Нове розуміння після прочитання недавніх статей Вчителя

(Minghui.org) Після публікації статей Вчителя «Тримайтеся подалі від небезпеки» і «Удосконалення за Дафа є суворим» я прочитала їх один раз і відклала. Хоча я вдосконалювалася недостатньо старанно, але ніколи так не думала (як Учитель вказав у статтях), тому вирішила, що зауваження стосуються когось іншого, а не мене.

Раніше я вибірково перечитувала статті Вчителя, тобто тільки ті, які, як я вважала, стосуються мене. Після деякого часу практики я виявила в себе багато проблем, згаданих у недавніх статтях Вчителя, або я стикалася з ними. Тільки тоді я зрозуміла, що причина, чому я відчувала, що нові статті не мають зі мною нічого спільного, полягала в тому, що я надто мало вивчала Фа й не розуміла, як самовдосконалюватися.

Нещодавно я перечитала дві останні статті Вчителя, і мене зворушив один абзац:

«Не думай, що якщо ти роз’яснюєш правду, береш участь у заходах Дафа або береш участь у проєктах Дафа, то робиш щось для Дафа чи Вчителя. Це Вчитель каже вам допомагати в порятунку одне одного, й одночасно з порятунком людей, ти рятуєш і себе; це взаємний порятунок живих істот наприкінці віків. Це ви робите не заради Дафа». («Тримайтеся подалі від небезпеки»).

Я раптом згадала, що часто чула подібні слова в середовищі практикувальників: «Він багато зробив для Дафа й багатьом пожертвував» або «мав високооплачувану роботу серед звичайних людей, і він мав високий рівень життя, але відмовився від усього цього, щоб займатися проєктами Дафа, і багато чим пожертвував заради Дафа». Раніше я теж думала, що роблю щось для Дафа, коли брала участь у проєктах із підтвердження Фа.

Тепер, коли я уважно прочитала ці дві статті Вчителя, зрозуміла, що помилялася. Беручи участь у проєктах, я можу вдосконалюватися і одночасно рятувати живі істоти з мого світу. Я справді роблю це для себе. Спочатку мені було трохи важко прийняти це розуміння, тому що воно раптово перевернуло моє колишнє уявлення.

Упродовж двох тижнів наприкінці серпня і на початку вересня відділ обслуговування клієнтів і компанія організовували виїзди, і я записалася на обидва.

Я чудово провела час під час першого пікніка. Під час другого виїзду мені було дуже весело, але по дорозі назад у мене почала дуже сильно боліти ліва рука. Я задумалася: чи не надто я багато веселилася ці два тижні, але все ж таки вважала, що рідко розважаюся, так що причиною болю, ймовірно, був брак фізичних навантажень.

На другий день у мене вже боліла не тільки рука — я відчувала дискомфорт у всьому тілі, ніби переживала хвороботворну карму. Я знову подумала: «А чи варто мені так розважатися? Коли інші люди беруть відпустки на один-два тижні, я просто чудово відпочила два дні. Це було надто багато?» Тут я відчула, що це дуже несправедливо.

У голові раптово з’явилася картинка. Я побачила жінку в старовинному костюмі, але не змогла роздивитися її обличчя. Я тільки чула, як вона каже: «Я йду. Я хочу повеселитися, хочу повеселитися». Чоловічий голос сказав: «Це обітниця, яку ти підписала сама. Тож що ти хочеш робити?» Я була приголомшена, почувши це. Очевидно, це було сказано мені.

Раніше я думала, що у всіх різна карма й різне благословення, тому не треба порівнювати себе з іншими. В інших людей може бути в житті щось хороше, але якщо я не маю цих милостей, то їх у мене й не буде. Тепер я розумію, що практикувальники давали різні обітниці, тому у всіх різна робота й різний спосіб життя. Краще не дивитися на інших. Важливо добре пройти свій шлях. Подумавши про це, я все зрозуміла.

У наступні дні в моїй голові неодноразово звучав чоловічий голос: «Це обітниця, яку ти підписала». Я зрозуміла, що ця фраза має інше значення.

У вдосконаленні немає нічого випадкового. Я думаю, що участь у проєктах Дафа — це можливість, яку Вчитель дав нам для зустрічі з людьми, яких ми хочемо врятувати, виконати свою місію і виконати обітниці. Тому справа не в тому, що я роблю щось для Дафа, а в тому, що проєкт Дафа дав мені можливість і платформу для виконання моєї місії й допоміг мені робити те, що я хочу робити.

