Цінувати можливість удосконалюватися й допомагати роз'яснювати правду в проєкті RTC

(Minghui.org) Я хотів би розповісти про свій досвід удосконалення під час роботи в проєкті Світової платформи порятунку за допомогою телефонних дзвінків (RTC).

Із січня до вересня 2023 року Вчитель опублікував п'ять канонів. У цих канонах розглядається суть практики вдосконалення. Багато практикувальників зрозуміли, що почалося Виправлення Законом, й усвідомили свої недоліки.

Щоб краще розуміти Фа Вчителя, я вивчив ці п'ять канонів напам'ять. У цьому процесі я відчув, що Вчитель видаляє з мене погані речі, я також усвідомив, що тільки добре вивчаючи Фа й засвоюючи принципи «Істина-Доброта-Терпіння» (кит. Чжень-Шань-Жень), я зможу виправити свій звичний спосіб мислення та змінитися.

До цього я знав, що, як удосконалювальник, маю ставитися до слави, багатства й почуттів легко. Однак я був схожий на молоду людину, описану Вчителем у «Чжуань Фалунь»:

«Їй здавалося, що на неї ще чекає дуже довгий життєвий шлях, вона хотіла поклопотатися, поборотися та досягти якоїсь мети звичайної людини.» (Лекція третя, «Чжуань Фалунь»).

Мені часто важко було збалансувати свої наміри й підтримувати стан «вільного від прагнень» удосконалювальника. Канон «Чому існує людство» допоміг мені зрозуміти загальну картину Виправлення Законом Учителем і те, як я маю поводитися у світі людей.

Запам'ятовування Фа напам'ять допомогло мені знайти нове розуміння принципів Фа, які я не розумів раніше, але шлях удосконалення до досягнення мети — справа нелегка. Якщо ми не будемо дійсно вдосконалювати себе, то не зможемо відповідати стандартам Дафа, а наші слова й поведінка не відповідатимуть поведінці практикувальника. Через те, що я не вдосконалював себе по-справжньому під час роботи над проєктами роз'яснення правди, у мене виникали різні конфлікти з іншими практикувальниками.

Янь сказала, що бачить у мені риси молодого покоління, яке виросло під владою компартії Китаю. Їх балували батьки, примушували досягати успіху в навчанні, привчали робити лише те, що приносить їм задоволення, і не піклуватися про інших.

Слова Янь прозвучали грубо, але вони вказували на мої проблеми.

Численні спроби звільнитися

З огляду на обмеженість ресурсів, важко вести проєкти, пов'язані з Фалунь Дафа, як звичайну компанію, не кажучи вже про те, що в кожного практикувальника свої потреби, можливості й стан удосконалення. Ці обмеження здавались мені надзвичайно складними в порівнянні з моєю звичайною роботою.

Я схильний оцінювати інших за своїм розумінням і за тим, чого досяг сам. Якщо хтось не виправдовував моїх очікувань або не робив роботу якісно, я ставав нетерплячим і лаяв його. Чи варто говорити, що згодом інші практикувальники більше не могли терпіти моє ставлення.

Оскільки конфлікти посилювалися, я кілька разів просив дозволу вийти з китайської групи з написання текстів і перейти в інші проєкти, наприклад, до англійської групи з написання текстів або медіа. Мені здавалося, що ці сфери діяльності більше пасують моїм талантам.

Я залишив повідомлення для Янь із проханням дозволити мені піти з китайської групи вдруге. У відповідь вона надіслала мені абзац із лекції Фа в Сан-Франциско 2005 року. Учитель сказав:

«Деякі учні, щойно зустрічаються з труднощами, то одразу забувають про те, що вони є самовдосконалювальниками, і стають незадоволеними. Деякі учні, щойно стикаються з гострими суперечностями й ударами по почуттях, одразу засмучуються. Тоді ти все ще вдосконалюєшся чи ні? Самовдосконалювальники повинні розглядати питання зі зворотного боку, мають сприймати ці диявольські труднощі й гіркоти за гарний шанс для підвищення; усе це — хороші справи, і нехай їх буде більше, і нехай вони настають скоріше, щоб можна було самому швидше підвищуватися» («Лекція Фа в Сан-Франциско, 2005 рік»).

Нарешті я зрозумів, у чому моя проблема. Вчитель багато років тому говорив нам, що вдосконалювальники мають «приймати ці диявольські труднощі й гіркоти за хороший шанс для підвищення», але я дотримувався людських уявлень і не змінював свого звичного способу мислення. Я навіть кричав на інших практикувальників.

Після того, як конфлікти відбувалися рідше, я поступово зрозумів, що займатися вдосконаленням означає терпіти труднощі й удосконалювати терпіння. Я зрозумів, що неважливо, у якому проєкті я беру участь, головне — удосконалювати себе в процесі.

Я прочитав історію про те, як Міларепа неодноразово будував будинок, і це мене надихнуло. Учитель Міларепи наказав йому будувати будинок, розібрати його й будувати знову. Мета, очевидно, полягала не в тому, щоб Міларепа відточив свою майстерність у проєктуванні й будівництві гарного будинку. Я зрозумів так, що будівництво будинку — це просто форма, але головне було в тому, щоб Міларепа зрозумів, чого хотів від нього вчитель: стримати бажання, старанно займатися вдосконаленням і в цьому процесі усунути карму.

Мені здалося, що ця історія схожа на наші зусилля в повсякденній роботі чи проєктах Дафа. Якщо людина займається чимось довгий час і багато чого досягла, це ще нічого не означає. Усе, через що ми проходимо — це процес удосконалення.

