(Minghui.org) Сьогодні багато людей самотні з різних причин. У моєму селі приблизно 50 або 60 самотніх жінок середнього й похилого віку. Багато хто з них знайшов партнера й проживає спільно неофіційно в «цивільному шлюбі», без «паперової тяганини». Родичі й сусіди підтримують їхній такий неналежний спосіб життя.

Моральні норми суспільства руйнуються, і багато традицій прийшли в хаос. Як практикувальники Фалунь Дафа, які дотримуються принципів Істина-Доброта-Терпіння (кит. Чжень-Шань-Жень), ми знаємо, що жити так неправильно, і це створює небезпечний прецедент для людства. Але деякі практикувальники, зокрема й літні, не мають ясного розуміння цього питання. Вони не усвідомлюють, що така поведінка не відповідає вимогам Дафа, а деякі навіть спонукають інших до цього. Ось чому я порушую це питання як нагадування.

Спільне проживання пар без укладання шлюбу сьогодні стало нормою. Після втрати чоловіка багато людей похилого віку й навіть люди середнього віку знаходять партнера, з ким можна жити, але не укладають шлюб. Оскільки це неофіційна угода, дехто час від часу змінює партнера, а дехто навіть робить це для того, щоб заробити гроші. У звичайних людей є свої методи, і вони чинять як хочуть. Але деякі практикувальники з ентузіазмом ставляться до цього й навіть заохочують самотніх практикувальників жити разом. Чи маємо ми так чинити? Якщо замислитись, то тут можуть бути причетні людські уявлення й пристрасті.

У молодості люди, яким сьогодні за дев'яносто мали традиційне розуміння про шлюб. Наприклад, моя бабуся, прабабуся, а також бабуся мого чоловіка овдовіли в молодому віці, але вони ніколи не думали про повторне заміжжя, попри труднощі виховання дітей самотужки. Люди вірили в чистоту й скромність, і завжди вихваляли жінку за те, що в неї не було більше одного чоловіка за все життя. Після захоплення влади компартією Китаю режим розкритикував цю ідею й став заохочувати сексуальну свободу, що призвело до хаосу, який ми спостерігаємо сьогодні.

У традиційній китайській культурі є багато подібних історій. Цнотливі жінки після смерті ставали божественними; а ті, хто радив іншим знову одружитися, потрапляли в пекло. Ймовірно, сьогодні люди вже не вірять у ці цінності, але ми, практикувальники Дафа, маємо самі чинити правильно й не втручатися в такі справи. Учитель сказав:

«Практикувальникам нема чого робити сторонні справи у світі людей…». («Самовдосконалення — це не політика», Суть сумлінного вдосконалення)

Ми маємо засвоїти ці уроки, оскільки практикувальники, які поводяться неналежним чином, можуть зіткнутися із серйозними наслідками. Підтримувати спільне життя чоловіка й жінки, які не одружені, може бути дуже небезпечно. Адже ми практикувальники повинні залишити по собі чисті й праведні слова та вчинки, які можуть стати прикладом для майбутнього. На Minghui є багато статей на цю тему, наприклад, «Традиційна китайська культура. Етикет у відносинах між чоловіком і жінкою».

У деяких практикувальників є й інші пристрасті, пов'язані із цим. Одна практикувальниця сказала: «Якщо мій син не одружиться, я не зможу спокійно померти». Ця практикувальниця також спонукала інших самотніх учнів жити разом, думаючи, що допомагає їм. Ми не маємо робити цього.

Це моє особисте розуміння. Будь ласка, підкажіть, якщо щось не відповідає Фалунь Дафа.