Компартія Китаю є безсилою перед праведними думками учнів Дафа

(Minghui.org) Нещодавно я прочитала досвід одного практикувальника про те, як він підтверджував Фалунь Дафа в Пекіні у 2002 році. У ньому йшлося про те, що місцеві практикувальники кілька разів виходили на площу Тяньаньмень із плакатами, що роз’яснюють правду, і голосно вигукували «Фалунь Дафа несе добро» (кит. Фалунь Дафа хао). За винятком кількох заарештованих, усі інші практикувальники безнапасно повернулися додому, і я була серед них.

У той час компартія Китаю переслідувала Дафа вже понад два роки. Я була свідком багатьох випадків, коли учнів Дафа, які їздили в Пекін, заарештовували.

Я задумалася над словами Вчителя:

«Якщо вдосконалювальник у будь-якій ситуації може залишити думку про життя і смерть, зло обов’язково цього злякається; якщо всі учні зможуть цього досягти, то зло тоді само собою буде знищено. Ви вже знаєте принцип взаємного породження і взаємного знищення: якщо немає страху, тоді вже й не існує чинника, який змушує вас боятися. Діючи без насильства, а саме по-справжньому спокійно все залишивши, зможете досягти цього» («Усунути останню пристрасть» зі збірки Суть сумлінного вдосконалення 2)

Я подумала: «Раз я вже тут, щоб підтверджувати Дафа, то маю досягти результату. Я маю вдосконалювати себе, відкинути страх, підтверджувати Дафа чесно й гідно». Постійно вивчаючи Фа, я досягла стану, коли моя свідомість стала спокійною, як тиха вода. Я знала, що зможу це зробити. Перед виходом із дому подумала: «Я спокійно повернуся, напишу статтю про свій досвід підтвердження Фа й надішлю її на сайт Minghui». З такими чистими думками я не зіткнулася із жодними проблемами. Усе пройшло добре, і пізніше сайт Minghui опублікував мою статтю.

У той час площу Тяньаньмень ретельно охороняли. Всюди стояли поліціянти в цивільному й поліційні машини. Офіцери з раціями стояли через кожні 4 чи 5 метрів. Я перебувала всього за 10 метрів від них, тримала плакат і вигукувала фрази, що роз’яснювали правду. Поліціянти, здавалося, не звертали на це уваги. Партія була безпорадна перед праведними думками учнів Дафа.

Я зрозуміла, що, якщо праведні думки учнів Дафа відповідають вимогам Фа на даному рівні вдосконалення, і вони заперечують переслідування компартією, Учитель зможе захистити їх. Водночас сила, якою Вчитель наділяє своїх учнів, також може проявлятися і захищати їх.

Вирушаючи до Пекіна, щоб підтверджувати Фа, я вперше поїхала в аеропорт одна. Вийшовши з автобуса далекого прямування, я не знала, як дістатися до аеропорту. Поки йшла, розпитувала людей і, врешті-решт, зустріла чоловіка на мотоциклі. Він підвіз мене, висадив на контрольно-пропускному пункті й відмовився брати гроші. Я була однією з останніх, хто проходив реєстрацію. Якби він не підвіз мене, я б запізнилася на літак.

У Пекіні, одразу після виходу з літака, я відправила своє посвідчення особи додому, щоб не розкривати свої дані. Того ж дня я поїхала додому потягом після того, як підтверджувала Фа на площі Тяньаньмень. Біля входу на вокзал стояли п’ять чи шість поліціянтів, які гралися з маленьким хлопчиком. Я пройшла позаду них, й один поліціянт крикнув мені вслід: «Ідентифікація! Ідентифікація!» Пасажир позаду мене позадкував назад, а я і далі йшла вперед, не озираючись. Пізніше я зрозуміла, що Вчитель влаштував усе це, щоб захистити мене.

