(Minghui.org) Щоразу, читаючи цей абзац із «Чжуань Фалунь», я відчуваю потрясіння в серці.
Учитель сказав:
«Гадаю, що тим, хто особисто ходив на мої лекції, на яких я навчав методу вдосконалення й Закону, дуже... у майбутньому ти дізнаєшся. Ти відчуєш, що цей проміжок часу надзвичайно радісний. Звичайно, ми віримо в долю — якщо ви прийшли сюди, то це не випадково». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Сплеск популярності цігун
У другій половині 1993 року я поїхала навчатися в місто, розташоване біля міста Гуанчжоу провінції Гуандун. На той час цігун був дуже популярним у суспільстві. Багато фальшивих майстрів цігун використовували прагнення людей до слави та багатства, щоб поширювати свої практики. Вони заявляли, що їхній цігун за короткий час може допомогти людині розвинути надздібності й вилікувати хвороби. Я теж вивчала кілька видів цігун, щоб покращити здоров'я та підтримати хорошу форму, але жоден із них не виявився дієвим.
Перша зустріч із Фалуньгун
Перед літніми канікулами 1994 року я дізналася, що є практика під назвою Фалуньгун, її засновник приїде до Гуанчжоу в період літніх канікул, щоб прочитати лекції. Я записалася на лекції через Дослідницьку наукову асоціацію цігун у Гуандуні. Я пам'ятаю, що плата за семиденний курс лекцій становила лише 40 юанів, що було набагато менше, ніж плата за інші курси лекцій.
У зв'язку з тим, що кількість людей, що реєструються на лекції, усе збільшувалася, адреса, де мали відбутися лекції, тричі змінювалася — від аудиторії, яка вміщала 1000 осіб, до більш просторої, яка могла прийняти понад 2000 осіб.
На той час я мала досить низький рівень усвідомлення. Прослухавши лекції Учителя, я вже знала, що Фалуньгун відрізняється від звичайних практик цігун та є вищим Законом Будди. Але я все ще наполовину вірила в існування Будди, тому що була глибоко отруєна теорією «атеїзму», яку з дитинства прищеплювала компартія Китаю.
Я не цілком розуміла взаємозв’язок між удосконаленням і повсякденним життям, або різницю між «позбавленням пристрастей» у вдосконаленні та «відмовою від комфорту повсякденного життя». Моє помилкове розуміння полягало в тому, що відпустити свої пристрасті означало відмовитися від хорошого життя у світі людей і стати напівмонахом. Я вважала, що ще зовсім молода, моє життя тільки почалося, і мені зовсім не хотілося відмовлятися від хорошого життя звичайних людей, якщо в цьому була мета вдосконалення. Тому я не виявляла завзятості в удосконаленні.
Через моє прагнення до слави, багатства та романтичних стосунків я піддавалася всім спокусам суспільства. Незабаром у мене трапився рецидив захворювання шлунка, що спричинило ускладнення в інших внутрішніх органах. Мій стан був настільки важким, що я навіть не могла їсти. Тіло було слабким, а медичне лікування не допомагало. Я сильно схудла й відчувала сильний біль.
Пробудження після другої зустрічі з Фалуньгун
Наприкінці 1994 року мені знову випав щасливий шанс. Практикувальниця повідомила мені, що в грудні цього року Вчитель проводитиме п'ятий курс лекцій Фа в Гуанчжоу й це буде останній курс лекцій Учителя в Китаї, який він читатиме особисто. Я усвідомила, що це буде мій останній шанс, ухопилася за цю нагоду й відразу ж записалася на лекції.
І знову перед моїми очима постало диво. Я була слабкою та виснаженою до початку лекцій, але відразу відновилася після їхнього завершення. До мене повернувся апетит, у мене побільшало енергії, я справді відчула дивовижне почуття повної відсутності хвороб.
Я з великою увагою слухала лекції Вчителя, не пропускаючи жодного слова та речення. Я була оточена великою милістю Будди. Цього разу, здавалося, відкрилися мої запорошені мільйонами років спогади. Немов після весняної грози розтанув сніг, і земля ожила.
