ви говорили вже 45 хвилин. Майже 11 ранку, і ми збираємося йти з роботи. Ідіть додому. Я поговорю з керівництвом і повідомлю вам, якщо з’явиться нова інформація», — сказав він.
Заступник начальника, родичі практикувальників та інші співробітники поліції спустилися вниз, окрім начальника поліції та мене. Я не могла піти, не переконавшись, що він дізнався правду: «Я хочу, щоб ви знали: вам потрібно змінити свій підхід до розслідування справ, що стосуються практикувальників Фалунь Дафа. Боги спостерігають за всім, що ми робимо; коли ви захищаєте практикувальників, ви, ваша родина та ваші нащадки отримають величезне благословення. Зробіть мудрий вибір, і ваше майбутнє буде світлим. Я щиро бажаю вам усього найкращого».
Нарешті він сказав мені: «Я розумію, для чого ви сьогодні тут». На моє здивування він склав долоні перед грудьми, щоб висловити свою подяку. Через кілька днів заарештованих практикувальників відпустили.
Ставити порятунок людей на перше місце
Моїй матері було 93 роки, коли вона посковзнулася, впала й зламала ногу. Мої племінники відвезли її до лікарні. Лікар обробив рану, виписав ліки та відпустив її додому. «Одужання буде повільним через її похилий вік», — сказав він.
Після того як моя старша сестра місяць доглядала за матір’ю, наш старший брат зібрав нас усіх і сказав, що ми повинні по черзі доглядати за матір’ю, по одному місяцю. Ми всі погодилися, але я хвилювалася: «Якщо мені доведеться залишитися тут на місяць, як я буду виконувати справи, пов’язані з роз’ясненням правди? Я повинна ставити на перше місце порятунок людей і підтвердження Дафа, але також на мені лежить обов’язок піклуватися про матір». Я попросила Вчителя про допомогу.
У той момент дружина старшого племінника сказала: «У тебе багато інших справ. Я буду допомагати доглядати за бабусею впродовж того місяця, коли настане твоя черга». Дружина мого молодшого племінника також запропонувала свою допомогу: «Я можу частину цього часу доглядати за бабусею. Ти просто заходь до нас, коли матимеш можливість». Я відчула полегшення й подякувала Вчителю за допомогу.
Якраз у цей момент втрутилася моя старша сестра й сказала дружинам моїх племінників: «Ви молоде покоління, ми вчетверо повинні піклуватися про нашу маму. Я буду допомагати десять днів у цьому місяці». Моя друга старша сестра сказала: «Я теж буду допомагати десять днів у цьому місяці». Моя невістка сказала: «Я буду допомагати в інші дні». Їхня доброта зворушила мене, і я не знала, як їм віддячити. Того дня по дорозі додому я поговорила з 19 людьми й допомогла їм вийти з лав компартії Китаю та належних їй організацій.
Я розповіла чоловікові про те, що сталося того дня, і він був дуже радий за мене: «Ти можеш витратити зароблені гроші на покупку смачної їжі для них і поживних добавок для мами. Я підтримую тебе».
«Практикувальники Фалунь Дафа — хороші люди й заслуговують на повагу»
Мені 72 роки, і чотири покоління нашої родини живуть разом. Десять осіб мешкають під одним дахом. Мій чоловік не практикує, але часто допомагає мені в справах Дафа. Моя донька допомагає мені роздавати матеріали, що роз’яснюють правду. Мій онук — державний службовець і водночас керує центром бойових мистецтв. Моя онука зараз навчається в коледжі, очолює шкільний спортивний комітет і обрана президенткою студентської ради. З десяти років вона двічі на рік надсилає привітання Вчителю й тепер теж практикує.
Уся родина підтримує мою практику Фалунь Дафа, і вони часто повторюють фразу: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Я ділюся з ними новими статтями Вчителя. Оточення каже, що ми — ідеальна велика родина, успішна та благословенна.
Одного разу на ринку, куди я прийшла, щоб розповісти людям про Фалунь Дафа й про те, чому переслідування є помилковим, продавець сказав мені: «Я спостерігаю за практикувальниками Фалунь Дафа вже багато років». Я запитала, до якого висновку він дійшов, і він відповів: «Ви не примхливі покупці, ніколи не торгуєтеся, не використовуєте інших у своїх інтересах і ніколи нікого не обманюєте. Практикувальники Фалунь Дафа — хороші люди й заслуговують на повагу».
Дякую, Учителю!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
