(Minghui.org) Коли я відправляв праведні думки о 12 годині ночі, то побачив, що на вулиці йде сильний сніг. О третій годині ночі я встав і одягнувся, щоб виконати вправи. У голову прийшла думка, що сьогодні мені потрібно раніше підмести сніг, інакше мене випередить 80-річний сусід.

Я вийшов у двір, але не знайшов мітли та лопати для снігу. Я пішов до будинку іншого сусіда, взяв у нього мітлу й лопату, якими гралися його діти, і почав прибирати сніг. Територія перед нашим будинком невелика, тому я розчистив її приблизно за 10 хвилин. Мітлу я повернув, а лопату залишив у себе для подальшого прибирання снігу, подумавши, що діти однаково не будуть із нею гратися в холодну погоду.

Якраз того дня проходило колективне вивчення Фа. Після сніданку я сів на електровелосипед і поїхав до місця проведення заняття. Коли я мчав вгору по дорозі, земля раптом почала обертатися. Кермо електровелосипеда вдарило мене в ліву частину грудей, я важко впав на спину й не міг дихати — перехопило дихання.

У цей критичний момент я подумав про нашого милосердного Вчителя. Хоча я не міг говорити, але Вчитель знав, про що я думаю. Від щирого серця я попросив Учителя: «Учителю, врятуйте мене! Учителю, сьогодні вранці я вчинив неправильно. Той, хто вдосконалюється, не має користуватися чужими речами та не повертати їх. Хоча це й невелика проблема, але на шляху вдосконалення немає дрібниць. Відтепер незалежно від того, велика чи незначна справа, я чинитиму за критеріями Дафа.

Саме ця людська пристрасть призвела сьогодні до того, що старі сили стали переслідувати мене. Я не приймаю це переслідування, і Вчитель теж не визнає його. У вдосконаленні я припустився помилки, але виправлюся відповідно до Фа і не дозволю старим силам переслідувати моє тіло».

Моя свідомість була ясною. «Учителю, будь ласка, врятуйте мене!» — закричав я в серці й миттєво зміг дихати. Я встав, підняв велосипед і поїхав, попри біль у грудях і спині. Дорогою я від щирого серця повторював: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Незабаром я дістався до місця колективного вивчення Фа, і в цей момент біль вщух, ставши терпимим.

Повернувшись додому після вивчення Фа, я подумав: «Раз старі сили хочуть шкодити моєму тілу, я буду виконувати вправи. Я зроблю тільки динамічні вправи — першу, третю й четверту». Коли я витягнув руки під музичний супровід першої вправи «Будда розтягує тисячу рук» («Метод Повної Досконалості за Законом Будди Фалунь»), у мене хруснуло в ребрах. Було так боляче, що виступив піт.

Коли я дійшов до четвертого комплексу вправ, то не зміг опустити руки до колін через нестерпний біль. Я подумав: «Старі сили завдають шкоди моєму тілу, щоб послабити мою волю та перешкодити виконувати вправи. Мене це не зупинить». Коли я виконував вправу вдруге, біль став меншим. Я щосили намагався виконувати рухи точно, не звертаючи уваги на біль.

Я ліг у ліжко, щоб відпочити, і став дивитися NTD TV. Приблизно через 10 хвилин в очах раптом потемніло, і серце перестало битися приблизно на хвилину. І знову в цей критичний момент я подумав про Вчителя. Миттєво мій зір повернувся в нормальний стан, а серце почало битися нормально. План Учителя полягав у тому, щоб використати шкоду, завдану моєму тілу старими силами, для погашення великого боргу з минулого життя.

Я зрозумів, що в розпал випробувань потрібно ставитися до себе як до справжнього вдосконалювальника. Якщо людина дійсно зможе виконати це, то наш милосердний Учитель все може зробити для неї. Про це сказано в Книзі:

«Якщо ти дійсно зможеш подолати своє випробування, то помітиш, що справдилася приказка: „Після довгих блукань серед гір зрештою побачив серцю милий дім“» (Лекція дев'ята, «Чжуань Фалунь»).

Теща кілька разів телефонувала мені й хотіла відвезти в лікарню. Коли вона запитала, як почуваюся, я відповів: «Зі мною все гаразд, болю немає. Але коли я відкашлюю мокротиння, — хрускіт у ребрах». Вона наполягала: «Тобі потрібно піти в лікарню, зробити рентген. Я викличу таксі, щоб відвезти тебе в лікарню». Я відповів, що за кілька днів зі мною все буде гаразд. Вона вигукнула: «Я скоро приїду!»