Я нарешті зрозуміла, що мені дали, та усвідомила, у якому особливому періоді часу я перебуваю. Я знову й знову усміхалася в серці, бо отримала Фа, який раніше ніколи не передавався на цій землі! Я ледве стримувала хвилювання.
Учитель сказав:
«І серед тих, хто практикує цігун довгий час, і серед тих, хто ніколи не практикував, багато людей усе своє життя шукають істину, справжній сенс людського життя, замислюються над ним. Після того, як вони почали вчитися Фалунь Дафа, вони відразу отримали відповідь на багато запитань, на які хотіли знайти відповідь упродовж усього свого життя. Через те, що їхнє мислення раптом досягло найвищого рівня, вони могли відчути емоційне піднесення. Зазвичай так і відбувається. Я знаю, що справжні вдосконалювальники зрозуміють, наскільки це важлива річ, і будуть нею дорожити. Але може виникнути така проблема: через те, що людина зраділа, у неї з’являється фанатичність; коли вона спілкується зі звичайними людьми, коли взаємодіє з ними, вони вважають її дивною. Скажу вам: коли таке відбувається, це дуже погано». (Лекція восьма, Чжуань Фалунь)
Цього разу я налаштувалася по-справжньому йти шляхом удосконалення Фалунь Дафа. Я пройшла дуже важкий і болісний процес від людини, яка була отруєна «атеїзмом», до людини, яка прийняла концепцію вдосконалення. По-справжньому зрозумівши сенс удосконалення, його глибоке значення й правильний метод, я часто відчуваю справжню красу життя та чудеса вдосконалення.
Спогади про останній курс лекцій Фалунь Дафа в Китаї
П'ятий курс лекцій Фа в Гуанчжоу був також останнім курсом лекцій у Китаї. Він проводився в гімназії Гуанчжоу, і його відвідало понад 5000 китайців. Оскільки людей було надто багато, чимало учасників курсу лекцій сиділи на підлозі посередині спортивної зали.
Через брак місць багатьом учням Фалунь Дафа не вдалося записатися на лекції. Коли Вчитель проводив перше заняття, багато учнів, які не змогли потрапити на лекцію, не пішли, а спокійно виконували вправи за межами спортзали. Тоді можна було відчути зворушливу атмосферу бажання живих істот отримати Фа. Дізнавшись про це, Учитель з допомогою співробітників гімназії організував поза межами проведення занять пряму трансляцію для учнів, які не змогли потрапити до зали.
Подіум, з якого Вчитель проповідував Фа, був посередині зали. Стіл був накритий простою скатертиною золотистого кольору. На задньому плані висіла проста тканина золотистого кольору (цей задній план ми пізніше побачили в «Відеолекції Фа в Гуанчжоу»).
На столі стояв лише мікрофон і склянка з водою, але Вчитель рідко пив воду під час щоденних двогодинних лекцій. Він ніколи не використовував заздалегідь підготовлений текст, на столі перед ним лежав лише аркуш паперу з нотатками. Лекції часто переривалися оплесками присутніх учнів.
Наприкінці курсу лекцій Учитель відповів на запитання. Я теж передала записку із запитанням, і Вчитель відповів на нього.
«Учень: Побачивши труднощі в інших, пішов їм допомогти. Що це буде: перетворення своєї карми в Де або отримання чужого Де?
