(Minghui.org) 22 квітня 2024 року жителя міста Куньмін провінції Юньнань засудили до 3,5 років позбавлення волі та штрафу в 10 000 юанів за прихильність до Фалуньгун, практики вдосконалення душі й тіла, яку переслідує компартія Китаю з липня 1999 року.

Лю Чжимін (51 рік) працював листоношею і водієм, а потім змушений був сидіти вдома, щоб доглядати за сестрою, яка страждає на аутизм, і 9-річним сином. Сім'я залежала від єдиного доходу його дружини, яка працювала нянею. Після його арешту 16 листопада 2023 року його дружину теж заарештували й допитали. Її свідчення були використані без її відома проти нього. Через цей інцидент вона також втратила роботу. Зараз вона шукає роботу, доглядає за сином і намагається допомогти зовиці повернутися додому, після того, як влада насильно помістила її в психіатричну лікарню.

Лю Чжимін із сином

Арешт і вирок Лю

16 листопада 2023 року близько сьомої години ранку кілька співробітників поліційної дільниці Цзіньбі увірвалися в будинок Лю. Під час обшуку вони забрали багато особистих речей, включно з його стільниковими телефонами та телефонами сина. Сестра та син Лю стали свідками арешту й обшуку в будинку.

Приблизно в той самий час поліціянти зателефонували дружині Лю, Чен Юнь (39 років), яка працювала нянею й жила в будинку роботодавця. Незабаром після цього її заарештували та доставили в поліційну дільницю Цзіньбі для допиту. Її свідчення згодом поліція використала як доказ обвинувачення проти Лю.

Лю доправили в центр ув'язнення району Сішань. 22 листопада 2023 року його арешт офіційно затвердили. Незабаром після того, як поліція передала його справу до місцевої прокуратури, йому висунули обвинувачення, а справу скерували до суду району Сішань.

Чен найняла для чоловіка адвоката. 19 квітня 2024 року о 9:30 ранку, за двадцять хвилин до початку засідання в справі Лю, їй несподівано зателефонували із суду й повідомили, що відхилили пропозицію адвоката представляти інтереси Лю. Через три дні суддя Чен Іцзюнь (не родич) оголосив, що засудив Лю до 3,5 років позбавлення волі та штрафу в 10 000 юанів.

Допит дружини

Приблизно в той самий час, коли поліціянти увірвалися в будинок Лю, його дружині зателефонували з невідомого номера. Той, хто телефонував, стверджував, що він із місцевого відділу освіти, й хотів дізнатися, чому її син перестав ходити до школи. Не знаючи про арешт чоловіка, Чень попросила абонента зв'язатися з ним для з'ясування цієї обставини. Вона поклала слухавку й не відповіла, коли невідомий зателефонував знову.

Лише через дві хвилини хтось постукав у двері будинку її роботодавця і знову намагався з'ясувати, чому її син не ходить до школи. Вона спустилася вниз і опинилася в оточенні семи осіб, двоє з яких були в поліційній формі. Один із них показав їй посвідчення, але швидко прибрав, не давши їй прочитати.

Поліціянти відвезли Чен у поліційну дільницю Цзіньбі та помістили в кімнату для допитів. Незабаром увійшли двоє поліціянтів і, не представившись, почали проводити допит. Вони зажадали пояснити причину відсутності її сина в школі. Вона сказала, що він застудився, у нього температура, тому він залишився вдома. Поліціянти заявили, що дитина має відвідувати школу й сказали, що можуть допомогти розв'язати їхні проблеми, зокрема подбати про її зовицю, щоб чоловік міг повернутися на роботу. Вони також запитали, чим зазвичай займається її чоловік упродовж дня та з ким часто спілкується. Вона розповіла, що чоловік сидить удома й доглядає за їхнім сином і своєю сестрою, а з дому виходить рідко.

Через кілька годин поліціянти повернулися із запитанням до Чен, чи знає вона про те, що її чоловік практикує Фалуньгун. Коли її змусили підписати протокол допиту, вона зазначила, що поліціянти вибірково записали те, що вона сказала про чоловіка.

Поліціянти пішли, але через кілька годин повернулися. Вони змусили Чен підписати заяву з трьома умовами. Пізніше вона змогла згадати тільки дві з них. Одна полягала в тому, що вона повинна стежити за тим, щоб її син щодня ходив до школи, а друга — синові не дозволяється практикувати Фалуньгун до досягнення 18 років.

За весь день, проведений у поліційній дільниці, ніхто зі співробітників не пред'явив їй посвідчень та не пояснив, у чому суть справи. Пізніше вона дізналася, що одним із поліціянтів, який вів справу, був Лю Ван. Після дев'ятої години вечора того ж дня (16 березня 2023 року) їй дозволили піти, але змусили розписатися в повістці.

Дізнавшись, що її свідчення поліціянти використали як доказ обвинувачення проти чоловіка, Чен подала заяву до поліції, заявивши, що сказала все це після погроз і обману працівників поліції та вважає інформацію недійсною.

Сестру, яка страждає на аутизм, помістили в психіатричну лікарню

Під час допиту Чен поліціянти згадали, що можуть допомогти помістити її зовицю в будинок для літніх людей. Вона не погодилася.

Чен повернулася додому й побачила двох співробітників комітету в справах неповнолітніх. Вони сказали, що після арешту її чоловіка весь день «провели» з дитиною. Син розповів матері, що його тітку, яка страждає на аутизм, громадські працівники забрали до лікарні.

Чен запитала співробітників комітету, як влада могла відправити її зовицю в лікарню без підписів її опікунів. Співробітники стверджували, що вона поїхала з ними добровільно.

Чен також дізналася, що поліціянти зателефонували її сестрі Хуа (псевдонім) незабаром після того, як її доправили до поліційної дільниці. Вони обдурили Хуа, сказавши, що Чен, її чоловік і син перебувають у поліційній дільниці. Хуа тричі приходила до поліційної дільниці, щоб дізнатися про їхнє становище, але поліціянти відмовлялися надати додаткову інформацію та не дозволили їй побачитися з ними. Після наполегливих розпитувань поліціянти нарешті сказали їй, що в поліційній дільниці перебувають тільки Чен і Лю, а їхній син залишився вдома.

Пізніше Чен підтвердили, що її зовицю помістили в психіатричну лікарню. Приблизно через тиждень вона дізналася, що та, не витримавши лікарняних умов, попросила відпустити її додому. Однак лікар заявив, що папери на її виписку мають підписати ті самі три відомства, які відправили її в лікарню: поліційний відділок Цзіньбі, житловий комітет і невідома державна установа.

Після цього інциденту роботодавець Чен звільнив її. Наразі вона шукає нову роботу, піклується про сина й намагається повернути зовицю додому.