(Minghui.org) Юе Фей, легендарний персонаж в історії Китаю, є зразком відданості для поколінь китайців. Від вигнання чжурчженів, що вдерлися, до здійснення неможливих подвигів на полі бою і захисту центральної частини Китаю — його історію неодноразово розповідали в китайських підручниках з історії, драмах, романах, фільмах і так далі.

Китайці часто висловлюють свої прагнення через поезію. Юе не був винятком. Його вірші зі збірок «Юе Уму» й «Пісенні вірші» демонструють його великодушний характер і високі ідеали.

(Частина 3 див. тут)

Ось ще один вірш, що відображає бачення Юе Фея.

Відвідування павільйону Цуйвей у Чичжоу
Мій одяг оповитий пилом незліченних років, 
Коли я піднімаюся на Цуйвей, щоб трохи перепочити. 
Перш ніж я зможу насолодитися видом прекрасних земель, 
Грім копит закликав відступити місячне світло.

Юе Фей дуже цінував час і майже не відпочивав. Одного разу він написав двовірш:

«Сонце не заходить вдень, перебуваючи в неробстві.
Благородні зусилля не народжуються в ліні».

У вірші «Вся річка червона» («Мань Цзян Хун») він написав:

«Не витрачайте даремно роки — наше волосся чорне в юності
Але однаково побіліє
Коли все закінчиться
То залишиться лише безплідний жаль».

Одного разу генерал У Цзе за дві тисячі зв'язок монет купив дочку вченого — дівчину, відому своєю красою, — і подарував її Юе Фею. Дотримуючись належного етикету між чоловіком і незнайомою жінкою, Юе зустрів її, стоячи за ширмою.

Він сказав їй: «Моя сім'я носить одяг простолюдинів і їсть селянську їжу. Якщо ви думаєте, що можете розділити з нами радість і біди, будь ласка, залишайтеся. В іншому разі я не смію вас утримувати».

Почувши це, дівчина тихенько засміялася. Було зрозуміло, що вона не хоче жити в суворих умовах, як Юе Фей. Тому він попросив відправити її назад. Деякі чиновники нижчої ланки намагалися відмовити його, кажучи, що генерал У може розцінити це як образу. Однак Юе Фей залишився незворушним.

«Ми ще не помстилися за злочин проти нашої нації, — відповів він. — Як генерали можуть думати про задоволення?»

У Цзе дізнавшись про таку відповідь, почав поважати Юе Фея ще більше.

Одного разу у Юе запитали, коли запанує мир. Він відповів: «Коли міністри розлюблять гроші, а генерали перестануть боятися смерті, тоді всюди запанує мир».

Хоча ці слова дуже прості, але їхній зміст глибокий. І сказати легше, ніж зробити. Тільки той, хто по-справжньому піклується про націю та твердо дотримується початкового наміру, попри негаразди, зможе зберегти таку високу моральність.

(Далі буде)