(Minghui.org) Було це в період Чуньцю (770 — 476 рр. до н. е.). Тань-цзи з малих літ знали як шанобливого сина. Його батьки постаріли й осліпли. Дізнавшись, що молоко олениці може вилікувати сліпоту, Тан-цзи позичив одяг з оленячої шкіри. Замаскувавшись в оленя, він подався глибоко в гори й увійшов у стадо оленів, щоб добути їхнього молока.

Мисливець, що саме полював у тих краях, побачив, що один олень стоїть незрушно. Тоді він натягнув тятиву лука й уже націлив в оленя, як раптом той підвівся, скинув із себе шкуру, і мисливець побачив, що це людина. Тань-цзи розповів свою мету. Зворушений його історією мисливець дав йому оленячого молока. Випивши його, батьки Тань-цзи відновили зір.

Пізніше Тань-цзи став правителем цього регіону, який назвали Таньго (країна Тань). Хоч ця країна була невеликою й була досить відомою. А все тому, що досягнення, таланти й чесноти Тань-цзи завоювали серця людей.

Тань-цзи, управляючи країною, дотримувався моральних норм, гуманності та справедливості. Їх щиро шанував і простий народ. Культура досягла високого розвитку. Усі дотримувалися законів і правил. Це стало фундаментом моралі й порядку для прийдешніх поколінь.

Для наступних правителів Тань-цзи був прикладом доброчинності, таланту й освіченості.

Майбутні покоління спорудили Тань-цзи храм, щоб його пам’ятати.