Старі сили уважно стежать за кожною нашою думкою

Якось увечері я пішла до житлового будинку поширювати матеріали з роз’ясненням правди. Я почала з верхнього поверху і йшла вниз. Коли я дісталася до першого поверху, до мене підійшов молодий чоловік. Я відчула, що в нього можуть бути недобрі наміри. Замість того щоб і далі роздавати матеріали жителям першого поверху, я вийшла з будівлі й повільно пішла вулицею. І раптом почула позаду себе крик, молодий чоловік кликав мене: «Тітонько! Тітонько!» Залишаючись спокійною і не відчуваючи страху, я обернулася з усмішкою, а він із переляку зробив крок назад. Він помацав голову однією рукою та ніяково посміхнувся. Я запитала: «Ви мене знаєте?» Він відповів: «Ні, ні». «Що я можу для вас зробити?» Він вагався. Я сказала: «Усе гаразд. Просто скажіть». Він запитав: «Ви поширюєте матеріали з роз’ясненням правди?»

Я усміхнулася й запитала: «Що це за матеріали з роз’ясненням правди? Це реклама?» Він відповів: «Ні, ви можете йти». Отож, я спокійно пішла під захистом Учителя. Що стосується того, чому він злякався й зніяковів, я зрозуміла, що, ймовірно, праведні думки вдосконалювальника, знищили зло, що стояло за ним, і його людська сторона злякалася. Якби я в той момент злякалася, то могла б зіткнутися з реальною небезпекою.

Я задумалася, чому це трапилося зі мною, чому зіткнулася із цією проблемою. Підсвідомо я, мабуть, не дбала про безпеку або не хотіла думати про те, що мене можуть спіймати. Цю неправедну думку зло використовувало, щоб переслідувати мене. Усе могло б закінчитися гірше, якби не захист Учителя.

Я дізналася, що в однієї практикувальниці проявилася хвороботворна карма, і її ушпиталили. Мені було шкода, що в неї не вистачає праведних думок. Водночас я була так прив’язана до неї, що сильно плакала, перебуваючи вдома. Я так переживала, що не могла спокійно відправляти праведні думки. Раптово я зрозуміла, що була неправа, мною рухали почуття. Я спробувала відпустити емоції до практикувальниці в серці, але старі сили використовували їх як привід для переслідування, і я почала втрачати апетит.

Якось, коли я відправляла праведні думки, перед моїми очима постала картина: кімната з білими стінами й ліжко з білим простирадлом. Моя свідомість сказала мені, що це моя палата, але я одразу ж стала заперечувати й сказала: «Зараз я тебе знищу!» Через тиждень я була в порядку.

Старі сили стежать за кожною нашою думкою. Ми знаємо з Фа, що старі сили дуже давно влаштували так, щоб у нас з’явилися погані думки, і тепер вони їх використовують, щоб переслідувати нас. Вони справді дуже злі!

Займаючись вдосконаленням чверть століття, я вдячна Вчителю за милосердя. Одного разу уві сні я побачила, що Вчитель веде мене в гору, як люблячий батько. Кожен мій крок уперед супроводжувався терпінням і наполегливою працею Вчителя. Думаючи про те, що Вчитель пережив заради своїх учнів і живих істот, у мене болить серце. Під час написання цієї статті сльози кілька разів застилали мені очі. Мені шкода, що я не можу віддячити Вчителю за доброту, але я можу добре вдосконалюватися, аби відповідати милосердному порятунку Вчителем.

Озираючись у минуле, я згадую, як відчула здивування й хвилювання в перші дні здобуття Дафа. Виникло збентеження й здивування після того, як компартія Китаю почала переслідувати Дафа. Проявилися безпорадність і розчарування, коли я не могла подолати свою хвороботворну карму, але була тверда віра в Учителя після того, як я зрозуміла принципи Фа. Виникли легкість і відчуженість від життя й смерті; свобода й спокій, коли ви відмовляєтеся від пристрасті до слави, багатства й почуттів; радість, полегшення й подяка після порятунку живих істот; тривога й занепокоєння за живих істот, які не знають правди, і так далі. Я пережила так багато переживань, які дали мені світло на цьому шляху. Кожен мій крок невіддільний від захисту Вчителем. Учитель дійсно скрізь і завжди поруч із нами!

Хеши!