Палата представників Конгресу США ухвалила закон про захист Фалуньгун

(Minghui.org) Палата представників США 25 червня 2024 року одноголосно ухвалила законопроєкт H.R.4132 — Закон про захист Фалуньгун, який засуджує переслідування Фалуньгун компартією Китаю (КПК), включно з насильницьким вирізанням органів у живих людей. Крім заклику накласти санкції на тих, хто причетний до вирізання органів, законопроєкт також закликає КПК негайно припинити придушення Фалуньгун.

Законопроєкт H.R.4132, представлений конгресменом від штату Пенсільванія Скоттом Перрі, буде передано на розгляд до Сенату, а потім подано президенту Байдену для розгляду й затвердження.

Промова члена Палати представників Скотта Перрі перед голосуванням 25 червня 2024 року

Конгресмен Перрі сказав у своїй промові перед голосуванням, що з 1999 Фалуньгун є об'єктом переслідування компартією Китаю. Фалуньгун — це система вдосконалення, яка приносить людям користь, покращуючи їхню свідомість і тіло, і практикувальники дотримуються принципів «Істина-Доброта-Терпіння» (кит. Чжень-Шань-Жень). Згідно з дослідженнями, проведеними КПК, 1999 року в Китаї практикували від 70 до 100 мільйонів людей.

«Попри популярність Фалуньгун, КПК здійснює жорстоке переслідування послідовників цієї практики, — продовжив Перрі. — Практикувальників незаконно ув'язнюють, піддають тортурам і змушують виконувати важку роботу. Дехто навіть був убитий унаслідок злочинного вирізання органів. У Китаї, якщо у вас є гроші, то немає черги на отримання органу.... Там є готовий запас цих органів».

Перрі описав законопроєкт як «перший випадок, коли Конгрес США взяв на себе зобов'язання вжити рішучих юридичних заходів проти переслідування й насильницького вирізання органів у послідовників Фалуньгун, зробивши Фалуньгун центральним елементом законодавства — акція, яка давно очікувана й назріла після 25 років переслідування». Закон також передбачає санкції щодо китайських посадових осіб та інших осіб, які «свідомо несуть відповідальність за насильницьке вирізання органів у Китаї, або є співучасниками, або безпосередньо чи опосередковано беруть участь у цьому».

«Широкомасштабне, систематичне, спонсороване державою переслідування Фалуньгун, яке здійснюється керівництвом компартії Китаю, є явним порушенням основних прав людини практикувальників Фалуньгун і може являти собою злочин геноциду», — йдеться в законопроєкті.

Він посилається на наявність безлічі даних, отриманих від Конгресу США, юристів із прав людини, експертів із прав людини й інших незалежних організацій по всьому світу, що стосуються вирізання органів у практикувальників Фалуньгун, санкціонованого компартією Китаю. «Перевірені дані свідчать про те, що практикувальники Фалуньгун піддаються широкомасштабному насильницькому вирізанню органів і є спеціальними об’єктами цієї варварської практики», — йдеться в законопроєкті.

Згідно із цим документом, вбивство людини шляхом насильницького вирізання органів є кричущим порушенням універсальних стандартів медичної етики й прямо суперечить основним нормам людської моралі.

https://package.minghui.org/mh/2024/6/25/uscongress-bill118hr4132.pdf

Законопроєкт H.R.4132 — Закон про захист Фалуньгун (англійською мовою у форматі PDF).

Нижче наведено повний текст законопроєкту.

ЗАКОНОПРОЄКТ

Здійснити запровадження санкцій щодо насильницького вирізання органів у Китайській Народній Республіці та в інших цілях.

РОЗДІЛ 1. КОРОТКА НАЗВА

Цей закон можна назвати «Закон про захист Фалуньгун».

РОЗДІЛ 2. ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Конгрес констатує таке:

1). Фалуньгун — це духовна практика, що ґрунтується на буддійських традиціях, яка підтримує принципи «Істина-Доброта-Терпіння». Вона була представлена паном Лі Хунчжи в Китаї у 1992 році й спрямована на покращення фізичного, психологічного та духовного стану людей за допомогою вправ, включно з медитацією, і за допомогою підвищення морального рівня.

2). 20 липня 1999 року, після багатьох років дедалі більших переслідувань з боку уряду, тодішній генеральний секретар Цзян Цземінь почав інтенсивне загальнонаціональне переслідування, покликане викорінити Фалуньгун. Відтоді Китайська Народна Республіка (КНР) затримала сотні тисяч практикувальників Фалуньгун.

