(Minghui.org) Юе Фей, легендарний персонаж в історії Китаю, є зразком відданості для поколінь китайців. Від вигнання чжурчженів, що вдерлися, до здійснення неможливих подвигів на полі бою і захисту центральної частини Китаю — його історію неодноразово розповідали в китайських підручниках з історії, драмах, романах, фільмах і так далі.

Китайці часто висловлюють свої прагнення через поезію. Юе не був винятком. Його вірші зі збірок «Юе Уму» й «Пісенні вірші» демонструють його великодушний характер і високі ідеали.

(Частину 4 див. тут)

Розгляньмо ще один вірш Юе Фея про зв'язок його прагнень на військовій ниві й духовних спрямувань.

Футу Хуейхай

Поруч зі старою річкою Пень гордо височіє гора Лу,
Янцзи тече на схід тисячі миль.
Молода людина має бути опорою своєму імператору,
І в битвах трощити підлих ворогів.

Виконаю заповіт, висічений на стародавньому камені,
Пройду містичний шлях, як Чісун.
Ці слова залишу настоятелю храму Дунлінь,Істинний учень Будди знайшов шлях додому.

Гора Лу, відома також як Лушань, з незапам'ятних часів височіє на берегах річки Пень, а звивиста Янцзи тече до моря від самого початку китайської цивілізації. Автор використовує ці величні, непідвладні часу образи, щоб розповісти про свою піднесену мету в юності, яка полягала в тому, щоб принести мир усьому Китаю. Він прагне того, щоб його благородні вчинки були гідні бути записаними в історію на кам'яних скрижалях, але саме тут його устремління несподівано змінюються. Замість того, щоб продовжувати гонитву за славою та багатством, він висловлює бажання жити аскетом, як Чісун, легендарна особистість в історії Китаю.

Згідно із Ши Цзі («Записи великого історика»), Чісун вважався древнім божеством, відомим в епоху Шеньнун як Юй Ши (бог дощу в китайській міфології).

Лі Бай, один із найвідоміших поетів в історії Китаю, написав кілька віршів про цього персонажа. Наприклад:

«Там було божество вільне й чисте/яке я знав як Чісуна» («Гу Фен»).

«Я не слідував за Чісуном, як у минулому Чжан Лян/Хуанши Гун поруч із мостом знає моє серце».

«На сході народилося божество/з'явилося з хмарного моря... Прибувши на берег річки Цзіньхуа/виявив Чісуна там на хвилі» («Відправляючи Вей Ваня назад на гору Ваньу»).

«Піч для приготування еліксирів у повіті Е готова до горіння/так божества Ін Чжоу проводжають Чісуна у зворотний шлях» («Про піч для еліксирів в особняку Цуй Мін у Юнцю»).

Крім Лі Бая, про Чісуна писали й інші поети. Су Ши, відомий поет династії Сун, одного разу сказав:

«Я хотів би полетіти/прямуючи на схід, відвідати Чісуна в небі/Божественне місце Пенлай занадто далеко/його відділяють тисячі миль».

Говорячи про Чісуна, Юе мав на увазі, що захист країни зі зброєю в руках не був його кінцевою метою. Навпаки, щойно він приніс мирне життя своєму народові, він почав прагнути до можливості слідувати божественному шляху, як Чісун. Останні два рядки вірша — це одночасно і вираз його власної рішучості, і слова підбадьорення монахам храму Дунлінь на горі Лу. Юе Фей сподівається, що і він, і вони зможуть просунутися шляхом самовдосконалення і досягти просвітлення.

Ці вірші демонструють широту високодуховної культури Китаю, що охоплює різні династії, різні періоди війни та миру й навіть різні рівні існування — від знайомого нам тлінного світу до божественних сфер.

(Далі буде)