62-річний житель Тяньцзіня помер після багатьох років вимушеного поневіряння далеко від дому (запізніла новина)

(Minghui.org)

Ім'я: Вей Гуанхуа
Ім'я китайською мовою: 卫广华
Стать: чоловіча
Вік: 62 роки
Місто: Тяньцзінь
Рід діяльності: професіонал у сфері бізнесу
Дата смерті: грудень 2023 року
Дата останнього арешту: приблизно 2018 рік
Останнє місце затримання: місцевий центр ув'язнення

62-річний житель Тяньцзіня помер за кілька днів після того, як у нього стався інсульт в грудні 2023 року. Вей Гуанхуа помер у результаті багаторічного переслідування Фалуньгун, практики вдосконалення свідомості й тіла, що ґрунтується на принципах «Істина-Доброта-Терпіння».

Вей мав високооплачувану роботу, і його сім'я жила в достатку. Однак він почувався загубленим і часто розмірковував про сенс людського життя. Він знайшов відповіді на свої запитання після того, як прийшов у гості до друга і дізнався про Фалуньгун. Коли друг згадав про принципи «Істина-Доброта-Терпіння», Вей відразу вирішив практикувати Фалуньгун.

Після того, як у липні 1999 року почалося переслідування Фалуньгун, Вей допомагав практикувальникам Фалуньгун викривати пропаганду компартії Китаю, спрямовану проти практики. 31 травня 2003 року його заарештували й засудили до дев'яти років позбавлення волі. Дружина розлучилася з ним, поки він був ув'язнений. Вона отримала все сімейне майно й повну опіку над сином і дочкою.

Вей зазнавав жорстоких тортур у в'язниці, унаслідок яких у нього розвинулися серйозні захворювання. Він був у крайньому ступені виснаження: при зрості 156 сантиметрів він важив менше ніж 40 кілограмів. 29 квітня 2009 року його звільнили умовно-достроково за медичними показаннями. Завдяки виконанню вправ Фалуньгун його стан покращився, але він не міг нормально ходити.

Влада встановила за Веєм пильне спостереження. Приблизно через шість місяців після звільнення його відвезли до лікарні для медичного огляду, щоб відправити назад до в'язниці. Прямо перед медичним оглядом Вея в лікарні раптово відключили електрику, і його відвезли додому. Поліція пригрозила повернутися наступного дня.

Тієї ночі Вей вирішив піти з дому, щоб втекти від переслідування. У наступні роки він змушений був часто змінювати місце проживання, щоб уникнути арешту. У результаті Вей так і не зміг оговтатися після перенесених тортур у в'язниці, і його стан погіршився. Не раз він раптово втрачав свідомість під час роботи чи прогулянки.

У 2018 році він знепритомнів під час поїздки на мотоциклі. Перехожий звернувся до поліції по допомогу, побачивши, що Вей серйозно поранений. Замість допомоги поліціянти заарештували його, знайшовши в його сумці матеріали Фалуньгун. Співробітники поліції також конфіскували в нього грошові купюри на суму понад 10 тисяч юанів із надрукованими на них посланнями про Фалуньгун (оскільки практикувальники Фалуньгун не мають можливості відкрито виступити на захист практики, вони використовують різні методи для інформування громадськості про переслідування, включно з друком повідомлень на банкнотах).

Поліція доставила Вея до центру ув'язнення та встановила його особу за наявною в них базою даних практикувальників Фалуньгун. Після того, як він прийшов до тями, його передали до відділу поліції Тяньцзіня за місцем реєстрації. Оскільки жодна з в'язниць не погодилася прийняти його, поліційне управління визнало термін його ув'язнення закінченим.

Щоб уникнути повторного переслідування, Вей пішов із дому вдруге. Коли через кілька років він досяг пенсійного віку, йому призначили мізерну пенсію (хоча він мав право на вищу суму за виконання високооплачуваної роботи). Життя далеко від дому й фінансові труднощі остаточно підірвали його здоров'я. У грудні 2023 року в нього стався інсульт, і він впав у кому. Лікування в лікарні не дало результату, і сім'ї довелося забрати його додому, оскільки вони більше не мали коштів оплачувати медичні рахунки. Він помер через кілька днів.

Арешт та дев'ятирічний термін ув'язнення

31 травня 2003 року Вей і кілька практикувальників Фалунь Дафа розповсюджували інформаційні матеріали Фалуньгун у сільських районах. Декілька поліціянтів оточили їхню машину і заарештували послідовників Дафа.

У відділенні поліції району Хесі Вея помістили в металеву клітку. Під час допиту він відмовився розкрити джерело отримання матеріалів Фалуньгун й видати інших практикувальників Дафа. Пізніше поліція перевела його до центру ув'язнення при поліційному управлінні. Він відмовився носити тюремну форму та виконувати важку фізичну роботу. Крім того, він продовжував наполегливо виконувати вправи Фалуньгун. Охоронці били його і катували електричним струмом.

