(Minghui.org) Чотири жительки повіту Ілань провінції Хейлунцзян були заарештовані 12 серпня 2025 року за прихильність до Фалуньгун, практики самовдосконалення, послідовників якої з липня 1999 року переслідує комуністична влада Китаю.
Чень Цзіхуань, Хуан і Дуань (імена двох останніх невідомі) перебували в гостях у Лі Шуцінь, коли поліціянти дільниці Дунчен увірвалися до них і заарештували чотирьох жінок. У помешканні Лі також провели обшук.
80-річну Дуань було звільнено ввечері, але щойно вона повернулася додому, як поліція вдерлася до її помешкання та провела обшук.
71-річну Чень хоч і було звільнено наступного дня, але переслідування не закінчилося, і 18 серпня її знову було заарештовано. Наразі Чень і Лі перебувають у центрі ув'язнення Харбіна, проти них порушено кримінальні справи.
Хуан перебувала під вартою понад десять днів.
Попереднє переслідування Чень та її родини
Чень втратила батьків, коли їй було 12 років, її виховував старший брат, Чень Цзічжун. Вона страждала від важкого захворювання серця, а також перенесла операцію на лівому тазостегновому суглобі. Жінка не могла далеко ходити й виконувати важку роботу. Навесні 1998 року вона почала практикувати Фалуньгун і незабаром її здоров'я відновилося. Брат також почав практикувати.
Після того як у 1999 році компартія Китаю почала переслідування, їх неодноразово заарештовували й утримували під вартою за духовні переконання. У 2012 році, коли Чень відбував шестирічний тюремний термін, у його дружини, з якою він прожив 30 років, стався раптовий напад від якого вона померла, замерзнувши на рисовому полі.
4 травня 2000 року Чень поїхала до Пекіна, щоб відстояти своє право практикувати Фалуньгун. Жінку заарештували й тримали під вартою у відділенні зв'язку повіту Ілань у Пекіні. Через дев'ять днів, 13 травня, її перевели до центру ув'язнення №2 повіту Ілань. Поліціянти вимагали від жінки 2000 юанів як компенсацію за свої дорожні витрати на поїздку за нею до Пекіна, а співробітники центру ув'язнення вимагали ще 2220 юанів перед тим як звільнити її через 22 дні.
25 квітня 2002 року Чень було заарештовано вдома й доправлено до центру ув'язнення №2 повіту Ілань. Через 100 днів, 8 серпня 2002 року, її було переведено до виправно-трудового табору Ваньцзя на термін до трьох років. Оскільки вона не відмовлялася від Фалуньгун, охоронці скували їй руки наручниками за спиною, а потім підвісили за зап'ястя так, щоб ноги не торкалися підлоги. Водночас її били та завдавали ударів електричними кийками по шиї та руках. Наручники настільки врізалися в її зап'ястя, що шрами від них досі видно на руках.
Після того як Чень повернули до камери, охоронці наказали ув'язненим стежити за нею. Їй не дозволяли користуватися туалетом і спати. Чень змушували не рухаючись сидіти навпочіпки на маленькій плитці. Через перенесену раніше операцію на лівому стегні жінці було важко залишатися в такому положенні, але при найменшому русі її починали бити ногами. Чень мала бути звільнена наприкінці 2004 року, але щоб відпустити її додому співробітник «Офісу 610» повіту Ілань, на ім'я Лі, вимагав у сина Чень 200 юанів.
Увечері 30 листопада 2009 року жінку разом із братом було заарештовано після повідомлення до поліції про розповсюдження ними інформаційних матеріалів про Фалуньгун. 29 березня 2010 року вони постали перед судом повіту Ілань. Чень була засуджена до чотирьох років позбавлення волі, а її брат — до шести років.
23 червня 2010 року Чень було доправлено до жіночої в'язниці провінції Хейлунцзян. Щодня з 5:30 до 21:30 її змушували нерухомо сидіти на маленькому табуреті. Коли вона висловила незгоду щодо переслідування, ув'язнена Цуй Сян вдарила жінку по обличчю, заклеїла рот скотчем і почала бити ногами. Після цього Чень прив'язали до ліжка на чотири дні. Її розв’язали лише після того, як вона оголосила голодування на знак протесту.
Крім фізичних тортур охоронці також змушували Чень дивитися відео з наклепом на Фалуньгун. Оскільки вона не погоджувалася відмовитися від своїх переконань, охоронці ізолювали її від інших практикувальників і не дозволяли харчуватися в їдальні або купувати предмети першої потреби в тюремному магазині. Так тривало до кінця її терміну.
Брат Чень відбував покарання у в'язниці Цзямуси де тричі мало не був закатований до смерті. За його відсутності дружина постала перед труднощами в повсякденному житті. Наприкінці грудня 2012 року, йдучи додому від племінника, вона втратила свідомість у рисовому полі. Її тіло було знайдене родичами лише через десять днів.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
