Фалунь Дафа Мінхуей www.minghui.org ВЕРСІЯ ДЛЯ ДРУКУ

Хто захистив людство від глобальної катастрофи? (частина 2)

26 жовтня 2024 р. |   Фан Юань

(Minghui.org) За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я та Центру США з контролю й профілактики захворювань, у світі в дорожньо-транспортних пригодах щороку гине понад 1,35 млн осіб. Інакше кажучи, 3700 людей гинуть кожного дня, або одна людина гине кожні 25 секунд.

А як часто трапляються «нещасні випадки» у просторі Всесвіту? Чи може й Земля зіткнутися з якимось небесним тілом або пережити інші види катастроф? Такі події час від часу й справді трапляються. