(Minghui.org) Яскравий місяць підіймається над морем, освітлюючи весь світ. Практикувальники Фалунь Дафа з Торонто (Канада) зібралися в парку Крісті Пітс уранці 28 вересня 2025 року, щоб передати Вчителю Лі Хунчжи свої вітання зі Святом середини осені.

Вони щиро подякували Вчителеві за те, що Він передав їм Фа, який очистив і змінив їхні життя, та пообіцяли підвищуватися в удосконаленні й допомагати Вчителю в період Виправлення Закону.

Нижче представлені історії трьох молодих практикувальниць із Торонто про те, як вони успішно впоралися з життєвими труднощами, дотримуючись настанов Учителя.

Практикувальники Фалунь Дафа з Торонто в парку Крісті Пітс бажають Учителю щасливого Свята середини осені

Практикувальники Фалунь Дафа з Торонто в парку Крісті Пітс бажають Учителю щасливого Свята середини осені

Зосередитися на чесному веденні бізнесу

Ціці бажає Вчителю щасливого Свята середини осені

Ціці почала практикувати Фалунь Дафа з дитячих років у родинному колі. Проте переслідування практикувальників компартією Китаю зруйнувало її мирне життя. Бачачи, що мати та інші члени сім'ї зазнають арештів і катувань, Ціці впала в глибоку депресію. Перебуваючи під владою червоного терору, вона втратила можливість займатися духовною практикою.

У 2013 році Ціці поїхала вчитися до Канади. У цій країні, де шанується свобода віросповідання, вона взяла участь у святкуванні Дня Фалунь Дафа в столиці Канади. Вона згадує: «Біля підніжжя Парламентського пагорба я побачила дуже багато практикувальників в одязі з написом “Фалунь Дафа несе добро”, вони спокійно виконували вправи на галявині. Підтримати практикувальників прийшли кілька членів парламенту. Ця сцена глибоко зворушила мене. Я відчула сильне бажання повернутися до практики».

Відновивши практику, Ціці стала зовсім іншою людиною. Вона сказала: «Раніше я була трохи меланхолійною та хворобливою. Проте відколи повернулася до практики, дуже рідко відчуваю нездужання. Я стала товариською та життєрадісною».

Ціці — одна з найкращих випускниць канадського Університету Макгілла. На той час вона навчалася на інженера, обравши складну спеціальність. Попри серйозне академічне навантаження, дівчина наполегливо роз’яснювала правду, не забуваючи про навчання. Ціці досі пам'ятає радість, яку вона відчула, коли студенткою першого курсу, уперше допомогла китаянці вийти з лав компартії Китаю та організацій, що їй належать.

Ціці перебувала біля стенда Фалунь Дафа, коли до неї підійшла китаянка із сусіднього намету. Дівчина роз'яснила їй правду й допомогла вийти з лав компартії. Згадуючи час навчання в університеті, Ціці поділилася: «Мене не залишало відчуття щастя та виконаного обов'язку. Я також відчувала, що самовдосконалення відкриває мою мудрість. Попри те, що часто була зайнята роз'ясненням правди, я досягла успіху в навчанні, докладаючи вдвічі менше зусиль і закінчила університет із відмінними оцінками».

Після закінчення університету Ціці та її чоловік заснували рекламну агенцію. Проте водночас із цим виникли нові труднощі. Дівчина думала, що байдужа до фінансової вигоди, але коли відкрила бізнес, пріоритетом для неї стали гроші. Спочатку вони з чоловіком, уважаючи себе обдарованими підприємцями, прагнули якнайшвидше досягти успіху й розбагатіти відразу.

Проте реальність виявилася зовсім не такою, як очікувалося. Іноді від клієнтів несподівано приходили великі чеки, інколи ж у бізнесі панував повний затишок. У розпачі Ціці раптом згадала, що Вчитель якось сказав:

«Я хотів би розповісти вам про менталітет людей, які ведуть бізнес в інших країнах. Незалежно від того, роблять вони великий чи малий бізнес, вони вважають його частиною свого життя та намагаються докласти всіх зусиль, орієнтуючись на довгострокову перспективу». («Лекція Закону на конференції Фа 2015 року в Нью-Йорку»)

Вона зрозуміла, що замість того, щоб гостро реагувати на злети й падіння бізнесу, краще спокійно ставитися до ситуації та стабільно керувати компанією. «Коли грошовий потік компанії коливається, — сказала вона, — це все ще впливає на мене, але, порівняно з моїм початковим надмірно амбітним станом, я стала більш врівноваженою».

У дні, коли відзначається Свято середини осені, Ціці хоче сказати Вчителю: «Бажаю Вам щасливого Свята середини осені, Учителю! Дякую Вам за Вашу важку працю!»

Розв'язувати проблеми з добротою та розумінням

Сісі із сином бажають Учителю щасливого Свята середини осені

Сісі тридцять один рік, вона закінчила Школу фінансів Торонтського Університету та працює старшим бухгалтером у великій міжнародній компанії. Якось 1996 року, її батько йшов вулицею, коли побачив пункт практики Фалунь Дафа. Зацікавившись, він невдовзі почав практикувати. Тоді вона була маленькою й батько часто тримав її на руках, коли вголос читав Фа.

У віці 12 років вона приїхала з мамою до Канади, це сталося після того, як її батьки розлучилися. Сісі самостійно вивчала «Чжуань Фалунь», оскільки її мама не до кінця розуміла, що являє собою ця практика. Вступивши до коледжу, Сісі щодня після уроків ходила до бібліотеки, щоб читати «Чжуань Фалунь».