З новим розумінням я прочитала наведені вище висловлювання, і мені стало зрозуміло, у чому проблема. Слова «Ця людина багато зробила для Дафа й багато чим пожертвувала» насправді означають, що вона багато зробила для виконання своєї обітниці, а не для Дафа. «Ця людина залишила високооплачувану роботу, щоб працювати в проєкті Дафа», насправді означало, що вона вибрала шлях, яким могла б, на її думку, краще виконати свою обітницю, а не те, що вона чимось пожертвувала заради Дафа. Вона багато зробила для свого світу і для своїх живих істот, але не для Дафа.

Я вважаю, що ми повинні бути вдячні Вчителю, коли стикаємося з якимись випробуваннями, які нам важко подолати, або коли відчуваємо гнів чи образу.

Якби я сама роз’яснювала правду в інтернеті, скільки б людей змогла врятувати? Але через засоби масової інформації ми щодня звертаємося до мільйонів людей, збільшуючи наші зусилля в тисячі чи десятки тисяч разів. Так що це не я допомагаю Вчителю і проєкту, а Вчитель та проєкт Дафа допомагають мені.

Кілька років тому один координатор розповів мені, що в їхній групі була людина, яка постійно спізнювалася, і це позначалося на інших працівниках, які брали з нього приклад. Координатор попросив його приходити вчасно, але він відповів: «Просто я такий. У вас і так мало людей, тому ви не накажете мені піти». Я обурилася, коли почула це, і сказала: «Навіщо ви тримаєте такого працівника? Скажіть йому піти!» Координатор заперечив: «Він має рацію. Я, справді, не наважусь попросити його піти, бо нам дуже не вистачає людей». Почувши це, я відчула, що учням Дафа дійсно важко виконувати справи. Мало того, що компартія Китаю і старі сили влаштовують перешкоди, але деякі співучні відмовляються співпрацювати. Просто ця людина поводилася не як удосконалювальник.

Тепер, коли я думаю про це, то розумію, що в нас із цим практикувальником була спільна проблема: ми обоє ставилися до роботи в проєкті як до справи інших людей.

Учитель сказав:

«Ще рік тому ви були зовсім іншими. Пройшовши через суворе випробування, ви, можливо, не відчули цього, проте я бачу, що ви вже стали зовсім іншими, не такими як раніше. Усі ми пройшли через найсуворіші й найтяжчі випробування, яких ніколи не було в історії. У минулому, виконуючи будь-яку справу, ви думали так: „Як мені найкраще вчитися Закону? Як я працюватиму для Дафа? Як мені підвищуватися? Як чинити ще ліпше? Ви постійно відчували, що навчаєтесь Дафа, а не є членами Дафа, які перебувають у Законі. Через рік я помітив, що у вас уже немає цих колишніх думок. Займаючись будь-якою справою заради Дафа, виконуючи щось, ви можете помістити себе в Дафа, уже не думаючи про те, що виконуєте щось заради Дафа або як підвищуватися. Чим би ви не займалися, хід ваших думок уже інший: не робити щось заради Дафа, не шукати кращих шляхів, як виконати це для Дафа, а помістити себе у Великому Законі, чинити як частка Дафа. Що б ти не робив, відчуваєш, що маєш саме так чинити. Хоча ти чітко не усвідомив цього для себе або не сказав словами, але твоя поведінка вже саме така. Ось яка ваша найістотніша зміна, яку я помітив через рік. Іншими словами, ви вже повністю перебуваєте в Законі“. («Лекція Закону на конференції Фа в районі Великих озер Північної Америки»).

Раніше, коли читала цю проповідь, завжди почувала себе трохи розгубленою і не зовсім її розуміла. Тільки зараз я зрозуміла, що робити щось для Дафа і віддавати себе Дафа — це два абсолютно різні поняття.

Примітка редактора. Ця стаття представляє лише особисте розуміння автора на його рівні вдосконалення й призначена для обміну між практикувальниками: «Порівнюй себе з іншими у вивченні та вдосконаленні» (вірш «Щире самовдосконалення» зі збірки «Хун Їнь»).