(Minghui.org) Добрий день, шановний Учителю! Добрий день, співучні!
Я почала практикувати Фалунь Дафа в 1996 році й зараз мені 73 роки. Я хотіла б розповісти про те, як милосердний Учитель захищає мене. І я сподіваюся, що ми будемо вчитися одне в одного, відпустимо свої пристрасті й успішно виконаємо свою місію практикувальників Фалунь Дафа періоду Виправлення Закону.
Учитель багато разів захищав мене
Якось, роз'яснюючи людям факти про Фалунь Дафа біля торгового центру, я розмовляла з молодим чоловіком. У нього було відкрите небесне око, і він сказав, що знає про лихо, яке загрожує людству. Я розповіла йому, що таке Фалунь Дафа, і зазначила, що Дафа може врятувати його, коли настане небезпека.
Він погодився й сказав: «Ви оточені золотим світлом. Я також знаю, що ваш Учитель рятував вас кілька разів». Я ствердно відповіла й розповіла йому свою історію.
У дитинстві я часто хворіла. Мама казала, що в мене було захворювання під назвою «великий живіт», але водночас я була худою. Вона часто зверталася до лікарів, намагаючись вилікувати мене. Оскільки всі гроші йшли на моє лікування, наша родина була бідною.
Одного разу, коли мій стан уже здавався безнадійним, мама навіть приготувала трохи соломи, яка мала послужити мені саваном. Але я вижила. Іншим разом, коли я перебувала на межі смерті, батьки звернулися до відомого міського лікаря. «Схоже, уже надто пізно, — сказав він. — Але я все одно спробую. Я введу їй ліки в живіт і дам таблетки. Якщо у вусі дитини буде видно кровоносні судини, можете привести її на повторний огляд; інакше приходити не треба». Після того як я прийняла ліки, батьки побачили мою кровоносну судину. Я знову вижила.
Моя тітка казала, що в дитинстві я завдавала батькам багато клопоту. Вони витрачали на мене всі свої гроші й ледве зводили кінці. «Тобі треба добре піклуватися про них, коли виростеш», — сказала вона. Я знала, що це правда, і почувала себе особливою. Під час великого китайського голоду інші діти виживали, харчуючись картопляним листям, а мама варила для мене суп із пшона.
Після того як у 20-річному віці я почала працювати, у мене почалися маткові кровотечі. У якийсь момент рівень гемоглобіну впав до 2,5 одиниць (норма — від 11 до 15), і я мало не померла. Мені перелили приблизно 1400 мілілітрів крові від понад десяти донорів. Я побувала майже в усіх лікарнях міста, де мені намагалися зупинити кровотечу. Коли я прийшла до тями, лікар сказав: «Це диво, що ти вижила».
Через слабке здоров'я я була маленького зросту й дуже худою. Почавши практикувати Фалунь Дафа, я зрозуміла, що Вчитель піклується про мене.
Я почала практикувати Фалунь Дафа
Я намагалася покращити своє здоров'я, тому пробувала різні види цігун, але вони мені не допомогли. Колега сказала мені, що є хороша практика Фалунь Дафа, вона навіть здатна допомогти людині стати кращою. Я з радісним хвилюванням почала читати книгу «Чжуань Фалунь», а також дивитися відео лекцій Учителя. Я почувалася щасливою щодня.
Щоранку я ходила на майданчик для колективного виконання вправ, розташований у сусідньому коледжі. Двоє практикувальників допомагали новачкам освоювати вправи. На всій території студентського містечка росли квіти, і мені це місце дуже подобалося. У міру того, як кількість практикувальників збільшувалася, ми організували ще один майданчик для колективних занять поряд із фабрикою, де я працювала. Зустрічаючись, ми часто говорили про те, яку користь приніс нам Дафа.
Щойно я почала займатися Фалунь Дафа, відразу відчула, як сильно ця практика відрізняється від інших видів цігун, яким я навчалася раніше. Учитель допоміг мені й усунув мою карму. Кілька разів мені ставало дуже погано, у мене піднімалася температура, і я відчувала сильний біль у всьому тілі, навіть у кістках, але нагадувала собі, що я практикувальниця, і що це добре, оскільки моя карма усувається. Мене також нудило, але це не впливало на мій апетит. За кілька місяців усі мої хвороби зникли. Я із захопленням розповідала всім, що Дафа — Великий Закон.