Ми вдосконалювальники. Наші тіла все ще тут, у світі людей, але наша свідомість вийшла за його межі. З огляду на це, чому мене має турбувати, в яких проєктах я беру участь? Учитель має свої причини, з яких я приєднався до команди написання статей. Можливо, це обітниця, яку я дав, щоб допомогти іншим практикувальникам у цей критичний історичний момент.

Платформа порятунку за допомогою телефонних дзвінків знаходиться на першій лінії порятунку китайців і всі практикувальники є частиною Єдиного Тіла. Одна врятована людина — це результат зусиль усієї команди.

Звільнення від заздрощів і набутих уявлень

У міру безперервного запам'ятовування Фа, обмінюючись досвідом з іншими членами команди й беручи участь у редагуванні статей, я зміг оцінити мудрість та велич удосконалення.

Однак мене засмучувало те, що я не міг стати безкорисливим. Як тільки я відкладав книги Дафа, я поводився, так само як і звичайна людина — не міг спокійно спілкуватися з іншими, коли стикався з проблемами. Янь зазначила, що в мене сильна заздрість. Спочатку я не сприймав це серйозно, бо думав, що заздрість зазвичай проявляється, коли інші перевершують мене. Я був провідним сценаристом у команді, тож мені нікому було заздрити.

Пізніше я прочитав кілька статей на сайті Minghui про заздрість і зрозумів, що дивитися на інших зверхньо — це теж заздрість, тому що людина вважає, що інші мають робити краще. Заздрість проявляється, коли людина постійно вказує на недоліки інших. Зовні це виглядає так, ніби ми сподіваємося, що інші зможуть стати кращими, але підсвідомо людина хоче змінити інших, щоб вони відповідали її власним уявленням. Першопричина — егоїзм.

Я також зрозумів, що коли практикувальники не дуже добре співпрацюють, найчастіше це відбувається тому, що ми вважаємо, що наші ідеї кращі. Намагання показати себе й суперництво можуть посилити заздрість, тому що заздрість — це егоїзм і самолюбство.

Ми знаємо, що все має життя, і заздрість теж. Якщо я не позбудуся її, вона й далі заважатиме мені, тому я сказав собі: «Ця заздрість — не я, і не потрібна мені». Але коли я був зайнятий у проєкті, я забував про це й не міг спокійно спілкуватися з іншими практикувальниками, думаючи, що їхні навички не дуже хороші, що вони погано вдосконалюються і так далі.

Янь часто помічала, що мій Сіньсін не відповідає вимогам, і тому я можу писати лише довгі статті, а не скрипти для телефонних дзвінків. Вона казала, що люди, які відповідають на телефонні дзвінки, не мають ні часу, ні терпіння вислуховувати довгу історію. Практикувальники, які дзвонили, не знали, як говорити, керуючись моїми записами, і їм також важко було говорити зі мною про це. Я сперечався з ними: «Чи може хтось пояснити факти кількома словами? Ми маємо чітко розповісти всю історію й дати раціональний аналіз. Це потрібно для того, щоб спрямувати людей до добра та врятувати їх».

На перший погляд, мої докази здавалися розумними, але тільки тоді, коли ми з Янь заучували канон «Природа Будди» з другого тому «Чжуань Фалунь», я зрозумів, що саме мої набуті людські уявлення заважали мені позбутися пристрастей, смиренно слухати й мати мудрість писати скрипти, які б відповідали потребам практикувальників, які телефонували.

Я читав статтю на сайті Minghui, у якій автор розповідав, що, вивчаючи лекції Вчителя, він зрозумів термін «людські уявлення», на який неодноразово посилався Вчитель — крім того, що Вчитель неодноразово роз'яснював його в «Чжуань Фалунь» із різних поглядів, він згадував його майже в кожній лекції до початку репресій.

З того часу, коли інші практикувальники разом зі мною перечитували мої статті, і наші думки розходилися, я нагадував собі слова Вчителя з Фа:

«Якщо під час розгляду якогось питання ви зможете не формувати жодних уявлень, то у вас із цього приводу буде думка, яка походить із вашої доброї природи — справжня власна думка — і ви розглядатимете це питання з позиції милосердя й доброти» («Природа Будди», Чжуань Фалунь (том 2)).

Коли я заспокоївся й замислився над коментарями інших практикувальників, то зрозумів, що через мій юний вік та обмежений життєвий досвід моїм статтям не вистачало глибини, щоб ефективно викривати злу природу КПК. У міру того, як мій Сіньсін підвищувався, я усвідомлював свої проблеми. Щоразу, коли я писав статтю, а потім перечитував її з іншими практикувальниками, це був справді процес мого вдосконалення.

Я зрозумів, що тільки коли ми об'єднуємося в нашому вдосконаленні, наші думки про життя й події, з якими ми стикаємося, а також зусилля щодо роз'яснення правди стають потужними, і моє написання чи редагування статей у процесі не обмежується лише метою роз'яснення правди.

Висновок

Під час співпраці з іншими практикувальниками виникали розбіжності, але ми змогли виявити свої різні пристрасті, витримати труднощі й команда загалом підвищилася в цьому процесі. Ми всі відчули силу Дафа й ще більше цінуємо священний зв'язок, який у нас утворився.

Словами не висловити мою подяку Вчителю. Дякую, Учителю! Спасибі, співучні!

(Стаття представлена для щорічної Конференції з обміну досвідом удосконалення практикувальників на платформі RTC у 2024 році)