Колишній лікар-терапевт зазнавала жорстоких тортур за обстоювання духовних переконань і померла за кілька днів після звільнення з в'язниці

(Minghui.org)

Ім'я: Лю Дунсянь
Ім'я китайською мовою: 刘冬仙
Стать: жіноча
Вік: 72 роки
Місто: Чанде
Провінція: Хунань
Професія: лікар-терапевт
Дата смерті: травень 2024 року
Дата останнього арешту: грудень 2016 року
Останнє місце утримання під вартою: жіноча в'язниця провінції Хунань

Жінку з міського округу Чанде провінції Хунань жорстоко катували за те, що вона відмовилася зректися Фалуньгун під час дев'ятирічного ув'язнення за віру в принципи цієї практики самовдосконалення. Вона померла в травні 2024 року, усього через кілька днів після звільнення, у віці 72 років.

Лю Дунсянь раніше працювала головним лікарем-терапевтом у лікарні Червоного Хреста повіту Таоюань міського округу Чанде. Незважаючи на те, що вона сама була лікарем, їй доводилося боротися з багатьма недугами, включно із запаленням жовчного міхура, проблемами зі шлунком, хворобами серця та синдромом Меньєра. Після того, як у квітні 1999 року вона почала практикувати Фалуньгун, усі її проблеми зі здоров'ям зникли.

Відтоді, як у липні 1999 року комуністична влада Китаю почала переслідувати Фалуньгун, Лю неодноразово переслідували за те, що вона не зреклася своїх духовних переконань. Її на рік і дев'ять місяців відправляли до виправно-трудового табору та тричі до в'язниці (загалом на 16 років). Влада прослуховувала її телефон і стежила за її повсякденним життям. Лю часто помічала, що за нею хтось спостерігає, коли вона виходила з дому. Керівництво лікарні, де працювала Лю, понизило її на посаді та змусило виконувати різні доручення на складі ліків. Їй перестали нараховувати зарплату й премію за ставкою лікаря й платили всього 300 юанів на місяць. Цього вистачало тільки на те, щоб покрити найнеобхідніші витрати на проживання.

Численні арешти й ув'язнення у виправно-трудовому таборі на рік і дев'ять місяців

3 лютого 2000 року Лю заарештували за виконання вправ Фалуньгун у будинку місцевого практикувальника. Жінку місяць тримали під вартою та оштрафували на 2000 юанів. 19 липня 2000 року її знову заарештували, коли вона поїхала в Пекін, щоб захистити своє право практикувати Фалуньгун. Ув'язнення тривало місяць.

16 січня 2001 року Лю знову заарештували на п'ять діб і тримали під вартою. Щойно її звільнили, вона поїхала до Пекіна, щоб подати апеляцію. Але її заарештували й доправили до слідчого ізолятора району Хайдянь міста Пекіна. Двоє охоронців упродовж п'яти годин вражали її струмом електричних кийків і били.

Лю на рік і дев'ять місяців відправили у виправно-трудовий табір Баймалун. Там охоронці змушували її протягом довгих годин сидіти на маленькому табуреті або стояти нерухомо. Вони також надягали їй наручники й підвішували за них, поки вона не втрачала свідомість. На знак протесту проти незаконного переслідування Лю оголосила голодування, за що її піддали насильницькому годуванню. Охоронці не припинили насильницьке годування навіть тоді, коли вона мало не задихнулася. Через голодування в неї почалася сильна шлункова кровотеча. Коли охоронці змусили практикувальницю приймати невідомі препарати, її кров'яний тиск піднявся до 300 мм рт. ст., за норми 120 мм рт. ст.

5 листопада 2002 року, незабаром після звільнення, вона була змушена підписати угоду про спостереження за нею. У поліції та «Офісі 610» їй сказали, що якщо вона порушить умови угоди, її чоловікові доведеться заплатити штраф у розмірі 20 000 юанів, а брата звільнять із роботи.

Лю заарештовували ще двічі: 2 січня 2003 року й в лютому 2004 року, після чого відправляли в центр «промивання мізків» на місяць та шість місяців відповідно.

Перше тюремне ув'язнення — трирічне

Чжоу Гуйчен і Чжен Юньцін, співробітники «Офісу 610» повіту Таоюань, а також Вень Ченгуан і Ху Гуанхуа, співробітники відділу внутрішньої безпеки повіту Таоюань, увірвалися в будинок Лю 28 серпня 2006 року близько третьої години дня. Жінку доставили в центр ув'язнення повіту Таоюань, де вона оголосила голодування на знак протесту. Охоронці піддавали її насильницькому годуванню доти, доки в неї не почалася блювота кров'ю.