3). У своїй Доповіді з міжнародної свободи віросповідання за 2020 рік, що була опублікована 12 травня 2021 року, Державний департамент заявив у розділі про Китай: «До заборони Фалуньгун, введеної урядом у 1999 році, за оцінками уряду, налічувалося 70 мільйонів послідовників. Згідно з даними Фалуньгун, десятки мільйонів людей продовжують займатися Фалуньгун приватно, а за оцінками Freedom House ця цифра становить від семи до 20 мільйонів практикувальників».

4). Організація Freedom House у своєму звіті «Свобода у світі 2021», присвяченому Китаю, заявила, що «кампанія режиму з викорінення духовної групи Фалуньгун продовжувалась у 2020 році. В останні роки сотні послідовників Фалуньгун були засуджені до тривалих термінів ув'язнення, а багато інших довільно утримуються в різних центрах „правового виховання“. Ті, хто перебуває в ув'язненні, зазвичай піддаються тортурам, спрямованим на те, щоб змусити їх відмовитися від своїх переконань, що іноді призводить до смерті».

5). У своїй доповіді за 2021 рік Комісія США з міжнародної релігійної свободи в основних висновках щодо Китаю заявила: «Згідно з повідомленнями, тисячі послідовників Фалуньгун зазнали переслідувань та арештів упродовж 2020 року за сповідування своєї віри, а деякі, можливо, померли внаслідок жорстокого поводження й тортур, перебуваючи в ув'язненні. Міжнародні звіти також свідчать про те, що практика вирізання органів, у тому числі в послідовників Фалуньгун, найімовірніше, продовжується».

6). Широкомасштабне, систематичне, спонсороване державою переслідування Фалуньгун, здійснюване керівництвом КПК Китайської Народної Республіки, являє собою явне порушення основних прав людини послідовників Фалуньгун і може являти собою геноцид.

7). Кампанія проти Фалуньгун контролюється різними відділами ЦК компартії Китаю, включно з так званою «Центральною керівною групою із запобігання єретичним релігіям і боротьби з ними». 12 травня 2021 року Держдепартамент США оголосив про санкції проти Ю Хуея, колишнього керівника цієї групи.

8). Повідомлення, подібні до тих, які згадуються в цьому законопроєкті, свідчать про те, що система трансплантації органів у Китаї не відповідає більшості керівних принципів Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо трансплантації людських клітин, тканин і органів людини, оскільки, як стверджується, органи в основному беруться в ув'язнених без добровільної згоди; органи, як повідомляється, продаються за гроші, рівень прозорості й відстеження процесу отримання органів вкрай низький, а КПК перешкоджає незалежній чи неупередженій інспекції, вивченню та перевірці своєї системи трансплантації.

9). 14 червня 2021 року експерти ООН із прав людини опублікували спільну заяву, в якій було висловлено крайнє занепокоєння у зв'язку з «повідомленнями про ймовірне „видаляння органів» у меншин, включно з практикувальниками Фалуньгун, уйгурами, тибетцями, мусульманами й християнами, які перебувають в ув'язненні в Китаї».

10). На підставі незалежних досліджень й офіційної статистики очевидно, що багато операцій із трансплантації органів, які проводяться в КНР, не відповідають міжнародно прийнятим етичним стандартам.

11). Організація Freedom House у своїй доповіді «Свобода у світі 2021», присвяченій Китаю, заявила: «Уряд стверджує, що припинив вирізання органів у засуджених до страти ув'язнених. Однак масштаби індустрії трансплантації й швидкість отримання деяких органів значно перевищують можливості системи добровільного донорства, що зароджується в країні, і міжнародна спільнота все частіше стурбована можливими злочинами проти людства, пов'язаними із цією практикою».

12). Судово-статистичний аналіз даних про донорство органів у КНР, проведений у 2019 році й опублікований у журналі BMC Medical Ethics, містить наступні висновки: «Очевидна систематична фальсифікація Китаєм даних про донорство органів у національному масштабі серйозно підриває добросовісні зусилля, що вживаються для інтеграції Китаю в міжнародну трансплантаційну спільноту».

