Жінка з провінції Хейлунцзян страждає від тривалого насильства у в’язниці; охорона не дозволяє їй подати апеляцію щодо неправомірного засудження

(Minghui.org) Мешканку міста Цзямуси провінції Хейлунцзян піддають різним формам насильства відтоді, як у червні 2022 року її помістили до в’язниці за відданість практиці самовдосконалення Фалуньгун. Послідовників цієї практики з 1999 року переслідує комуністична влада Китаю.

Лю Цзіньпін (42 роки) заарештували вдома 14 травня 2021 року. 31 грудня 2021 року вона постала перед судом району Сян’янь і 6 січня 2022 року її засудили до 3,5 років позбавлення волі і штрафу на 15 000 юанів. У червні 2022 року її відправили в жіночу в’язницю провінції Хейлунцзян (розташована в столиці Харбін, понад 300 кілометрів від Цзямуси). Відтоді її тримають у відділенні суворого контролю, для новоприбулих практикувальників Фалуньгун.

Лю Цзіньпін

Жорстоке поводження у в’язниці

Охоронці в’язниці доручили ув’язненим цілодобово стежити за Лю. Поки вона перебувала в п’ятій бригаді відділення суворого контролю, Лі Гуймей (засуджена за шахрайство) і Хуан Тінтін (засуджена за наркоторгівлю), які відбувають по 15 років за свої злочини, знущалися з Лю, намагаючись змусити її відмовитися від Фалуньгун. Хуан постійно била її. Одного разу Лі била її по обличчю черевиками й п’ять ночей поспіль позбавляла сну. Вони також не дозволяли Лю користуватися туалетом, через що через шість місяців після ув’язнення в неї почалося нетримання сечі.

Ван Сінь начальник охорони закривав очі на знущання з Лю. Її рідні подали скаргу в апеляційний відділ в’язниці, де їм відповіли: «Ви знаєте, скільки тут ув’язнених? Понад 4 000! Коли не вистачає охоронців, ми просимо ув’язнених “подбати”про тих, хто практикує Фалуньгун!»

Приблизно в серпні 2023 року Лю перевели до десятої бригади відділення суворого контролю, де в’язні далі знущалися з неї.

Відомо, як ув’язнена Ян Мінь била Лю по обличчю. Ночами кілька співкамерниць кричали їй у вуха, щоб вона не могла заснути. У результаті вона страждала від головного болю.

Відмова в побаченнях із родичами впродовж року; апеляцію відхилено тюремною охороною

Крім жорстокого поводження, Лю впродовж року з моменту її затримання у в’язниці було відмовлено у всіх формах спілкування з рідними. Її близькі подали скарги до в’язниці та відповідних державних органів, але їм не дозволяли побачитися з нею приблизно до червня 2023 року. Для віртуальних зустрічей із нею, вони мали звернутися в місцеве бюро юстиції району Цзяо міста Цзямуси.

Під час однієї зустрічі, коли Лю запитала членів своєї сім’ї, як подати апеляцію, то одразу ж була зупинена охоронцями, які спостерігали за ними. З жовтня по грудень 2023 року їй відмовили у віртуальних побаченнях із рідними. Бюро юстиції району Цзяо заявило, що в них виникли проблеми з обладнанням, і що вони не можуть проводити віртуальні побачення.

Коли в січні 2024 року у в’язниці нарешті відновили віртуальні зустрічі, Лю розповіла рідним, що написала апеляцію, але тюремні охоронці відмовилися відправити її поштою. 1 лютого 2024 року батьки знову побачили її віртуально, вона поскаржилася на безперервне насильство у в’язниці. Літнє подружжя зрозуміло, що із жовтня до грудня 2023 року внаслідок жорстокого поводження, їхня дочка, ймовірно, була в дуже поганому стані, тому у в’язниці не хотіли, щоб вони з нею бачилися.

Попередні спроби родичів домогтися справедливості

Оскільки Лю відмовилася зректися Фалуньгун, тюремна влада близько року забороняла їй побачення і телефонні розмови з близькими. Родичі надіслали їй поштою два листи, але так і не отримали відповіді. Вони підозрюють, що їй, можливо, не передали цих листів. Стурбовані безпекою Лю, родичі багато разів дзвонили до в’язниці, в управління в’язницями провінції Хейлунцзян, але ніхто їм не відповідав.

19 листопада 2022 року вони подали запит до в’язниці з проханням оприлюднити інформацію про поточну ситуацію з Лю. На це тюремна влада заявила, що не змогла вкластися в намічені терміни. Родичі зверталися до кількох установ рівня провінції, але їм неодноразово відмовляли.

4 січня 2023 року членам сім’ї Лю зателефонував вищезгаданий начальник охорони Ван і заявив, що в Лю немає предметів першої необхідності, зокрема зубної пасти й туалетного паперу. Їй доводиться запозичувати ці речі в співкамерниць. Ван також сказав, що Лю щодня бруднить штани, і їм доводиться знімати їх і обробляти її розчином йоду.

Слова Вана сильно стурбували родичів. Лю всього 42 роки, і до арешту вона була абсолютно здорова. Як у неї могло розвинутися нетримання сечі всього за кілька місяців перебування у в’язниці? Чому у в’язниці змушують її зректися Фалуньгун? Яка юридична підстава для цього? Вони також дізналися, що на її рахунку є 3170 юанів, і близькі задумалися, чому їй не дозволяють використовувати ці гроші для купівлі предметів першої необхідності.

Турбуючись за Лю, її близькі двічі їздили до в’язниці, долаючи довгий шлях, щоб зустрітися з нею, але обидва рази їх зупиняли охоронці біля входу.

15 березня 2023 року вони звернулися із черговим запитом до в’язниці, вимагаючи відповіді на запитання: 1) на якій юридичній підставі тюремна влада вимагає від Лю зректися Фалуньгун; 2) які конкретні заходи використовували, щоб змусити її відмовитися від своєї віри; 3) посада та професійна кваліфікація персоналу; 4) правова основа для залучення ув’язнених у процес «перевиховання».

Оскільки тюремна влада так і не відповіла родичам, 5 травня 2023 року вони подали клопотання в управління з перегляду справ, а також подали скарги в управління в’язницями, прокуратуру й департамент юстиції провінції.

Пізніше керівництво в’язниці зв’язалося з ними, повідомивши, що їхній запит відхилено. Але родичі заявили, що вони не отримували жодної інформації з в’язниці. Людина, яка зателефонувала їм пізніше, відповіла, що запитувана ними інформація є державною таємницею і не може бути розголошена.

Родичі зажадали від керівництва в’язниці письмової відповіді замість усного повідомлення, але їхню вимогу відхилили без будь-яких пояснень. Родичі також бажали отримати відповідь на запитання, чи піддавалася Лю тортурам, але їм також не відповіли.

Приблизно в червні 2023 року членам сім’ї Лю зателефонували з адміністрації селища й веліли припинити розсилку листів у різні інстанції. На що вони відповіли, що доти, доки переслідування триває, вони не перестануть домагатися справедливості для близької людини.

Зрештою керівництво в’язниці дозволило близьким Лю віртуальні побачення.