(Minghui.org) Телефонуючи до Китаю з метою роз'яснення правди про Фалунь Дафа, я зрозумів, що робота в проєкті та самовдосконалення нерозривно пов'язані. Ми люди, які вдосконалюються, а не божественні істоти. У нас усе ще є пристрасті, яких ми не позбулися. Те, що ми стикаємося з неприємностями й перешкодами, не випадково. Це вказує на пристрасті, яких нам потрібно позбутися.

Усунути перешкоди праведними думками

У перший день, коли я почав брати участь у проєкті телефонних дзвінків, то відчув занепокоєння, і помітив проблеми у своєму вдосконаленні. Я подивився в себе і виявив переживання про те, чи не заблокують мою лінію. Оскільки просторове поле на іншій стороні було дуже злим, багато телефонних ліній було заблоковано. Деяке програмне забезпечення раніше працювало, але пізніше його заблокували. У моєму розпорядженні було лише кілька спеціально обладнаних телефонів.

Я ніяк не міг звикнути до раптової нестачі обладнання. Роз'яснення правди за такої нестабільної психіки не може врятувати людей, тому я прибрав думку про перешкоди та подумав: «Використовуй стільки телефонних номерів, скільки є! Будь щасливий, навіть якщо в тебе буде хоча б два».

Коли я зібрався з думками та почав набирати номер, то додзвонився з першого разу. Співрозмовник слухав понад п'ять хвилин, що дозволило йому почути деякі факти про переслідування. Після цього я зателефонував за ще п'ятьма номерами та зрозумів, що ситуація з набором номера покращилася, і це сталося завдяки тому, що перестав турбуватися.

Кожна думка вдосконалювальника має величезну силу, а негативні думки створюють погане просторове поле й перешкоджають роз'ясненню правди. Тому навіть коли наших ресурсів недостатньо й ситуація складна, однаково потрібно зберігати спокій і твердість.

Дивитися на події з погляду інших людей

Беручи участь у пекінському проєкті, я зателефонував до поліційного відділка. Спочатку поліціянт слухав понад три хвилини. Я дав йому кілька важливих інтернет-адрес. Він відповів, що все гаразд, і доброзичливо запитав: «Звідки ви телефонуєте?»

Я зазначив, що він має знати справжню ситуацію з пандемією, щоб захистити себе та свою сім'ю. Коли я розповів йому про Фалунь Дафа, він сказав: «У мене немає віри, я не вірю ні в Будду, ні в Шак'ямуні» й повісив слухавку.

Після цієї розмови я відчув, що він добрий і може прийняти мої аргументи, тому зателефонував йому знову. Цього разу ми проговорили понад 20 хвилин. Він сказав, що у світі існує багато різних вірувань, і неважливо, у яке з них вірять люди, що не мати віри теж нормально, якщо хтось добре живе. Він продовжував висловлювати атеїстичні погляди.

Я пояснив: «Я не намагаюся переконати вас повірити у Фалунь Дафа. Ваше гарне життя — це благословення, принесене чеснотою, накопиченою у вашому минулому житті. Ви, мабуть, як і раніше, хороша людина, здатна зрозуміти правду під час нинішньої катастрофи». Він запитав, які мої стандарти хорошої людини, оскільки у всіх людей вони різні.

Я відповів: «Істина-Доброта-Терпіння — це принципи хорошої людини й універсальні цінності». Я запропонував йому прочитати нову статтю Вчителя Лі «Чому існує людство». Він відповів: «Не говоріть про філософію. Будьте реалістичнішими. Живіть добре зараз!» Здавалося, він не хотів приймати правду.

Я розмірковував, як продовжувати роз'яснювати йому правду, і згадував, як у Фа пропонується поводитися, коли ми стикаємося з пристрастями людей. У мене виникла ідея. Я згадав, що він сказав про те, щоб «бути реалістичнішим», тому змінив тему, заговоривши про його роботу.

Я запитав: «Як би ви вчинили, якби зіткнулися зі справою Фалунь Дафа на роботі?» Він довго мовчав, і це підтвердило, що він розумний, і знає, як поводитися праведно. Я сказав, що заяви диктатури не обов'язково правильні. Якщо людина слідує неправильним наказам, вона нехороша. Я також розповів йому про злу природу компартії Китаю і про те, що відомо про вирізання органів в ув'язнених практикувальників Дафа.

Він продовжував мовчати. Потім я пояснив, чому компартія блокує інтернет, про істинну ситуацію з пандемією, і про те, як йому захистити себе, щиро повторюючи фрази, що несуть благословення: «Фалунь Дафа несе добро» і «Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Наприкінці я побажав йому і його родині всього найкращого й попрощався. Він ввічливо відповів і повісив слухавку.