13). У 2019 році в США було зареєстровано приблизно 145 мільйонів донорів органів: 19 257 осіб пожертвували свої органи, унаслідок чого було здійснено 39 719 трансплантацій; співвідношення реальних донорів до зареєстрованих донорів становить приблизно 0,00013. Аналогічні співвідношення спостерігаються у Великій Британії, Канаді та інших країнах. На противагу цьому КНР заявила, що до початку 2019 року в країні було зареєстровано понад 900 000 донорів органів; дані з Китаю також вказують на 5818 донорів органів та 19 454 трансплантацій у 2019 році, у результаті чого співвідношення фактичних донорів до зареєстрованих донорів склало 0,0057. Хоча це порівняння не враховує інших можливих змінних, той факт, що програма донорства органів у Китаї, яка тільки зароджується, 2019 року залучила в 44 рази більше донорів органів, ніж у США, заслуговує на міжнародну увагу.

14). Перевірені дані свідчать, що практикувальники Фалуньгун зазнають широкомасштабного насильницького вирізання органів і є основною мішенню для цієї варварської практики.

15). У січні 2007 року канадський адвокат із прав людини Девід Мейтас і колишній держсекретар Канади з Азійсько-Тихоокеанського регіону Девід Кілгур опублікували результати своїх досліджень, що підтверджують ймовірність того, що в Китаї відбувалося насильницьке вирізання органів у практикувальників Фалуньгун. Вони також дійшли висновку, що в той час у КНР не було жодних свідчень про існування системи добровільного донорства й що, попри це, китайський уряд повідомляє про різке розширення інфраструктури трансплантації органів (збільшення втричі) у період з 1999 по 2004 рік, що збігається з початком переслідування Фалуньгун.

16). У 2016 році Мейтас, Кілгур і журналіст-розслідувач Ітан Гутман опублікували вичерпний звіт, в якому зроблено висновок про те, що цілком ймовірно, що з 2000 року щорічно проводиться від 60 000 до 100 000 трансплантацій органів і що основним джерелом органів для трансплантації є практикувальники Фалуньгун.

17). У своєму річному звіті за 2020 рік Виконавча комісія Конгресу США з Китаю послалася на повідомлення, що виражають стурбованість фальсифікацією даних про донорство органів у КНР, що ставить під сумнів заяву КПК про припинення насильницького вирізання органів.

18). 1 березня 2020 р. Незалежний трибунал у справі про насильницьке вирізання органів у в'язнів совісті в Китаї, відомий як народний трибунал, створений для розслідування питання насильницького вирізання органів у в'язнів совісті в Китаї з ініціативи «Міжнародної коаліції щодо припинення зловживань стосовно трансплантації органів у Китаї», до складу якого входили відповідні юридичні, культурні й медичні експерти під керівництвом сера Джеффрі Найса, опублікував своє остаточне рішення, у якому йдеться:

а) у КНР проводиться дуже велика кількість операцій із трансплантації органів. Трибунал оцінив як таку, що заслуговує на довіру, кількість операцій, що становила від 60 000 до 90 000 щорічно в період з 2000 по 2014 рік. За повідомленнями, у 2017 році чисельність зареєстрованих донорів становила 5 146 осіб, що виявляє незрозумілий розрив і невідповідність;

б) «Примусове вирізання органів відбувалося протягом багатьох років по всьому Китаю в значних масштабах, і практикувальники Фалуньгун були одним із джерел — і, ймовірно, основним джерелом постачання органів»;

с) «Практикувальників Фалуньгун, які перебувають в ув'язненні, систематично піддавали забору крові на аналіз, а також проводили медичні огляди», тоді як інші ув'язнені не проходили таких медичних перевірок, що дозволяє припустити, що практикувальники Фалуньгун були навмисно й направлено обрані для таких медичних оглядів; і

d)»… КНР та її лідери активно підбурювали до переслідування, тюремного ув'язнення, вбивств, тортур і принижень практикувальників Фалуньгун із єдиною метою: викорінити практику й віру в цінність Фалуньгун».

19). Міжнародна неурядова організація «Лікарі проти насильницького вирізання органів» представила Верховному комісару Організації Об'єднаних Націй із прав людини петицію з понад трьома мільйонами підписів, зібрану по всьому світу в період з 2012 по 2018 рік, закликаючи до розслідування насильницького вирізання органів у послідовників Фалуньгун, яка залишилася поза увагою.