10 лютого 2007 року Лю оголосила нове голодування, яке тривало понад три місяці. Охоронці насильно годували її щодня. Вона швидко схудла настільки, що вага її із 65 кг знизилася до 35 кг. Попри те, що вона перебувала на межі смерті, влада й далі тримала її під вартою.

3 квітня 2007 року суд повіту Таоюань розглянув справу Лю. Судді Сюн Сяньмін, Вей Юньлян, Не Мінь та Лун Чжицзюнь засудили її до трьох років позбавлення волі.

Щоб змусити послідовницю зректися Фалуньгун, охоронці залучили для тортур найжорстокіших ув'язнених. Вони змушували її впродовж довгих годин стояти або сидіти навпочіпки, а одного разу скували їй руки за спиною кайданками й тримали в такому стані протягом п'яти діб. Коли на вулиці було -5°C, вони роздягнули її догола й змусили стояти перед відкритим вікном упродовж 15 хвилин.

В іншому жахливому випадку їй було заборонено користуватися туалетом упродовж семи діб. Її одяг нижче грудей був просякнутий сечею. Якщо охоронець виявляв сечу на підлозі, її змушували вилизувати підлогу. Переодягатися їй теж не дозволяли.

Унаслідок тортур її руки загноїлися та потемніли, але охоронці й далі змушувати її стояти ночами й позбавляли сну. Її ноги та ступні так розпухли, що вона не могла надіти взуття, а шкіра на ступнях відшаровувалася. Їй дозволяли спати не більше пів години на день. Через недосипання вона часто падала.

На додаток до фізичних тортур, на неї чинився величезний психологічний тиск. Ув'язнені погрожували замучити її до смерті та вбити двох її синів у тому разі, якщо вона не відмовиться від Фалуньгун, а їм через це не пом'якшать покарання.

Коли після п'яти місяців жорстоких тортур вона все ще залишалася непохитною у своїй вірі, охоронці перевели її у виробничий відділ і змусили виконувати важку неоплачувану роботу, хоч би якою слабкою вона була.

Взимку щодня охоронці роздягали її догола й змушували стояти на вулиці. Вони фотографували її, а потім говорили іншим, що в неї психічний розлад. Упродовж кількох місяців після тортур вона була не в змозі піклуватися про себе.

Друге тюремне ув'язнення — чотирирічне

19 квітня 2011 року близько п'ятої години вечора Лю заарештували поліціянти, коли вона розмовляла з людьми про Фалуньгун. 9 червня вона постала перед судом повіту Таоюань й приблизно в серпні була засуджена до чотирьох років позбавлення волі.

У жіночій в'язниці провінції Хунань її тримали у відділенні, призначеному для катувань практикувальників Фалуньгун, яких змушували стояти протягом довгих годин, позбавляли сну та не дозволяли користуватися туалетом. Їх також змушували дивитися передачі з наклепом на Фалуньгун.

Смерть після третього дев'ятирічного тюремного ув'язнення

У грудні 2016 року Лю знову заарештували разом із трьома практикувальниками за те, що вони розповідали людям про переслідування Фалуньгун. Після того, як її звільнили під заставу, Вень Ченхуа та Фу Чженцюань, співробітники відділу внутрішньої безпеки Сюн Цзюнь, співробітник суду повіту Таоюань та представники житлового комітету, де проживала Лю, зажадали, щоб вона написала заяву про зречення від Фалуньгун. Лю відмовилася.

13 березня 2018 року суд повіту Таоюань засудив Лю до дев'яти років позбавлення волі, а на початку липня 2018 року суд проміжної інстанції міського округу Чанде відхилив її апеляцію. Лю відвезли в жіночу в'язницю провінції Хунань, де знову піддавали тортурам. Її змушували нерухомо стояти впродовж довгих годин і дозволяли рухати руками тільки під час їжі або пиття. Вона мусила просити в старшої ув'язненої дозвіл на користування туалетом. До того ж їй обмежували час прийняття душу.

Ілюстрація тортур: практикувальників Фалуньгун змушують стояти нерухомо впродовж довгого часу

У січні 2022 року керівництво в'язниці перевело відділення суворого режиму, де утримували практикувальників Фалуньгун, на п'ятий поверх, де було всього 18 камер. Лю помістили в камеру з практикувальниками, які перебували у важкому фізичному стані через тривалі тортури за відмову відректися від Фалуньгун.

Через хворобу серця й високий кров'яний тиск Лю була звільнена в травні 2024 року, за 19 місяців до закінчення терміну ув'язнення. За кілька днів після цього вона померла.