Потім поліція перевела Вея до виправно-трудового табору, що належить поліційному управлінню. Охоронці табору помістили його в металеву клітку та включили кондиціонер, щоб заморозити його в холодну погоду. Але Вей залишився вірним своїм духовним переконанням.

Через деякий час поліціянти забрали його назад до відділення поліції. У липні 2004 року, приблизно через 14 місяців після арешту, Вею було наказано з'явитися до суду району Хесі. Він відмовився йти, і поліціянти побили його, залишивши на тілі синці. Після цього співробітники поліції силою посадили його в машину і доставили до будівлі суду.

Суддя наказав йому стати на місце підсудного, але Вей на знак протесту ліг на лаву і не вставав упродовж усього судового засідання. За підсумками слухання суддя засудив його до дев'яти років позбавлення волі.

Незабаром Вея помістили у восьме відділення в'язниці Тяньцзіня №1.

Катування у в'язниці Тяньцзіня №1

Щоб змусити Вея зректися Фалуньгун, охоронці в'язниці Тяньцзіня №1 застосовували до нього різні методи тортур, включно з побиттям і тортурами електричним струмом. Вони змусили кількох в'язнів поставити його на коліна, підклавши під гомілки тверду палицю (див. нижче). Потім ув'язнені починали розгойдувати його тіло туди-сюди так, щоб палиця перекочувалася під його гомілками. Від нестерпного болю він знепритомнів. Охоронці наказали в'язням облити його холодною водою. Після того, як він прийшов до тями, тортури «перекочуванням» відновилися. Коли Вей знову знепритомнів, його знову облили холодною водою. Охоронці повторювали це катування кілька разів протягом кількох годин, доки його ноги не почали кровоточити.

Ілюстрація тортур: перекочування палиці під ногами

Іншим разом охоронці прикували руки й одну ногу Вея до стіни, змусивши його стояти на одній нозі багато днів поспіль (див. зображення нижче).

Демонстрація тортур: стояння на одній нозі, коли обидві руки та одна нога жертви скуті ланцюгами

22 червня 2007 року охоронці Ван Бінь та Ян Бо помістили Вея в окрему камеру після того, як він відмовився виконувати важку фізичну роботу. Вони прикували ноги до металевого кільця, закріпленого на підлозі, а руки скували наручниками. Щонайменше один раз на день охоронці виводили його з камери й тягли волоком сходами на допит (див. зображення нижче). Оскільки кайдани важили майже 22 кілограми, щоденне волочіння пошкодило шкіру Вея, що, зрештою, призвело до оголення кісток.

Ілюстрація тортур: жертву тягнуть сходами у важких кайданах

Коли на знак протесту він оголосив голодування, його впродовж понад 100 днів піддавали насильницькому годуванню. У результаті спазмів шлунка в нього часто починалося блювання. Блювотні маси роз'їли бетонну підлогу в його камері, і на підлозі подекуди з'явилися виїмки.

Вея піддавали насильницькому годуванню, доки він не опинився на межі смерті. Його доправили до лікарні Сіньшен для надання невідкладної допомоги. Після цього одиночне ув'язнення припинилося. На той час він був майже паралізований. Його права ікра і права ступня були пошкоджені, м'язи атрофувалися, і він не міг ходити. Під час ходьби його підтримували інші ув'язнені.

Катування у в'язниці Ганбей

30 червня 2008 року Вея перевели до в'язниці Ганбей міста Тяньцзіня.

У цій в'язниці було два відділення суворого режиму. Вея направили до дев'ятого відділення, головою якого був Ян Чжуншуй, а його заступником — Сун Сюесень. Серед понад 100 затриманих 60-70 осіб були практикувальниками Фалуньгун, включно з Веєм.

Охоронці дев'ятого відділення тримали кожного практикувальника в окремій камері. 11 ув'язнених стежили за кожним рухом Вея. Його змушували сидіти на маленькому табуреті із 6 до 12 години ранку щодня. За найменший рух ув'язнені били його.

Коли Вей на знак протесту оголосив голодування, його доставили до тюремної клініки для насильницького годування. Спочатку насильницьке годування проводилося тричі на день, але незабаром охоронці збільшили його до п'яти разів на день. Під час кожного сеансу Вея прив'язували до лави, сковуючи його руки та ноги. Четверо чи п'ятеро ув'язнених міцно тримали його, а лікар вставляв йому в ніздрю трубку. Пізніше лікар доручив встановлення трубки для годування ув'язненим.

Коли Вея не піддавали годуванню, його руки та ноги були прикуті до металевого кільця, прикріпленого до підлоги. Зазвичай, охоронці тримали його в такому положенні по 10-15 днів. Потім вони оголошували «перерву», під час якої підіймали його з підлоги й кидали на землю. Крім того, вони із силою згинали його тіло, спричиняючи нестерпний біль. Після «перерви» його знову приковували до кільця на 10-15 днів, потім вони оголошували ще одну «перерву». Ці тортури припинилися тільки через шість місяців.

Здоров'я Вея швидко погіршилося, і він опинився на межі смерті. 29 квітня 2009 року тюремна адміністрація звільнила його достроково за медичними показаннями.