Поїздка до Пекіна для захисту Дафа
Після того, як у липні 1999 року компартія Китаю почала переслідувати Дафа, я почула, що багато практикувальників вирушають до Пекіна, щоб захищати Дафа, але я вагалася.
Я знала, що моя сім'я потребує мене, тому запитувала себе, що станеться, якщо я поїду до Пекіна. Я також знала, що Вчитель — великий, і відчувала, що маю щось зробити для викриття переслідування. Оскільки всі мої гроші були в чоловіка, мені потрібно було назбирати трохи грошей на поїздку.
Були й інші види тиску. Мій брат обіймав керівну посаду на заводі. Дирекція підприємства заявила, що будь-хто, чиї родичі вирушать до Пекіна захищати Фалунь Дафа, буде понижений у посаді. Мої рідні хвилювалися й просили мене не їхати заради брата. Тиск був дуже сильним. Але совість підказувала мені, що я маю це зробити.
За день до китайського Нового 2000 року ми зі співученицею разом вирушили до Пекіна. Я почувала себе щасливою, бо знала, що роблю дуже важливу справу. Ми зустріли інших практикувальників на вокзалі. Попри те, що пасажирів перевіряли, ми безнапасно дісталися Пекіна.
Зійшовши з поїзда в Пекіні, ми зустріли багато інших практикувальників. Проїжджаючи площу Тяньаньмень, ми побачили, як заарештовують сімейну пару із сільської місцевості. Я хвилювалася, але твердо знала, що роблю правильно. Інші практикувальники знайшли для нас місце, де ми могли зупинитися. Пізніше ми дізналися, що це небезпечне місце й переїхали в інше.
Відпочивши, ми вирушили на площу Тяньаньмень. Побачивши, що деякі практикувальники не мають плакатів, координатор передав мій плакат комусь іншому й попросив мене роздавати листівки. Це здалося мені небезпечнішим, ніж розгорнути плакат, але я вирішила вчинити так, як він просив. Поки практикувальники розгортали плакати й вигукували «Фалунь Дафа несе добро!», я піднялася на пагорб і роздала листівки. Листівки були всюди, і поліціянти були зайняті їх збиранням. Ніхто не звернув на мене уваги, тож я спокійно пішла.
Думаючи, що практикувальники досі підтверджують Фа на площі Тяньаньмень, я вирішила приєднатися до них. Повернувшись, я побачила, що багато практикувальників розгортають плакати й вигукують: «Фалунь Дафа хао!, Чжень-Шань-Жень хао!» (з кит. Фалунь Дафа несе добро!, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи!) Сцена була дуже зворушлива, у мене на очі навернулися сльози. Практикувальники з провінції Шаньдун намагалися розгорнути плакат завдовжки кілька метрів, і я допомогла їм.
Невдовзі нас заарештували та відвезли з площі автобусами. В автобусі ми розповідали поліціянтам, як практика Фалунь Дафа позбавила нас хвороб і покращила характер. Ми також казали їм, що в нас чудовий Учитель, і що пропаганда компартії — це брехня. Поліціянти слухали мовчки.
Нас помістили в якесь приміщення, і ми повторювали вголос «Лунь Юй» та вірші зі збірки «Хун Їнь». Коли поліціянти спробували роз'єднати нас і відвести в різні боки, ми міцно взялися за руки, щоби не дозволити їм це зробити. Протягом усього цього випробування я була глибоко зворушена праведними думками та діями співучнів.
Мене разом із багатьма практикувальниками відправили до центру ув'язнення. Це був дуже холодний час, у нас не було ковдр, а вікна камер були відчинені. Ми повторювали напам'ять Фа, вигукували слова «Фалунь Дафа хао!» та розповідали охоронцям про користь, яку ми отримали від практики. Співробітники центру ув'язнення намагалися зупинити нас і всіх, хто повідомляв їм свої особисті дані, забирала місцева поліція. Нас ставало все менше й менше, але ми, як і раніше, відмовлялися називати свої імена. Члени моєї родини зв'язалися з місцевою поліційною дільницею та знайшли мене. Потім мене відвезли до мого рідного міста.
