Катастрофічні повені в давнину були попередженням людству

(Minghui.org) У багатьох культурах є згадки про катастрофічні повені, які сталися в давні часи. Повені були зафіксовані стародавніми єгиптянами, китайцями, британськими друїдами, полінезійцями, ескімосами, гренландцями, африканцями, індійцями й американськими індіанцями. У різних культурах різняться лише деталі, головна тема загальна — повені знищили ці давні цивілізації.

Нижче наведено короткий огляд деяких подібних історій. Якщо вірити, як ми віримо, що добро винагороджується добром, а за зло слідує покарання, ці історії можна читати як історичні докази на підтримку цієї віри.

Письмові свідоцтва

Вважається, що давня Атлантида загинула внаслідок повені й землетрусу. Платон згадав Атлантиду у своїх діалогах «Тімей» та «Крітій» як континент із розвиненою цивілізацією, який існував приблизно 10 тисяч років тому. Він описав загибель цієї цивілізації: «Але після цього стався сильний землетрус і повінь; і в один день усі ваші воїни повністю поринули в землю, й острів Атлантида так само зник у морській безодні». Екстрасенс Едгар Кейсі, відомий як «сплячий пророк», виявив, що руйнація Атлантиди була пов’язана з моральним виродженням її мешканців.

«Махабхарата», один із двох головних давньоіндійських епосів на санскриті, описує, як повінь зруйнувала міста. Це узгоджується із затопленням Двараки, цивілізованого міста, яке опинилося під водою приблизно 9 тисяч років тому.

В інших культурах також є відомості про всесвітні повені.

«Шість днів і шість ночей повінь і вітер царювали над землею…», — уривок з «Епосу про Гільгамеша», епічної поеми древньої Месопотамії.

Історія Шумерського потопу (також відома як «Ерідський генезис») містить такий опис:

Усі злі вітри й урагани зібралися в одне ціле,
і з ними Потоп перекидав на міста величезні кошики,
сім днів та сім ночей.
Після того, як повінь охопила всю країну,
після того, як злий вітер жбурляв великий човен по великих водах,
вийшло сонце, поширюючи світло небом і землею.

Один із кращих описів потопу є в Біблії: оскільки люди зіпсувалися і стали жорстокими, Бог вирішив знищити їх, зберігши лише Ноя і його сім’ю. Дотримуючись вказівок Бога, Ной побудував ковчег із кипариса. Ковчег мав довжину 300 ліктів, ширину 50 ліктів і висоту 30 ліктів. Після того, як Ной і його сім’я увійшли до ковчега, взявши із собою по парі кожної земної тварі, почався дощ. Дощ тривав 40 днів і 40 ночей, затопивши всю землю. Потрібно було цілий рік, щоб води потопу відступили, перш ніж сім’я Ноя змогла вибратися з ковчега. Перше, що зробив Ной, ступивши на сушу — це вклонився Богові.

Докази Потопу

Багато вчених знайшли докази цієї катастрофічної повені. У 1997 році Уолтер Пітман і Вільям Райан, два геофізики з Колумбійського університету, знайшли докази того, що Чорне море насправді було прісноводним озером приблизно 7 тисяч років тому. Воно стало морем після того, як було затоплено водою, що піднялася із Середземного моря. «Щодня через нього проходило десять кубічних миль води, у двісті разів більше, ніж через Ніагарський водоспад», — пишуть Пітман і Райан у своїй книзі 1999 «Ноїв потоп. Нові наукові відкриття про подію, що змінила історію».

Це підтвердив Роберт Баллард, учений, який знайшов Титанік, що затонув. На дні Чорного моря він виявив докази того, що люди жили там приблизно 7 тисяч років. Він зазначив: «Все, що ми можемо сказати, це те, що сталася сильна повінь і що люди жили тут, коли вона сталася».

У квітні 2010 року дослідники з Гонконгу оголосили, що на горі Арарат виявлено ковчег Ноя. Було знайдено дерев’яні дошки завдовжки 20 метрів. Вони надто важкі, щоб хтось міг підняти їх на таку висоту. Єдине чим можна пояснити їхню появу на горі Арарат — вони частина Ноєвого ковчега.