Я знав, що не можу дозволити звичайним людям неправильно розуміти Дафа і його учнів. Мені потрібно було продемонструвати надприродність Дафа. Людина, яка не самовдосконалюється, могла б тижнями не рухатися зі зламаними ребрами або травмами м'яких тканин спини, але я продовжував робити все, що потрібно, як завжди. Коли ми з тещею приїхали в лікарню, вона йшла попереду, а я позаду. Лікар запитав, у кого проблема, бо я не показував жодного болю. Я відповів: «Це я. Я впав з електровелосипеда». Він запитав: «Які у вас зараз симптоми?» Я відповів: «Коли я відкашлюю мокротиння, хрустять кістки». Він вимовив: «Мабуть, це перелом. Потрібно зробити знімок».

Зробивши рентгенівський знімок, лікар сказав, що зламано ребро, і виписав мені рецепт. Я запитав: «Лікарю, ви прописали мені ліки? У цьому немає потреби, я не приймаю їх уже понад 20 років. Мені просто потрібно знати, перелом це чи ні». Він відповів: «Добре, йдіть додому і виключіть фізичні навантаження». Я подякував йому й запевнив, що скоро буду в порядку.

Повернувшись додому, я почувався так, немов нічого не сталося. Усе було нормально. Щодня я, як зазвичай, виконував три справи: вивчав Фа, відправляв праведні думки й роз'яснював правду, щоб рятувати людей.

Чоловік сестри нарешті зрозумів правду

Наближалося свято китайського Нового року, і в цей час заведено відвідувати родичів і друзів. Спочатку я планував відвідати чоловіка моєї сестри, бо він довгі роки відмовлявся слухати правду про Дафа. Сестру, яка теж практикувала Фалунь Дафа, помістили в центр «промивання мізків» і замучили до смерті. Після цього в її чоловіка склалася погана думка про Дафа. Щоразу, коли ми збиралися разом, він злився, якщо згадували про Дафа.

Я вчинив, як і планував. Я вирушив до них додому з наміром врятувати живих істот і пробудити в простих людях віру в Дафа. Коли я приїхав, чоловік сестри запитав: «Ти приїхав на машині?» Я відповів: «Ні, я приїхав на електровелосипеді». Він здивувався, бо знав, що в мене зламане ребро. Знявши пальто, я сказав: «Я приїхав, щоб побачити тебе й трохи поговорити».

У 2022 році його ушпиталили, і він досі лікувався. Я запитав: «Я схожий на людину, якій боляче або нестерпно некомфортно?» Він відповів: «Значить, у тебе немає перелому. У 2022 році я отримав травму м'яких тканин і три місяці пролежав у ліжку. Як би ти зміг їздити на електровелосипеді зі зламаним ребром?»

«Я відрізняюся від тебе! У мене є Учитель, який захищає мене!» — відповів я.

Він вигукнув: «Якби твій Учитель дійсно захищав тебе, то ти б не отримав жодного перелому!» При цьому він кілька разів вставав і сідав.

Я згадав слова Учителя:

«Звісно, коли таке тіло зіткнеться з автівкою, можливо, усе одно станеться перелом кістки; якщо порізатися ножем, то, як і раніше, потече кров. Це тому, що порядок розташування його молекул не змінився. Єдине що з тілом людини не відбувається природного відмирання, не відбувається природного старіння, немає обміну речовин» (Лекція друга, «Чжуань Фалунь»).

Коли я процитував йому цей уривок із Фа, проповідуваний Учителем, він спокійно сидів і не вставав. Це Вчитель усунув усі злі чинники, які контролювали його в інших просторах. Я сказав: «У мене є знімок моєї травми, зроблений у лікарні, я покажу його тобі наступного разу, коли прийду, якщо захочеш подивитися. У цьому й полягає різниця між тим, хто вдосконалюється і тим, хто не вдосконалюється. Коли люди стикаються з проблемами й щиро повторюють: „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи“, — лиха перетворяться на удачу». Він вислухав, зрозумів, і його життя було врятовано Великим Фа Всесвіту.

Після цього випробування я відчув безмірну честь і щастя бути учнем Дафа в період Виправлення Законом. На шляху вдосконалення я був подібний до дитини, яка щойно навчилася ходити. Я спотикався, падав і вставав, і на кожному кроці відчував підтримку й допомогу Вчителя. Сльози подяки течуть по моїх щоках, не перестаючи, коли я думаю про це та про велике милосердя Вчителя!