Думки про виконання вправ літніми практикувальниками

(Minghui.org) Читаючи статті на сайті Minghui, я помітила, що багато літніх практикувальників страждають від тяжкої хвороботворної карми, а деякі через неї померли. З огляду на це я б хотіла поділитися своїми думками щодо виконання вправ.

Нерідко в деяких літніх співучнів проявляються ознаки старіння, наприклад, погіршення слуху й зору, зігнута спина. Багато з них сприймають ці явища як природні й пов'язують їх із проблемою трансформації тіла. Хтось уважає, що робить все правильно, адже кожен день виконує вправи й не пропустив жодного дня, долає труднощі, щоб встати для цього посеред ночі, та навіть виконує вправи дві з половиною години (зокрема, другу вправу виконує не тридцять хвилин, а годину, використовуючи музику для вправ, опубліковану на Minghui у 2018 році).

Подібне негнучке мислення заважає літнім практикувальникам зрозуміти стан свого тіла з погляду вдосконалення. У результаті, навіть коли в них виникала сильна хвороботворна карма чи загроза втрати життя, вони не замислювалися про те, щоб збільшити час та інтенсивність виконання вправ. Крім того, необхідно дивитися в себе й добре виконувати три справи, які ми маємо робити. На сайті Minghui є чимало добре написаних статей на ці теми. Я ж зараз хочу зосередитись на виконанні вправ.

Мені 75 років. Зазвичай я виконую медитацію дві години. Коли мені виповнилося 70 років, я збільшила тривалість другої вправи (Метод стовпа Фалунь) до двох годин на день. Як наслідок, у моєму тілі сталися несподівані зміни. Зникла хвороботворна карма, яка мучила мене довгий час, а саме кашель та інші симптоми застуди. Моє тіло стало помітно міцнішим, я можу переносити перепади температури, і хоча почала менше спати, мій розум став ясним, і я не відчуваю сонливості.

Цього року я стала пів години виконувати третю й четверту вправу (тобто виконую їх по три рази). Зміни в моєму тілі дуже помітні, і я почуваюся легкою як пір'їнка!

Оскільки мій день заповнений виконанням трьох справ і домашньою роботою, я скоротила тривалість нічного сну й тепер знаходжу більше часу для вправ. Коли вранці не вистачає часу на виконання вправ, я змінюю свій графік так, щоб починати практикувати о 21:15. Спочатку я дві години медитую, сидячи в позиції повного лотоса, а потім до півночі виконую першу та третю вправи (третю роблю три рази). Після відправлення праведних думок опівночі я пів години виконую четверту вправу (вмикаю музику три рази), а потім дві години — другу вправу й закінчую до третьої години ночі.

Я сплю приблизно дві з половиною години, встаю о 5:30 ранку й годину відправляю праведні думки. Закінчивши о 6:30 ранку, я ще якийсь час сплю. Вночі я сплю мало, але не відчуваю втоми та весь день дуже енергійна.

Коли пройшов певний проміжок часу після того, як я почала щодня виконувати другу вправу дві години, однієї ночі мені наснився яскравий сон. Я раптом побачила, що моя ступня відкрилася як кришка коробки — усередині вона була заповнена мертвими м'ясоїдними личинками. Личинки були м'якими, вони зосередилися в одному місці. Я швидко потяглася до них і вийняла три жмені.

Потім я побачила, що нижня частина моєї іншої ступні теж відкрилася, вона була заповнена зміями розміром із вугра. Більшість із них були мертві, деякі ще ворушилися. Я поспішно схопила їх, витягла три жмені й раптово прокинулася. Уві сні я ясно усвідомила, що їх усунули з мого тіла, оскільки я два роки наполегливо виконувала другу вправу. Через те що я довго стояла, виконуючи вправу, усе це було загнано в підошви моїх ніг. Уявіть собі, якби вони все ще жили в моєму тілі й старі сили використали їх для створення нещасть, то безсумнівно спричинили б сильну хвороботворну карму.

Учитель сказав:

«Проте є таке правило: коли мине передвизначений, запланований термін життя, подальше життя має бути цілком і повністю присвячене практиці вдосконалення. Якщо у твоїх думках з’явиться хоч найменше відхилення, це може призвести до небезпеки для життя, адже твій життєвий час давно вже минув. Лише коли у вдосконаленні ти вийдеш за межі Людського Закону, тоді й подолаєш це обмеження. Тоді відбудеться перехід до іншого стану». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)

Літні співучні справді стикаються з проблемою обмеженого терміну життя, визначеного їм початково. Хтось може подумати: «Учитель підвищив нас до рівня за межами Трьох Сфер, і для нас не існує такої проблеми». Я розумію це так: Учитель дійсно підвищив нас до цього рівня, але потрібно чесно запитати себе: «Чи я вже досяг початкового рівня Архата? Чи можу я зустріти будь-які негаразди в доброму настрої, не відчуваючи жодного занепокоєння?»

Це стан удосконалювальника на першому рівні за межами Трьох Сфер. Якщо ви не можете досягти такого стану, то однаково зазнаватимете обмежень Людського Закону. Ви маєте нагадувати собі:

«…запланований термін життя, подальше життя має бути цілком і повністю присвячене практиці вдосконалення. Якщо у твоїх думках з’явиться хоч найменше відхилення, це може призвести до небезпеки для життя, адже твій життєвий час давно вже минув». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)

Цей уривок із Фа підкреслює, наскільки важливо старанно виконувати вправи й зберігати праведні думки, щоб досягти подовження життя. Я розумію, що людям похилого віку потрібно приділяти більше часу вправам. Ознаки старіння є тривожним сигналом, який вказує на недостатнє очищення тіла. Необхідно заздалегідь збільшити час виконання вправ, щоб покращити стан тіла. Також важливо стежити за правильною поставою під час виконання вправ. Виконуючи медитацію сидячи, треба тримати спину прямо й не дозволяти тілу нахилятися, а свідомості дрімати, тому що це знижує ефективність вправ.

Відтоді як я почала практикувати Дафа в 1996 році, у мене жодного разу не було сильного прояву хвороботворної карми. За своїм досвідом можу сказати, що якби літні практикувальники могли збільшити час виконання вправ, це б значно посилило оновлення їхнього тіла.

Учитель стільки всього пережив і переніс, щоб нас урятувати. Коли ми проходимо випробування хвороботворною кармою, насправді це Вчитель страждає за нас. Якби ми самі змогли подолати ще трохи труднощів і самостійно розв'язати ці проблеми, було б чудово! Тоді б Учитель менше за нас турбувався. Для нас не важко знайти більше часу для виконання вправ, скоротивши час сну. Це справді буде як у приказці — після довгих блукань серед гір зрештою побачив серцю милий дім.

Ми не повинні гаяти часу, щоб досягти успіху в тих справах, які нам зробити під силу. Щодо того, що ми зараз ще не можемо робити добре, ми маємо в цьому плані докласти більше зусиль. Багато пристрастей, які потрібно усунути, створюють нам перешкоди. Ми маємо правильно використовувати свій час, щоб позбутися їх і жити відповідно до настанов милосердного Вчителя, який нас рятує!

Будь ласка, вкажіть, якщо в моїй статті щось не відповідає Фа.