Розуміння, отримане після сну: порятунок людей — терміново!

(Minghui.org) У грудні минулого року в провінції Ганьсу стався руйнівний землетрус, і багато людей загинуло. Ті, хто вижив, страждали від голоду й холоду (на вулиці був мороз 15°C). Мені стало дуже сумно, коли я почула про це, тож подумала, скільки з цих людей дізналися правду про Фалунь Дафа. Я запитувала себе: чи могли б ті, хто загинув, врятуватися, якби дізналися правду?

«Виправлення Законом перебуває на останній стадії, — подумала я. — А що, якщо подібна катастрофа трапиться в моєму місті? Хіба не загинуть усі ті, хто досі не дізнався правди про Фалунь Дафа й переслідування?»

Я подумала: «Ми повинні поспішати, щоб розповісти правду про Дафа більшій кількості людей і поширити більше інформаційних матеріалів». Потім у моїй голові промайнули слова: «Не можна дивитися, як помирають люди, і не намагатися їх врятувати». Я відчула потрясіння, і тремтіння пробігло по моїй спині. Я згадала, звідки ці слова.

Два роки тому мені наснився яскравий сон, у якому з неба спускався і розгортався сувій. На ньому був пейзаж із річкою й безліччю людей. Я побачила, що все було дуже реальним і люди на зображенні були живими.

На картині нижче за течією мілкої річки вода була прозорою. Яскраво світило сонце, і багато людей насолоджувалися неквапливим життям біля річки — дорослі й діти, старі та молоді. Одні були групами, інші — сім’ями; були пари й одинаки. Деякі виглядали як стародавні люди; інші — як учені в білому одязі, з віялами з пір’я та в головних уборах; інші — як фермери в поношеному одязі, які працюють на полях, і були ще торговці, які продають свій товар на вулицях. Деякі люди читали або писали; інші слухали музику. Хтось пив чай або вино, хтось готував барбекю. Одні танцювали, а інші займалися тайцзі.

Було також кілька людей, у яких, здавалося, було розбите серце. Вони розчісували волосся на березі річки й виглядали сумними. Бізнесмени в костюмах і краватках проводили зустрічі чи підписували контракти, а давні люди читали вірші чи малювали. Деякі західні люди дивилися оперу у великих театрах, а діти купалися й радісно гралися у воді. Чоловіки й жінки, старі та молоді, представники всіх верств суспільства в різні періоди історії, у Китаї й за кордоном — кожен жив у своєму світі та насолоджувався тим, що має.

З висоти я побачила, що річка тече через ущелину, широку й глибоку. На вигині ущелини вгору за течією, недалеко від річки, я побачила темні паводкові води, що вирують за греблею. Стіна греблі дала великі тріщини й виглядала так, ніби ось-ось завалиться. Люди, що були нижче за течією річки, не могли знати про катастрофу, що наближається.

Побачивши це уві сні, я дуже занепокоїлася, думаючи, що треба сказати всім цим людям, які живуть нижче за течією, щоб вони негайно покинули це місце. Я кричала так голосно, як могла, але вони мене не чули. Раптом я побачила високо на горі над ущелиною чоловіка, який голосно кричав: «Біжіть! Біжіть швидше!» У руці він тримав гучномовець і кричав щосили.

Потім я помітила, що в мене в руці теж є гучномовець, і почала кричати. Але мій голос був надто тихий, і люди мене не чули. Уві сні я подумала: «Треба використовувати потужніший гучномовець», тому витратила всі свої заощадження на гігантський гучномовець, схожий на гармату. Це спрацювало, і здавалося, що деякі люди почули мене, повернулися і подивилися в мій бік. Деякі не знали, що робити, і просто озирнулися навколо, а інші йшли.

Побачивши, що це допомагає, я захотіла придбати більше великих колонок. Тому продала свій будинок, машину та інше майно в обмін на ще більше гігантських гучномовців і з величезними зусиллями перенесла їх на вершину ущелини. Мій голос охрип від крику, але якимось чином динаміки зазвучали автоматично.

У той момент я думала тільки про те, щоб врятувати цих людей. Раптом навколо мене на вершині з’явилося багато людей, і на інших вершинах теж стали з’являтися групи по дві-три людини. Вони кричали людям, що перебувають унизу про смертельну небезпеку: «Біжіть! Швидше тікайте!» У деяких, гучномовці були навіть більшими за мої.