20). У червні 2016 року Палата представників США прийняла свою п'яту резолюцію №343, яка засуджує переслідування Фалуньгун у Китаї, у якій, зокрема, говорилося: «Висловлюючи глибоке занепокоєння з приводу повідомлень, що заслуговують на довіру, про систематичне, санкціоноване державою, вирізання органів у в'язнів сумління, які не дають на це згоди, у Китайській Народній Республіці, зокрема у великої кількості послідовників Фалуньгун і членів інших релігійних та етнічних меншин», закликає покласти край кампанії з «викорінення» Фалуньгун і примусового вирізання органів.

РОЗДІЛ 3. РЕЗОЛЮЦІЯ З ВИКЛАДЕННЯМ ДУМКИ КОНГРЕСУ

Конгрес дотримується думки, що

1). Вбивство людини шляхом примусового вирізання органів є кричущим порушенням загальноприйнятих норм медичної етики й прямо суперечить основним нормам людської порядності;

2). Насильницьке вирізання органів є порушенням статті 3 Загальної декларації прав людини, у якій стверджується: «Кожна людина має право на життя, свободу й особисту недоторканність»; а також статті 4, в якій говориться: «Ніхто не повинен утримуватися в рабстві або в підневільному стані; рабство й работоргівля забороняються в усіх їхніх видах»;

3). Рада ООН із прав людини має офіційно засудити Китайську Народну Республіку (КНР) за переслідування Фалуньгун;

4). Будь-яка співпраця або участь у системі трансплантації органів, що здійснюється КНР, з боку уряду США або особи чи організації зі США являє собою серйозні етичні проблеми, які можуть поставити під загрозу бездоганність системи трансплантації органів у США; і

5). Спонсорованому державою переслідуванню Фалуньгун компартією Китаю, необхідно негайно покласти край.

РОЗДІЛ 4. ЗАЯВА ПРО ПОЛІТИЧНИЙ КУРС

Політика Сполучених Штатів полягає в тому, щоб:

1). Уникати будь-якої співпраці з КНР у галузі трансплантації органів доти, доки комуністична партія Китаю залишається при владі;

2). Вжити відповідних заходів, включно з використанням відповідних санкційних органів, щоб змусити комуністичну партію Китаю припинити будь-яку фінансовану державою кампанію вирізання органів; і

3). Працювати із союзниками, партнерами й різними структурами, щоб привернути увагу до переслідування Фалуньгун у Китаї й тісно координувати свої дії з міжнародною спільнотою щодо цільових санкцій та візових обмежень.

РОЗДІЛ 5. ЗАПРОВАДЖЕННЯ САНКЦІЙ ЩОДО ПРИМУСОВОГО ВИрізаННЯ ОРГАНІВ У КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ

a) Введення санкцій. — Президент накладає санкції, описані в підрозділі c), щодо кожної іноземної особи, включеної до останнього списку, поданого відповідно до підрозділу b).

b) Список осіб

1). У ЦІЛОМУ. — Не пізніше ніж через 180 днів після дати набрання чинності цим Законом Президент має надати відповідним комітетам Конгресу список іноземних осіб, включно з високопоставленими урядовцями, воєначальниками й іншими особами, які, на думку Президента, свідомо несуть відповідальність за примусове вирізання органів на території Китайської Народної Республіки, причетні до нього або прямо чи опосередковано брали участь у ньому.

2). ОБНОВЛЕННЯ СПИСКІВ. — Президент має надати відповідним комітетам Конгресу оновлений список відповідно до пункту 1) –

а) у міру надходження нової інформації;

b) не пізніше одного року після дати набрання чинності цим Законом; і

c) далі щорічно впродовж п'яти років.

3). ФОРМА — Список, необхідний згідно з пунктом 1), має подаватися у незасекреченій формі, але може включати секретний додаток.

c) опис санкцій. — У цьому підрозділі описано такі санкції:

1). ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ — Президент здійснює всі повноваження, надані Законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (50 USC 1701 та наступні) (за винятком того, що вимоги розділу 202 такого Закону (50 USC 1701) не повинні застосовуватися) тією мірою, у якій це необхідно, щоб заблокувати й заборонити всі операції з усім майном і майновими інтересами іноземної особи, якщо таке майно й права на майно перебувають у Сполучених Штатах, перебувають на території Сполучених Штатів або перебувають у володінні чи під контролем особи, яка перебуває в Сполучених Штатах.