Якось я почула історію, яку ніколи не забуду. Один практикувальник зазнав жорстоких тортур і не витримавши, відмовився від практики. Вийшовши з будівлі в'язниці, він побачив Тіло Закону Вчителя Лі, обличчя якого було залите кривавими сльозами. Практикувальник був вражений і повернувся до в'язниці. Ця історія дуже зворушила мене, і я вирішила чинити праведно.
Наш Учитель, дбаючи про нас, плакав кривавими сльозами. Думаючи про це, я відчувала біль у серці. Наш Учитель так переживає, коли учні не можуть пройти випробування. Щоразу, коли я не справляюся, я відчуваю, що підвела свого Вчителя. Дивлячись відео лекцію Вчителя австралійським учням, я плакала. Наш Учитель віддає все, щоб урятувати живих істот. Коли учні не справляються, Учитель так переймається! Я вирішила, що повинна завжди поводитися відповідно до вимог Фа та Вчителя, щоб віддячити Вчителеві за його безмежне милосердя і не завдавати йому прикрощів.
Після повернення з Пекіна вперше бюро громадської безпеки та поліційна дільниця змусили нас підписати зобов'язання не повертатися до столиці та утримали три тисячі юанів як заставу. Вони сказали, що той, хто поїде вдруге, не отримає трьох тисяч назад. Ті, хто більше не їздив, отримали гроші назад. Я знову поїхала до Пекіна, щоб захистити Фа, і не отримала своїх грошей. «Поїздка до Пекіна приносить мені більше радості, ніж три тисячі юанів», — подумала я.
Щойно почалося переслідування, я стала розповідати людям про Дафа. Тоді я працювала, тому говорила про Дафа зі своїми колегами. На мене чинили тиск поліціянти, мій роботодавець, а також сім'я та брат.
Деякі практикувальники казали, що ми повинні добре вдосконалюватися, перш ніж вийти вперед для захисту Дафа, і що вони ще недостатньо вдосконалилися й не готові зробити такий учинок. Я сказала, керуючись своїм розумінням, що це не так: «Хіба Великий Закон повинен чекати, поки практикувальник повністю вдосконалиться, щоб виступити на його захист? На той час, коли ви будете готові, цей критичний момент уже минеться. Якщо ми ще недостатньо добре вдосконалилися, то будемо вдосконалюватися поступово й докладемо всіх зусиль. Учителя обмовили, Фа образили, і учні Дафа зобов'язані поїхати до Пекіна, щоб захистити Фа та Вчителя. Ми не можемо пропустити цей етап, ми маємо поїхати». На той час мій Сіньсін не був дуже високим. Я говорила зі співучнями гнівно, не відчуваючи доброти, думаючи: «Така важлива справа, а ви все ще чекаєте, поки добре вдосконалитеся, щоб поїхати й захистити Дафа?!»
Міська влада створила центр «промивання мізків», куди планували відправляти всіх, хто ще не відмовився від практики. Мене туди відправили після того, як я написала заяву, у якій розповіла про велич Дафа. Місце було дуже брудним, і ми з іншими практикувальниками його очищали. Ми говорили охоронцям і співробітникам центру, що Дафа — чудова практика. Керівник підрозділу був зворушений і сказав: «Фалунь Дафа несе добро! Робіть те, що ви робите». Мій чоловік підтримав мене та відвіз додому.
Зберігати праведні думки
Коли почалося переслідування, у нас не було надрукованих матеріалів, тому ми писали інформацію на аркушах паперу та розвішували їх у громадських місцях. Перед Олімпійськими іграми 2008 року в Пекіні я розповіла одному молодому чоловікові про Дафа, і він повідомив про мене в поліцію. Мене відвезли до поліційної дільниці. Оскільки я часто читаю тижневик Minghui Weekly, то знаю, як інші практикувальники справлялися з такою ситуацією; я розповідала поліціянтам правду про Дафа й відправляла сильні праведні думки.