І раптом гребля звалилася, і потік води ринув назовні, змивши більшу частину вершини на згині ущелини. Люди, що веселилися до цього, кинулися тікати, кричачи: «Повінь! Біжіть! Швидко біжіть!»

Деякі люди були так налякані, що не могли поворухнутися, інші опустилися на коліна й молилися. Бачачи, що надії на порятунок немає, дехто склав руки й сів, схрестивши ноги, для медитації. Діти були налякані й голосно кричали.

У той критичний момент я згадала, що я учениця Дафа. Тож благала Вчителя допомогти й голосно кричала людям, щоб вони запам’ятали: «Фалунь Дафа несе добро!, Істина-Доброта-Терпіння — це добре!» (кит. Фалунь Дафа хао!, Чжень-Шань-Жень хао!)

Раптом люди, що були навколо мене, приєдналися до мене й теж голосно кричали: «Фалунь Дафа несе добро! Істина, Доброта, Терпіння — це добре!»

Я бачила, як деяких людей у воді врятували золоті кола, що світяться, схожі на повітряні кулі, але більшість людей потонули або були змиті водою. На той час уже стемніло й похолодало, а від води виходив сильний різкий запах.

Потім сувій із картиною згорнувся назад, і я прокинулася. Я довго не могла прийти до тями. У голові лунали слова: «Не можна дивитися, як люди вмирають, і не намагатися їх врятувати».

Хоча минуло вже два роки з того часу, як мені наснився цей сон, ця картина так само ясно стоїть перед моїми очима.

Фа Вчителя має глибоке значення. Вивчивши нещодавню статтю Вчителя «Тримайтеся подалі від небезпеки», я зрозуміла, що нас попереджають: будь-яка людська пристрасть та людські почуття небезпечні.

Учитель сказав:

«Ті, хто добре вдосконалюється, досягнуть Досконалості, піднімуться до своїх домівок у Новому Всесвіті й керуватимуть власними Небесними Царствами. Ті, хто не може завершити своє вдосконалення, ті, хто порушує свою обітницю, і ті, хто грішить проти Дафа, повинні будуть зіткнутися з виконанням умов обітниці, яку вони дали, присягнувши своїм життям!» («Удосконалення за Дафа є суворим»).

Я усвідомила, що є лише один шлях для учнів Дафа періоду Виправлення Законом — це досягти Повної Досконалості; інакше ми можемо зіткнутися з повним знищенням.

Для учнів Дафа періоду Виправлення Законом є суворі стандарти. Якщо ми відповідаємо їм, Вчитель дарує нам великий Вей Де. Якщо ми не досягнемо цих стандартів — гріх буде величезним.

Я зрозуміла, що одна з причин, чому Вчитель наставляє нас добре виконувати три справи, — це порятунок самих себе. Якщо ми не можемо по-справжньому вдосконалюватися за Дафа, значить, ми не цінуємо себе, завдаємо собі шкоди й губимо себе. Якщо ми не зможемо відповідати необхідним стандартам, у нас не буде ні способу, ні можливості погасити борги. Розплатитися з боргами можна тільки своїм життям, оскільки в цей єдиний історичний період упродовж усієї історії — у період Виправлення Законом — у нас є тільки один шанс для вдосконалення. Це не питання милосердя чи його відсутності, а універсальний принцип, а також наш власний вибір.

Наприкінці буде розглянуто, як кожен учень Дафа пройшов свій шлях удосконалення й виконав свої обітниці; тут немає послаблень. На тих, хто не досяг стандарту, чекає величезний жаль, біль, розпач і смертельна небезпека.

Я подумала про те, що за останні пів року надто розслабилася у своєму вдосконаленні. Я прив’язалася до комфорту, звикла до мобільного телефону та інтернету, до онлайн-покупок, сну, гри в баскетбол і так далі. І водночас я намагалася приховати свої пристрасті й обдурити себе та інших. Я була глибоко вражена тим, яку неминучу небезпеку сама на себе накликала.

Вчитель знову й знову дає нам змогу виправитися. Мені було так соромно, що я не сприйняла цього серйозно. Так, я виконую три справи, але не роблю їх стабільно і від щирого серця. Якщо в цей ключовий момент історії я й далі буду поводитися нерозумно та не зможу відповідати стандартам учня періоду Виправлення Законом, то справді буде занадто пізно. Я усвідомила, що повинна взяти себе в руки, старанно вдосконалюватися і виправляти себе відповідно до принципів Фа, поки не стало занадто пізно.