Відповідно до «Шан-шу» («Книзі документів»), класичної китайської книги, Великий Юй контролював воду в давні часи. У трактаті «Хуай Нань Цзи», створеному за часів династії Хань написано, як Нува зупинила повінь. Той самий період часу описано в Біблії.

Археологи і вчені знайшли понад 600 записів про доісторичні повені по всьому світу. Вони відбувалися від 13 тисяч до 3,5 тисячі років тому. У міру того, як виявляється дедалі більше свідчень, ці повені не можна скидати з рахунків, вважаючи випадковим збігом чи легендою.

Такі записи та інші знахідки також демонструють, що до потопу людська цивілізація була дуже розвинена. За деякими оцінками, на той час людство становило 3,5 мільярда осіб. Багато артефактів архітектури й мистецтва, такі як піраміди та наскельні малюнки Сахари, розкривають таємниці історії.

Причина катастроф

Учені по-своєму пояснюють причини катастроф. Дехто вважає, що глобальні урагани, спричинені землетрусами, є причиною повеней через просідання земної кори. Але це не пояснює, чому рівень води був високим у гірських районах і низьким на рівнинах. Крім того, іноді з неба падали камені, град та об’єкти, що горять. Усе це супроводжувалося зливами й піщаними бурями. Це свідчить про неземне походження деяких катастроф.

Майже у всіх записах, що належать різним етнічним групам, йдеться про моральний занепад людства, коли люди перестали шанувати Бога. Безрозсудна поведінка людства спричинила серйозні наслідки. Лише кілька добрих людей отримували порятунок. Наприклад, історія про Фусі (легендарного першого імператора Китаю). Його батько кинув виклик Богу Грома, що призвело до сильної повені. Завдяки тому, що Фусі і його сестра виявили доброту, вони вижили. В іншій історії з міфології інків у Південній Америці Пар’якака (інкський бог дощів і бур) прикинувся жебраком. Усі нехтували ним, крім однієї жінки. У результаті під час повені вижили лише та жінка і її родина, а решта загинула. В іншій історії вавилонський бог, засмучений тим, що людство зіпсувалося, наслав на землю семиденний руйнівний дощ. Перш ніж це зробити, він підказав одному літньому чоловікові побудувати човен, щоб той міг врятуватися.

У давньогрецькій історії є сюжети на ту саму тему. В епоху бронзового віку люди стали жадібними, грубими й жорстокими. Вони перестали обстоювати справедливість і підкорятися законам. Зевс переодягся людиною і відвідав Землю. Невдоволений тим, що відбуваються жахливі злочини, він випустив на волю дощовий Південний вітер (Нотус), а морський бог Посейдон зібрав річкових богів, щоб затопити весь світ. Усі загинули, крім двох чесних і добрих людей.

Історія Ноя була описана яскравіше. «Ной був людиною праведною і непорочною серед людей свого часу, і він вірно ходив перед Богом, — йдеться в Біблії. — Земля розпустилася в очах Бога й була сповнена насильства. Бог побачив, наскільки розбещена земля, бо всі люди на землі зіпсувалися. Отже, Бог сказав Ною: «Я покладу край усім людям, бо через них земля наповниться насильством. Я обов’язково знищу і їх, і землю. Отже, побудуй собі ковчег із кипариса».

Паралелі із сьогоденням

З того часу минуло кілька тисяч років. Однак за останні 100 років комунізм знову поставив людство перед небезпекою. Пропагуючи ненависть, жорстокість і брехню, комунізм зруйнував традиційні цінності. Він знищив понад 80 мільйонів людей під час численних політичних кампаній. Через глобалізм і спотворену ідеологію комунізм підірвав моральні цінності у всьому світі. Попри те, що нещодавня глобальна пандемія не була повінню, вона, однак, стала попередженням для людства.

Ною і його сім’ї знадобилося понад сто років, щоб побудувати ковчег. Люди в той час вважали його божевільним і тому втратили шанс вижити. Після того, як 24 роки тому компартія Китаю почала придушувати Фалунь Дафа і принципи «Істина-Доброта-Терпіння» (кит. «Чжень-Шань-Жень»), практикувальники почали нагадувати людям про те, що совість дуже важлива, і вони мають розірвати зв’язки з КПК. Це ще одне попередження, на яке люди світу мають звернути увагу.