Коли деякі поліціянти скаржилися на те, що мають дуже важку роботу, я казала їм: «Якби не почалося переслідування, більше людей практикували б Фалунь Дафа й стали б добрими громадянами. Ви не згодні? Вам не довелося б так тяжко працювати. Це справи злого партійного керівництва. Вони ніколи не роблять нічого доброго й не дбають про своїх громадян. Вони лише мучать нас, людей». Поліціянт крикнув: «Замовкни!» Я сказала: «Ви ж не знаєте ситуації, вірно? Якби я вам не розповіла, звідки б ви дізналися? Хіба ж не так? Ви не знаєте правди, тому я вам розповідаю, щоб ви зрозуміли, що діється насправді». Прибули інші поліціянти, а я і далі говорила, викриваючи злісну партію та роз'яснюючи правду. Одна жінка з охорони сказала: «Погляньте, яка вона смілива, не боїться виступати проти компартії». Я відповіла: «Хіба не можна говорити правду про злочини компартії? Хто б не чинив зло, ми маємо це розкрити. Хіба ми повинні мовчати про її злочини? Якщо ми не говоритимемо, ви не дізнаєтесь правди. Ви маєте розрізняти добро та зло, правильне та неправильне». Вони намагалися змусити мене замовкнути, і я крикнула: «Не переслідуйте практикувальників! Це не принесе нічого хорошого. Наш Учитель рятує людей, рятує всіх живих істот. Ви повинні знати, що Великий Закон є праведним. Вимовляйте фразу „Фалунь Дафа хао“, щоб залишитися в безпеці й забезпечити собі та своїм рідним добре майбутнє. Наш Учитель не дивиться на ваші минулі провини. Незалежно від того, які помилки ви робили протягом усього життя, Учитель їх не враховує. Він дивиться тільки на ваше ставлення до Дафа. Наш Учитель може вас урятувати». Мені не вистачало праведних слів, щоб переконати їх і зрештою я заплакала. Я говорила їм і водночас плакала.
Поліціянти попросили кількох співробітників місцевої адміністрації прийти й чинити тиск на мене, щоб я припинила практикувати, але я була налаштована рішуче, і за кілька днів мене відпустили.
Я казала співкамерницям, що скоро вийду на волю. Вони мені не вірили, а одна з них мовила: «Це залежить не від тебе». Коли за кілька днів мене випустили, вони дуже здивувалися.
Якось, поговоривши зі студентом коледжу про Дафа, я забула дати йому листівку. Коли я спробувала його наздогнати, мене зупинила поліційна машина. Співробітник поліції був мені знайомий, і я пояснила йому, чому людям слід вийти з лав комуністичних організацій. Він погодився й подякував мені.
Коли ми з іншою практикувальницею розклеювали плакати, хтось повідомив про нас, і незабаром приїхав поліційний фургон. Я сказала поліціянтам, що інша практикувальниця не має до цього жодного стосунку, оскільки матеріали мої, а вона просто йшла поряд. Я розуміла, що маю захистити її і взяла на себе всю відповідальність. Співучениця була дуже вдячна мені й пішла. Поліціянти теж були зворушені й запропонували відвезти мене додому. Я сказала, що хотіла б повернутися додому самостійно. Вони погодились. Ці випадки дозволили мені зрозуміти, що коли ми, практикувальники, чинимо відповідно до Фа, то все складається добре.
Учитель сказав:
«Ви учні Дафа. Чому ви боїтеся спільників зла під час репресій? Докорінна причина полягає в тому, що в глибині душі ви досі зберігаєте свої пристрасті. Не можна витримувати страждання пасивно; перед лицем зла завжди треба використовувати стійкі праведні думки. Хоч яка виникла ситуація, ніколи не можна погоджуватися на вимоги, накази або вказівки сил зла. Якщо кожен буде так чинити, середовище навколо зміниться». («Праведні думки учнів Дафа мають могутню силу», Суть сумлінного вдосконалення 2)
Коли мене наздоганяє переслідування, я завжди намагаюся керуватися цією настановою Вчителя й ніколи не підкорятися злу. Деякі практикувальники бояться переслідування. Я думаю, нам слід зосередитися на викритті переслідування та прибирати страх, водночас сумлінно виконувати три справи. На сайті Minghui багато подібних прикладів, і ми можемо робити все краще й краще.
(Далі буде)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
