(Minghui.org) Жителя міста Чжанцзякоу провінції Хебей заарештували 21 березня 2024 року за віру у Фалуньгун. Сюань Хуайцзи (також відомий як Сюань Хуайцзе) відмовився надати інформацію поліції й не став підписувати заяву про відмову від своєї віри. Того ж вечора його звільнили.
21 березня приблизно о 10-й годині ранку Лю Чжаньхай, начальник поліційної дільниці села Імату, і співробітник дільниці, на прізвище Го увірвалися до будинку Сюаня, коли його дружина була вдома сама.
Лю обшукав усе в будинку, включно з коморою на кухні. Багато книг та інформаційних матеріалів Фалуньгун було вилучено.
Опівдні п'ятеро поліціянтів знову прийшли до Сюаня, який на той час уже повернувся додому. Начальник поліції Лю наказав йому пройти з ними, а поліціянт Го знімав їх на відео. Сюань зупинив Го й засудив дію поліції за незаконне проникнення. Той одразу вимкнув камеру.
Поліціянти заштовхали Сюаня в патрульну машину й відвезли до відділу поліції району Чунлі. Під час допиту один із них сказав, що за його арешт вони отримають більше балів. Сюань спробував пояснити поліціянтам, що жоден закон у Китаї не криміналізує Фалуньгун, а комуністична влада поширює брехливу пропаганду, щоб очорнити практику.
Сюань відмовився підписувати документи й ставити відбитки пальців. Майже о 10-й годині вечора його відпустили.
Арешт і допит справили величезний тиск на Сюаня й членів його сім'ї. Оскільки його вже двічі ув'язнювали у виправно-трудові табори за духовні переконання й піддавали жорстоким тортурам, його близькі турбувалися, чи не будуть його знову катувати. У Сюаня також через душевне хвилювання з'явилися сильні болі в животі.
Два терміни ув'язнення у виправно-трудовому таборі
Після арешту 2001 року його на три роки ув'язнили у виправно-трудовому таборі Гаоян. Він рішуче протестував проти переслідування й незабаром його звільнили.
11 жовтня 2005 року посеред ночі поліціянти увірвалися в будинок Сюаня. Не встиг він одягнутися, як йому накрили чимось голову, вдягли кайданки й потягли до поліційної машини. Від тугих кайданок у нього на зап'ястях з'явилися кровоточиві рани.
Спочатку поліціянти доправили Сюаня до готелю, а через три години відвезли до виправно-трудового табору Гаоян. Без належних документів, вони домовилися з охоронцями табору, щоб ті прийняли його. Термін ув'язнення практикувальника невідомий.
У таборі Сюань розмовляв з ув'язненими про Фалуньгун, а також виконував вправи Фалуньгун. Одного разу охоронці, збивши його з ніг, по-звірячому побили. Його обличчя опухло й покрилося синцями. Всупереч побиттю Сюань залишався непохитним й не зрікся Фалуньгун.
На знак протесту Сюань відмовився виконувати каторжні роботи. Він також на дев'ятий день перебування в таборі оголосив голодування. Охоронці повезли його в лікарню для примусового годування. Дорогою його жорстоко побили в машині. Унаслідок цього в нього розхиталися зуби й розпухло обличчя.
Сюань намагався чинити опір, коли його піддавали примусовому годуванню. Троє охоронців та ув'язнений притиснули його голову й ноги до підлоги й розтиснули йому зуби. Потім двоє медичних працівників вставили йому в ніс і рот дві пластикові трубки, товсту й тонку. Його насильно годували розчином сухого молока, змішаного з великою кількістю солі. Від болю він ледь не задихнувся, а з очей безупинно текли сльози. Довгий час після цього він погано бачив.
Упродовж наступних кількох тижнів охоронці кожні три дні відвозили Сюаня в лікарню для примусового годування. Щоразу на зворотному шляху в табір вони навмисно їхали по вибоїнах, щоб посилити його муки.
Після прибуття в табір охоронці витягали Сюаня з машини й поки ув'язнені тягли його назад у камеру, били його ногами. У результаті його одяг був порваний, а ноги серйозно травмовані.
Після 41 дня голодування Сюань не міг говорити. Його обличчя було блідим, він часто втрачав свідомість. Побоюючись, що він може померти в таборі, охоронці підготували заяву про відмову від Фалуньгун і змусили ув'язнених узяти його за руку й поставити відбитки пальців. Після цього вони зателефонували синові Сюаня й веліли забрати його. Коли син приїхав до табору, охоронці наказали йому заплатити 1 000 юанів за сухе молоко й сіль і виконати інші вимоги, перш ніж йому дозволять побачитися з батьком. Від нього вимагали пред'явити певні документи з місцевого сільського комітету й поліційної дільниці. Син Сюаня витратив тисячі юанів на проїзд, але повернувся додому один.
Коли він звернувся до місцевої поліційної дільниці за необхідними документами, йому відмовили. Понад 80 жителів села подали петицію про звільнення Сюаня. 6 грудня 2005 року, коли Сюань був у критичному стані, керівництво табору звільнило його, не вимагаючи документів.
Наступні арешти
Сюаня заарештовували ще кілька разів під час переслідування.
27 жовтня 2004 року секретар села повідомив про Сюаня в поліцію, коли той розмовляв із людьми про Фалуньгун. Його деякий час протримали в поліційній дільниці району Чунлі.
20 листопада 2019 року Сюань вирушив у сусіднє село Шияоцзи, щоб розповісти людям про переслідування Фалуньгун. Хтось із місцевих жителів повідомив про нього сільській владі. Поліціянти увірвалися в його будинок й забрали книги та інформаційні матеріали Фалуньгун. Вони також забрали 20 000 юанів, і членам сім'ї знадобилося багато зусиль, щоб повернути їх.
13 травня 2020 року Чжен Цзяньго, начальник відділення внутрішньої безпеки району Чунлі, як очільник восьми співробітників увірвався в будинок Сюаня. Виявивши, що того немає вдома, вони провели обшук й забрали книги Фалуньгун і портрет засновника Фалуньгун.
Щоб уникнути арешту, Сюань місяць жив далеко від дому. 17 червня 2020 року він повернувся додому. Але через кілька годин з'явився начальник поліції Чжен і заарештував його. Практикувальника заштовхнули в багажник авто, забрали мобільний телефон, який йому щойно купила невістка, а також решту матеріалів Фалуньгун.
Сюаня знову помістили в центр ув'язнення міста Чжанцзякоу. 3 липня 2020 року його звільнили.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищено авторським правом Minghui.org.