Учитель: Ти допомагаєш іншим, коли їм важко, отже, робиш добро, робиш хорошу справу. Коли ти допомагаєш іншим, якщо це дуже важка справа, тоді ти понесеш страждання, і твоя карма буде перетворюватися. Зазвичай допомога іншим — це справа добровільна, тому в такому разі карма не перетвориться на Де. Але якщо справа має певну цінність, тоді це інший випадок. Крім того, якщо часто зустрічаєш негаразди, то це, можливо, означає також погашення карми, або є якась причинність. Якщо практикувальник вклав свою душу в таку справу, то він, можливо, зробить погану справу, тому що він не бачить причинність у ньому. Тому ми наставляємо практикувальників зберігати Де, зберігати стан недіяння. Крім того, те, про що ми говоримо, має й такий сенс: звичайні люди говорять про накопичення, накопичення Де. Це пересічні люди створюють відносини з пересічними людьми. Їх контролює закон лише на рівні пересічних людей. А тебе контролює Закон на рівні самовдосконалення. Тому пристрасть до цього помилкова». (Відповіді на запитання під час лекції Закону в Гуанчжоу, Пояснення до Закону «Чжуань Фалунь»)
Прослухавши відповідь Учителя, я відчула, що не все зрозуміла, й знову написала записку з питанням, поставивши її під іншим кутом зору, і передала її. Учитель знову прочитав моє запитання та сказав: «Я вже відповів на це запитання».
Після того, як Учитель відповів на всі запитання, багато учнів подарували Вчителю квіти та плакати. Потім Учитель сів на подіум і виконав для всіх мудру великого лотоса, а насамкінець виступив із завершальним словом.
«У нашій країні, як я вже сказав, по-справжньому проповідую людям на найвищі рівні тільки я, і таким Законом на вищих рівнях, крім мене, ніхто не займається. Та й у всьому світі тільки я один роблю це. Але хай там що, мета тільки одна, щоб у такий історичний період, у таких дуже складних людських обставинах кожен міг отримати справжнє вдосконалення. Навіть якщо ти не займатимешся самовдосконаленням, після нинішніх курсів ти також станеш гарною людиною. Я вірю в це». (Відповіді на запитання під час лекції Закону в Гуанчжоу, Пояснення до Закону «Чжуань Фалунь»)
Учитель також сказав:
«Під час твого подальшого самовдосконалення, якщо тобі здається, що важко терпіти, якщо тобі здається, що це не піде, ти маєш згадати ці мої слова. Які слова? Ось вони: „Важко терпиме є терпимим, важкоздійсненне є здійсненним“. Сподіваюся, що всі зможуть у самовдосконаленні за Великим Законом досягти Повної Досконалості!» (Відповіді на запитання під час лекції Закону в Гуанчжоу, Пояснення до Закону «Чжуань Фалунь»)
Наприкінці лекції Вчитель усміхнувся та помахав рукою всім на прощання, а потім повільно покинув зал. Учні підвелися й дивилися вслід Учителю, не маючи бажання йти геть.
Ці знімки я зробила фотокамерою, щоб відобразити дорогоцінні спогади. Пізніше, у процесі вдосконалення — в особистому вдосконаленні, коли я їздила до Пекіна, щоб захистити Дафа, або у в'язниці, куди мене відправили за вірність своїм духовним переконанням, — два мої неймовірні досвіди присутності на семінарах, де Вчитель особисто читав лекції Фа, надихали мене бути сміливою й старанною, щоб заслужити милосердний порятунок, дарований мені Вчителем!
Учитель навчає п'ятого комплексу вправ Фалунь Дафа
На прохання учнів Учитель виконує мудру великого лотоса
Учитель виголошує кінцеву промову
Після закінчення лекції учні дарують Учителю плакат
Курс лекцій закінчився, й учні проводжають поглядами Вчителя, що залишає зал
За останніх понад 20 років я стала свідком багатьох дивовижних проявів сили Фалунь Дафа й чула про це багато історій. Щось із цього відбувалося зі мною, щось із моїми родичами та співучнями, багато чого сталося зі звичайними людьми, які підтримують Дафа.
Після початку пандемії два роки тому багато людей почали спокійно думати та розмірковувати про сенс життя. Як ідеться в стародавній приказці: «Важко отримати людське тіло, важко народитися в Серединній державі, важко зустріти справжній Закон».
Після 20 років удосконалення я щиро хотіла б сказати вам, що Фалунь Дафа — це практика, яку можна зустріти лише раз у житті. Я бажаю тим, кому пощастило отримати Дафа, сумлінно вивчати й цінувати Фа.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
