(Minghui.org)

Ім'я: Тянь Юйчунь
Ім'я китайською: 田玉春
Стать: чоловіча
Вік: 74 роки
Місто: Чанчунь
Провінція: Цзилінь
Професія: невідома
Дата смерті: 24 липня 2024 року
Дата останнього арешту: 18 квітня 2024 року
Останнє місце ув'язнення: центр ув'язнення №1 міста Чанчуня

Тянь Юйчуань із міста Чанчуня провінції Цзілінь було звільнено під заставу в критичному стані, і через 21 день він помер. Тянь помер за місяць до свого 75-річчя.

Тяня заарештували вдома 18 квітня 2024 року чотири співробітники поліційної дільниці Цзіньцяньбао району Ердао. Вони сказали, що обрали його тому, що їм наказали до 1 травня (День праці в Китаї) виконати певну норму щодо арештів практикувальників Фалуньгун.

Фалуньгун переслідують у Китаї з липня 1999 року. Як відомо, компартія Китаю посилює переслідування практикувальників у «чутливі дати».

Поліціянти провели обшук у квартирі Тяня й забрали книги Фалуньгун та інші цінні речі. Вони пообіцяли відпустити його після допиту, але наступного дня відвезли до центру ув'язнення №1 Чанчуня. Під час медогляду в Тяня виявили високий кров'яний тиск, ознаки інсульту й відшарування сітківки. За законом з такими симптомами його не мали взяти під варту, але в центрі ув'язнення його прийняли.

Рідні Тяня зверталися до керівництва центру ув'язнення, але безрезультатно. Тоді вони звернулися до місцевої асоціації людей з обмеженими можливостями, та й там їм відмовилися допомогти. Рідні найняли адвоката, але в центрі ув'язнення сказали, оскільки Тянь «політичний в'язень» до нього не допускаються ні родичі, ні адвокати.

Керівництво центру ув'язнення також пригрозило адвокату позбавленням ліцензії, якщо він наполягатиме на захисті Тяня. 20 червня 2024 року охоронець повідомив рідним, що Тяня вирвало, він знепритомнів і в нього з'явилися симптоми кишкової непрохідності. Рідні попросили дозволу побачитись із ним, але їм не дали цієї можливості. Коли через вісім днів у Тяня виявили також рак жовчних проток, керівництво центру ув'язнення запропонувало рідним Тяня клопотати про його звільнення під заставу.

На оформлення всіх потрібних документів пішло кілька днів. На той час, коли 3 липня 2024 року Тяня звільнили, він був настільки слабким, що не міг ходити без сторонньої допомоги. Пізніше він розповів рідним, що його тримали в центрі ув'язнення у відділенні №5 і змушували щодня нерухомо сидіти на дошці. Через тиждень у нього на сідницях з'явилися рани й затвердіння на шкірі.

Він також сказав, що здоров'я гіршало задовго до 20 червня, коли рідним зателефонували з центру ув'язнення. За його словами, у травні 2024 року його доправили до лікарні центру ув'язнення та на весь день прив'язали до ліжка зі скутими руками й ногами. Охоронці дозволили йому надіти лише спідню білизну й тонкі штани. Йому не давали нічого їсти. За ним спостерігали троє охоронців і вони відмовлялися говорити, які ін'єкції йому роблять щодня.

У травні в Цзиліні було ще холодно. Оголений до пояса, Тянь благав охоронців і медсестер дозволити йому вдягнути сорочку, але вони не звертали на нього уваги.

Попри його стан, його рідних повідомили лише 20 червня. Він помер через 21 день після звільнення.

До останнього переслідування Тяня неодноразово заарештовували за відданість практиці Фалуньгун, яка, на його думку, вилікувала його серцеву хворобу й нефрит, а також дозволила йому кинути палити та пити.

Рік жорстокого поводження у виправно-трудовому таборі

Тяня заарештували 11 березня 2002 року й на 30 діб помістили до центру ув'язнення Чанчуня, після чого його засудили до року примусових робіт у виправно-трудовому таборі Чаоянгоу.

Упродовж перших семи днів перебування в таборі його змушували нерухомо сидіти на маленькому табуреті щодня з 5 ранку до 10 години вечора з перервами на їжу. За найменший рух його били. Його також змушували вивчати правила утримання в центрі ув'язнення. Від довгого сидіння з'явилися гнійні рани на сідницях.

Через тиждень Тяня перевели у відділення №4. У день переїзду начальник відділення та один з ув'язнених проштовхнули його голову в простір між драбинами на двоярусному ліжку. Потім вони зв'язали йому руки за спиною й стали бити дерев'яною палицею, завдаючи ударів по сідницях.

Тяня годували тільки кукурудзяним хлібом і капустою. Через важкі умови у нього з'явилася короста, яка поширилася по всьому тілу. Він відчував нестерпний свербіж, і з пухирів постійно сочився гній.