У процесі вивчення Фа вона поверталася до того спокійного стану, який відчувала в дитинстві, коли жила разом із батьком. Вона розповіла: «Тоді я напружувалася й завмирала щоразу, коли бачила когось. Почавши практикувати, я навчилася виявляти щиру турботу про людей, хоча раніше мене не цікавили нічиї проблеми. Зараз я навіть можу привітатись і завести розмову з незнайомою людиною на вулиці».

На роботі підлегла, на ім'я Кеке, майже щодня зверталася до неї із запитаннями, через що Сісі доводилося постійно відриватися від власних завдань. У результаті вона почала дратуватися на Кеке й навіть подумала про зміну роботи.

Пізніше Сісі зрозуміла, що корінь проблеми криється в її заздрощах до Кеке, яка завжди, коли стикалася із труднощами, знаходила собі помічників, на яких перекладала відповідальність за розв'язання проблем. Водночас Сісі усвідомила, що їй потрібно зрозуміти, чому Кеке схильна до емоційних перепадів, і що слід допомогти їй здобути впевненість у собі та розвиватися.

Сісі сказала: «У процесі вивчення Дафа я зрозуміла, що практикувальники мають дбати про почуття інших і вміти підтримати їх у будь-якій ситуації. Ми маємо бути щирими з людьми».

Сісі запросила Кеке на обід, де вони поділилися історіями про свої родини. Вона дізналася, що Кеке зазнає великих фінансових труднощів, через що виникають серйозні сімейні конфлікти. Це заважало їй концентруватися на роботі, і вона відчувала безпорадність, стикаючись із проблемами. Сісі, поспівчувала Кеке й поділилася думками щодо налагодження стосунків на робочому місці, а також виділила спеціальний час для розв'язання робочих проблем Кеке.

Сісі сказала: «Після того, як я змінила ставлення до неї, вона стала зовсім іншою людиною. Її запитання стали більш конкретними, вона навчилася самостійно справлятися зі складними проблеми й навіть почала допомагати мені в розв’язанні робочих питань».

З нагоди Свята середини осені, Сісі привітала Вчителя й додала: «Спасибі Вчителю, що розширили мої здібності, перетворивши мене з людини охопленої сумнівами й егоїзмом на ту, що здатна піклуватися про інших».

Вирішувати суперечки з терпінням

Шуянь медитує. Вона вважає, що зміна характеру — це найпрекрасніше в удосконаленні

Тридцятирічна Шуянь працює веброзробником. Вона практикує Фалунь Дафа все своє життя. Її мама згадує, що коли Шуянь було трохи більше ніж три місяці, уся їхня сім'я почала практикувати.

У десятирічному віці Шуянь пережила найважчий удар у житті. Її батьки потрапили під нагляд поліції, за ними стежили й неодноразово переслідували. Її улюблена бабуся була змушена тікати з країни, рятуючись від репресій, а двоюрідну шістдесятирічну бабусю ув'язнили. Ці випробування розбили юне серце Шуянь.

Зіткнувшись із жорстоким переслідуванням, дівчина почала розмірковувати: «Що таке вдосконалення? Навіщо вдосконалюватись? Що таке Фалунь Дафа?» Глибоко всередині свого невинного серця вона почула відповідь: «Удосконалення — це сенс життя, воно дає змогу підвищити свій рівень і перевершити мирські страждання. Фалунь Дафа — це спосіб удосконалення».

З настанням темряви Шуянь разом із мамою поширювали інформаційні матеріали й розміщували плакати. Спочатку дівчина почувала себе сковано, побоюючись, що поліція виявить її. Однак прийшовши до розуміння, що вона робить праведну справу, яка допоможе людям дізнатися правду про Фалунь Дафа, відчула, що її серце розширилося й сповнилося хоробрістю. Щоразу, коли вони розповсюджували інформаційні матеріали, розміщували плакати на вулицях або зустрічали людину, яка розуміла правду, душа Шуянь сповнювалася радістю та вдячністю. Вона дбайливо зберігає у своєму серці цей незабутній досвід дитинства.

Подорослішавши, Шуянь переїхала до Канади вчитися, а потім пішла працювати. Як веброзробнику їй часто доводиться спілкуватися із замовниками. Коли траплялися складні клієнти, її колеги, відчуваючи невдоволення та роздратування, не витримували тиску. Вони нескінченно переробляли завдання відповідно до вимог клієнтів, але ті все одно залишалися незадоволеними. Коли клієнтів запитували, що саме їм не подобається, ті не могли пояснити.

Зустрічаючись із подібною ситуацією, Шуянь згадує Фа Вчителя:

«Терпіння — це ключ до підвищення Сіньсін. Терпіння з обуренням, відчуттям несправедливої образи, зі сльозами — це терпіння звичайної людини, пов'язане з пристрастю до занепокоєння. Лише терпіння, яке зовсім не має обурення, без почуття образи — це терпіння вдосконалювальника». («Що таке терпіння», Суть сумлінного вдосконалення)

Шуянь вирішила не просто придушувати гнів, а по-справжньому звільнитися від нього. Вона терпляче спілкувалася з клієнтом, зосередившись на розв'язанні проблеми, не дозволяючи емоціям узяти гору. Її спокійна поведінка не лише успішно відновила стосунки з ним, а й заслужила вдячність і захоплення колег.

Шуянь сказала: «Шановний Учителю, бажаю Вам щасливого Свята середини осені! Я щиро дякую Вам за принципи, які вже тридцять років ведуть мене в удосконаленні. Дякую, Учителю!»