2). ВІДМОВА У В'ЇЗДІ ОКРЕМИМ ОСОБАМ. —

а) ВІДМОВА В ОТРИМАННІ ВІЗИ, ПРАВА НА В'ЇЗД АБО ОТРИМАННЯ ГУМАНІТАРНОГО ПАРОЛЯ — Іноземні громадяни, включені до найостаннішого списку осіб, поданого відповідно до підрозділу b), —

i) відмова у в'їзді до Сполучених Штатів;

ii) позбавлення права на отримання візи або іншої документації для в'їзду до Сполучених Штатів; і

iii) з інших причин позбавлення права на допуск до Сполучених Штатів або в'їзд по гуманітарному паролю або отримання будь-яких інших пільг відповідно до Закону про імміграцію й громадянство (8 U.S.C. 1101 та наступні).

b) АНУЛЮВАННЯ НАЯВНИХ ВІЗ. — Іноземна особа, описана в підрозділі а), також підлягає наступному:

i) анулювання будь-якої візи чи іншої в'їзної документації незалежно від того, коли віза чи інша в'їзна документація була видана;

ii) анулювання відповідно до пункту i) набуває чинності негайно й автоматично анулює будь-яку іншу візу, що діє або в'їзну документацію, яка є в іноземної особи.

3). ВИНЯТОК. — Санкції відповідно до пункту 2) не застосовуються щодо іноземного громадянина, якщо в'їзд до Сполучених Штатів або наявність гуманітарного пароля необхідні для забезпечення дотримання Сполученими Штатами Угоди про штаб-квартиру Організації Об'єднаних Націй, підписаної в Лейк-Саксесс 26 червня 1947 року, що набрало чинності 21 листопада 1947 р. між Організацією Об'єднаних Націй та Сполученими Штатами чи інших актуальних міжнародних зобов'язань Сполучених Штатів.

d) Покарання. — Заходи покарання, передбачені підрозділами b) та c) розділу 206 Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (50 USC 1705), застосовуються до особи, яка порушує, намагається порушити або вступає в змову з метою порушення, або сприяє порушенню правил, прийнятих для виконання підрозділу а), у тому ж обсязі, у якому такі заходи покарання застосовуються до особи, яка вчиняє незаконну дію, описану в розділі 206 а) цього Акту.

e) Виняток із метою національної безпеки. — Наступні види діяльності звільняються від санкцій відповідно до цього розділу:

1). Будь-яка діяльність підпадає під вимоги звітності відповідно до розділу V Закону про національну безпеку від 1947 року (50 USC 3091 та наступні).

2). Будь-яка санкціонована розвідувальна чи правоохоронна діяльність Сполучених Штатів.

РОЗДІЛ 6. ЗВІТ

(a) Загалом. — Не пізніше ніж через рік після дати набрання чинності цим законопроєктом Державний секретар після консультації з Міністром охорони здоров'я й соціальних служб та Директором Національних інститутів охорони здоров'я має подати до відповідних комітетів Конгресу доповідь про політику й практику трансплантації органів у Китайській Народній Республіці.

(b) Питання, що підлягають включенню. — Звіт, необхідний відповідно до підрозділу (a), повинен включати:

1). Короткий виклад політики де-юре й де-факто щодо трансплантації органів у КНР, у тому числі щодо в'язнів совісті (включно із Фалуньгун) та інших ув'язнених;

2). 

а) кількість операцій з пересадки органів, які, як відомо, проводяться або, можливо, проводяться щорічно в КНР;

b) кількість зареєстрованих чи ймовірних добровільних донорів органів у КНР;

с) оцінка джерел органів для трансплантації в КНР; і

d) оцінка часу (у днях), який потрібний для отримання органу для трансплантації в китайській медичній системі, та оцінка того, чи можливий такий графік, виходячи з-поміж відомих або передбачуваних донорів органів у КНР;

3). Список усіх грантів США за останні десять років, які підтримували дослідження в галузі трансплантації органів у КНР або в співпраці між китайською й американською організаціями; і

4). Визначення того, чи є переслідування практикувальників Фалуньгун на території Китайської Народної Республіки «злодіянням» (як цей термін визначено в розділі 6 Закону Елі Візеля про запобігання геноциду й злодіянням 2018 року (Громадянське право 115-441; 22 USC 2656, примітка)).

c) Форма. — Звіт, необхідний відповідно до підрозділу a), має подаватися у несекретній формі, але може включати секретний додаток.

РОЗДІЛ 7. ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНІ КОМІТЕТИ КОНГРЕСУ

У цьому законопроєкті термін «відповідні комітети Конгресу» означає:

1). Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США; і

2). Комітет Сенату США з міжнародних відносин.