(Minghui.org) (Продовження частини 1)

Імператор Тайцзун із династії Тан та імператор Кансі з династії Цін були двома найбільшими постатями в історії Китаю. На щастя, їхня мудрість, бачення та спадок були записані у двох книгах.

«Кансі Чженьяо»

Друга книга — «Kangxi Zhengyao» («Основи політики за часів правління Кансі»), складена істориком Чжан Цинь часів династії Цін. Імператор Кансі був другим імператором династії Цін. Кансі означає «мир і процвітання». Через його великі досягнення його вважали «імператором, який з’являється раз на тисячу років». Як і в «Чженгуань Чженьяо», у «Кансі Чженьяо» записані слова імператора Кансі, а також діалоги між ним і його чиновниками. Теми включали принципи правління імператора, призначення талановитих чиновників, щедрість, ощадливість, чесність та інші.

Чжан Цінь (1861–1949), який народився в повіті Нінхай (сьогодні повіт Саньмен провінції Чжецзян), був ученим, педагогом і каліграфом. Колись він вивчав літературу та історію під керівництвом відомого вченого Ю Цююаня. Після здачі імператорського іспиту в 1904 році він був призначений на посаду в Імператорській академії.

Маючи жагучий інтерес до огляду попередніх династій, Чжан глибоко захоплювався імператором Кансі та вважав його найкращим з усіх імператорів. «Я смиренно вірю, що жоден інший імператор не перевершив імператора Кансі. Він був добрим, як імператор Яо, ощадливим, як Юй Великий, здібним, як імператор Шунь, і сильний у воєнному відношенні, як Тан із династії Шан», — написав він.

Подібно до «Zhenguan Zhengyao», книга «Kangxi Zhengyao» складається із 42 статей. Чжан завершив книгу в 1910 році. Нижче наведено деякі фрагменти тексту.

* * *

Імператор Кансі

Стаття 2: Уряд

1686 року імператор Кансі сказав своїм головним секретарям та іншим чиновникам: «Я вірю, що імператори в минулому вміли закликати своїх підданих бути цивілізованими не за допомогою покарань і залякування, а шляхом просування моральних цінностей, таких як прагнення добра і відмова від вчинення поганих вчинків. У „Шан Шу“ („Книга документів“) ідеться: „Приведіть усі царства до гармонії, і люди стануть добрими... Імператору потрібні чесні чиновники і великодушне ставлення до простих людей“. Під час свого правління імператори Яо і Шунь чинили відповідно до потреб людей, і народ з радістю відгукувався на їхні заклики. Факти говорять самі за себе. Я захоплююся процвітанням у стародавні часи, коли імператори намагалися спрямовувати людей і звертатися до їхньої совісті, щоб разом іти великим шляхом».

Глава 14. Щедрість і доброта

Імператор Кансі сказав своїм чиновникам: «До населення потрібно ставитися з добротою та чеснотою, а не просто керувати за допомогою військової сили. Мені довелося особисто битися з Галданом, причому з його власної вини. Галдан лютий і жорстокий, але я ставився до нього з великодушністю та добротою. Галдан підступний, але я був з ним чесний. Я читав у стародавній літературі, що тільки у тих, хто співчутливий, немає ворогів. Тепер у Галдана нічого не залишилося, і він відправив Гелея Гуйєна, як посла, благаючи про мир. Як і раніше, моє рішення — умиротворення».

Чиновники відповіли: «Ваша Величність справді добрі, і Ви дбаєте про людей. Це безперечно».

Імператор Кансі продовжив: «Багато генералів у давнину, навіть якщо були хорошими полководцями, вбивали ворогів, що здалися. Деякі з цих генералів закінчили життя не найкращим чином, а їхнє потомство збідніло. Це чітке попередження проти безглуздої бійні. Деякі імператори в давнину насолоджувалися битвами і війнами і витрачали свої ресурси в гонитві за славою. Я ставлюся до цього інакше. Я просто хочу, щоб світ був спокійним і процвітаючим, щоб люди могли добре жити. Гелей Гуйєн, посланник Галдана, може повернутися».

Глава 28. Сутність і принцип

У передмові до книги «Xingli Daqun» («Велика збірка про природу і принципи людини») імператор Кансі написав: «Я думаю, що причина, чому стародавні мудреці могли стати імператорами, які керували людьми і навчали їх, полягала не в комплексних законах; скоріше це сталося через їхнє добре розуміння природи розуму і Дао. Про важливість слідування природному ходу речей почали говорити імператор Яо та імператор Шунь. Щодо серця вони говорили: „Серце людини егоїстичне і небезпечне, тоді як Дао — детальне і тонке“. Про людську природу вони говорили: „З огляду на природу людей, імператор здатний знайти способи умиротворити їх“. Люди однакові, і в кожного є совість, яка надихає на доброту. Я планую створити на її основі імператорську систему, яка відповідатиме чистій небесній чесноті й царській владі. Вона буде наставляти людей і вести всіх в одному напрямку. У міру самовдосконалення люди слідуватимуть вищим принципам. Чи є інший шлях, крім цього? Успадкувавши досягнення імператора Тайцзу й імператора Тайцзуна і бажаючи розвинути великі досягнення імператора Шіцзу, я старанно працював день і ніч, щоб принести мир і процвітання, щоб усім було від цього добре. Знову і знову я усвідомлював, що два імператори (Яо і Шунь) і три царі (Юй з династії Ся, Тан з династії Шан і Вень з династії Чжоу) керували країною, ґрунтуючись на Дао, і що їхнє Дао було засноване на серці. Ніхто краще за конфуціанців династії Сун не зміг би проаналізувати таке серце і розкрити його, тлумачачи Конфуція і шість класичних творів: “Книгу пісень”, “Книгу історії”, “Книгу обрядів”, “Книгу змін”, “Літопис весни та осені» та «Книгу музики»».

Резюме

Двоє істориків, У Цзін і Чжан Цінь, залишили нам безцінну спадщину імператора Тайцзуна й імператора Кансі. Упродовж довгої історії Китаю вони надихали покоління за поколінням однією і тією ж темою: плекаючи сердечну доброту і чесноти і відкидаючи насильство, людина дотримуватиметься небесних законів і отримає благословення.

(Кінець)