У цій телефонній розмові я відчув, що Фа Вчителя дав мені мудрість слідувати за прагненням іншої сторони та роз'яснювати правду так, щоб її легше було прийняти.

Не втручатися в справи звичайних людей

Сусід надіслав мені повідомлення, у якому запитував: «У тебе все готово? Завтра вранці прийдуть із медичного центру обприскувати комарів!» Коли я це прочитав, у мене похололо в серці. Я здивувався, чому раніше не почув про це, одразу ж вибіг і побачив на дверях жовту листівку, у якій було вказано час розпилення і на що потрібно звернути увагу.

Оскільки хтось захворів на лихоманку Денге, довелося обприскувати всі будинки в певному радіусі. У вечірній час, що залишився, я збирав і приводив до ладу свої речі. Після обприскування я до ночі прибирав у будинку. Зрештою, я прибрав у всіх кімнатах і подумав: «Стільки часу пішло на організацію, і це вплинуло на моє роз'яснення правди. Тепер усе має закінчитися».

Однак через кілька тижнів на двері повісили ще одну жовту листівку із закликом обприскати приміщення. Я не міг у це повірити. Моє серце калатало. Я вважав, що уряд створює незручності людям. Сусіди теж скаржилися. Я вже забув, що є практикувальником і думав тільки про те, як висловити невдоволення. Потім я надсилав електронні листи та дзвонив у різні урядові установи. Але, зрештою, мені однаково довелося погодитися на обприскування.

Після двох випадків із розпиленням я задумався, чи не заплутався я і, чи не втрутився в справи звичайних людей.

Учитель сказав:

«У своєму самовдосконаленні ви маєте насамперед зосередитися і більше докладати зусиль до того, щоб старанно просуватися вперед. Не треба турбуватися про те, яким стало людське суспільство, і про те, що ви хочете щось зробити для нього. У вас немає такого завдання, і я також не наставляв вас так чинити. Ви — ті, хто вдосконалюється – вдосконалювальники, а у вдосконаленні основним є підвищення Сіньсін» (Лекція Закону на конференції Фа на заході США).

Я згадав, що в той час я не зміг подивитися ні в себе, ні на справи звичайних людей. На перший погляд, здавалося, що розпорошення забрало в мене час від роз'яснення правди; але, подивившись у себе, я зрозумів, що ця ситуація виявила в мене пристрасть боятися неприємностей і прагнення до комфорту. Ці думки були приховані виправданням, що це вплине на моє роз'яснення правди.

Трохи поміркувавши, я знову вирішив, що з обприскуванням час закінчувати. Однак через деякий час я помітив на моїх дверях ще одну листівку й подумав, що знову прийдуть розпилювати. Я не міг не поскаржитися на це своїй родині, коли повернувся в рідне місто. Тоді я зрозумів, що мені потрібно удосконалювати вуста, замовкнути та перестати скаржитися. Я подумав: «Залиш усе, як є!»

Повернувшись додому, я почав збирати речі й побачив повідомлення від сусіда: «Цього разу вони прийдуть перевірити. Обприскувати не будуть!» У мене одразу немов камінь із душі звалився, і весь інцидент було вичерпано.

Після того, як я пережив цю серію випробувань, я отримав ще один рівень розуміння принципів Фа про те, що потрібно максимально відповідати стану звичайних людей. Коли ми вдосконалюємося серед звичайних людей, ми не повинні втручатися або впливати на справи звичайних людей. Ми просто робимо те, що повинні робити.

Цей рівень звичайних людей також має певні правила та особливості. На нас як удосконалювальників не впливають справи звичайних людей, і ми виходимо за межі людського стану. Як я розумію, тільки так ми можемо досягти стану, про який говорив Учитель: «... ми є вдосконалювальниками, людьми, які перебувають у людському світі, але думки яких перебувають за його межами» («Лекція Фа на Міжнародній конференції Фа в Мангеттені 2005 року»).

Стикаючись із перешкодами, не упустити шанс підвищитися

Учитель сказав:

«Якщо одного дня отримав, але не дорожиш ним, то в майбутньому не встигнеш і пошкодувати. У Китаї є така приказка: „Якщо під час подорожі за містом пропустиш гостиний будинок, сподіваючись, що зустрінеш наступний, то зрештою ночуватимеш просто неба“» (Відповіді на запитання під час лекції Закону в Гуаньчжоу. Пояснення до Закону «Чжуань Фалунь»).

Я зрозумів, що це речення не тільки про роз'яснення правди й порятунок людей, а й підвищення Сіньсін. Щоразу, коли стикаємося з проблемами або перешкодами, ми не повинні втрачати можливість позбутися пристрастей і підвищити Сіньсін!