Відновлення зв'язку людини з божественним початком — щодо повторного відкриття собору Паризької Богоматері

(Minghui.org) Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам-де-Парі) вже понад вісім століть підтримує європейську християнську цивілізацію, прагнення людства до Творця й праведної віри. Наче з божою допомогою, собор, виконаний у стилі готичної архітектури, пережив численні катастрофи, зокрема Французьку революцію, повстання Паризької комуни та Другу світову війну. Однак у квітні 2019 року, у мирний час, собор ледь не зазнав повного знищення внаслідок пожежі. Ця всесвітньо відома культурна спадщина й гордість Франції після відновлення знову відкрилася на початку грудня 2024 року. Користуючись цією нагодою, ми можемо на більш глибокому рівні замислитися, завдяки чому Париж і його видатні, можна сказати божественні, твори мистецтва не були зруйновані у 19 та 20 столітті, а також чому така жахлива пожежа сталася кілька років тому.

Собор Паризької Богоматері пережив нещадні артилерійські обстріли й бомбардування під час Другої світової війни

Французький національний герой маршал Петен підписав перемир'я з німцями та врятував Париж від спустошливої війни

Французький фельдмаршал і військовий стратег Анрі Філіпп Петен народився в католицькій фермерській родині на півночі Франції в 1856 році. Ще в підлітковому віці він вирішив стати військовим і вступив до військової академії. Пізніше, під час Першої світової війни проти німецької імперії, його було призначено головнокомандувачем французької армії. Замість того, щоб зосереджуватися на великих наступальних операціях, він виступав за широкомасштабні артилерійські обстріли й розпочав серію відносно недорогих атак, щоб послабити активні війська противника. Він часто виїжджав на передову, щоб почути думку солдатів, і старанно працював над поліпшенням умов їхнього життя. За видатні заслуги в битві при Вердені Петен отримав прізвисько «Лев Вердена» і став національним героєм Франції.

У травні 1940 року, під час Другої світової війни, армія нацистської Німеччини, перемігши Бельгію, Нідерланди та кілька інших країн за допомогою стратегії «блискавичної війни», вийшла до кордону з Францією й почала наступ на всіх фронтах. Під час національної кризи у Франції Петена було призначено прем'єр-міністром, оскільки французький народ сподівався, що їхній герой поверне собі славу та врятує Францію від руйнування. Однак, усупереч надіям та очікуванням нації, відразу після вступу на посаду маршал Петен почав мирні переговори з Німеччиною. Він підписав перемир'я 22 червня 1940 року, яке врятувало Париж, знамените місто, багате на культуру та мистецтво, від руйнувань під час війни.

«Руйнівник міст» генерал Дітріх фон Хольтіц здався союзникам і відмовився від бомбардування Парижа

Не менш драматичним і нетиповим був і відхід нацистської Німеччини з Парижа наприкінці Другої світової війни.

У серпні 1944 року, коли Гітлер уже передбачав свою поразку, він відправив генерала Дітріха фон Хольтіца в гарнізон Парижа, щоб захистити місто, або знищити його в разі, якщо не вийде його відстояти. Генерал був відомий тим, що виконував суворі накази, і за це отримав прізвисько «Руйнівник міст».

Париж був начинений вибухівкою, і навіть торпеди з підводних човнів були зняті й складені прямо на мостах Сени. Однак в останню хвилину Хольтіц вирішив здатися союзникам і не виконав наказу Гітлера про знищення Парижа. Укотре Париж уникнув неминучої катастрофи.

Чому маршал Петен, національний герой, який захищав французьку територію за будь-яку ціну в Першій світовій війні, вирішив підписати перемир'я з німецькими агресорами без бою в 1940 році під час Другої світової війни?

Чому Хольтіц, безжалісний німецький генерал, який знищив безліч стародавніх міст у Європі, ризикував життям, щоб кинути виклик наказам Гітлера й здати Париж союзникам? Він міг перетворити Париж на руїни в одну мить, але в останню хвилину передумав і залишив Париж недоторканим.

Що Творець хоче залишити людству?

Віряни розуміють, що все в людському суспільстві перебуває під владою Бога. Засновник Фалуньгун Учитель Лі Хунчжи 2003 року пояснив у «Лекції Закону на зустрічі, присвяченій художньому мистецтву»:

«Франція не брала безпосередньої участі в битвах Другої світової війни: мета Богів полягала в тому, щоб зберегти витвори мистецтва цієї людської цивілізації, які зберігалися у Франції. Це найпрекрасніші речі, якими людству варто пишатися найбільше. Це справді найортодоксальніші, найтрадиційніші та найпрекрасніші витвори мистецтва, створені людством у цьому циклі людської цивілізації. Якби там почалися воєнні битви, то все, що зберігалося в Луврі, Версалі та інших місцях, зникло б; творів мистецтва на вулицях Парижа також не стало б. Просвітлені хотіли залишити людям ці речі для того, щоб вони в майбутньому могли наслідувати цей приклад і знову відродити своє власне мистецтво. Учні Дафа також можуть за допомогою цих азів ортодоксального мистецтва повернутися назад». («Лекція Закону на зустрічі, присвяченій художньому мистецтву»)

Чому Небеса хочуть зберегти традиційну ортодоксальну культуру для людства? Тому що таке мистецтво й культура були даровані людям Небесами. Мета цього пояснюється в тій же лекції Фа:

«Ви маєте знати, що справжнє мистецтво людей від самого початку з'явилося у святилищах Богів. Ще одна мета того, чому Боги передали цю культуру людям, полягає в тому, щоб дозволити людям побачити велич Богів, щоб вони повірили: за добро та зло буде відповідна відплата; той, хто чинить зло, отримає відплату; хороша людина отримає щасливу відплату; а той, хто вдосконалюється, може піднятися в Небесний рай. Усе почалося в західному мистецтві з церков; статуї раннього періоду на Сході теж майже всі були скульптурами Богів; усі найдавніші, найбільш ранні картини, що передавалися в Китаї, зображують Богів». («Лекція Закону на зустрічі, присвяченій художньому мистецтву»)

Відновити зв'язок людини з божественним

З іншого боку, варто замислитися над тим, чому Париж було врятовано під час війни, а знаменитий собор зруйновано пожежею в мирний час.

Коли туристи відвідують собор Паризької Богоматері, чи багато з них приходять туди, щоб по-справжньому поклонитися реліквіям страстей Христових із побожним серцем? З наскільки великою повагою та захопленням вони оцінюють пронизані божественністю фрески? Чи шукають вони сліди божественного й чи згадують про Небеса з щирим серцем? Чи не ставляться люди до цього місця як до якоїсь звичайної туристичної пам'ятки сучасності?

У повідомленнях ЗМІ згадується про те, скільки грошей було витрачено на реконструкцію собору та скільки мільйонів туристів він приваблює щороку. Якщо священний собор використовують як туристичну визначну пам'ятку й місце для заробляння грошей і якщо туристи, які приходять сюди нескінченним потоком, не шанують Бога у своїх серцях, то хіба люди не вчиняють богохульні дії, тим самим створюючи карму й оскверняючи священний собор?

Боги завжди дбали про людей, захищали їх, залишаючи їм традиційні ортодоксальні мистецтва. Париж залишився недоторканим, а собор Паризької Богоматері було відновлено, щоб люди могли зберегти непохитну віру в Бога й у підсумку повернутися у вищі сфери. Але ми, люди, повинні замислитися про глибинну причину пожежі в соборі.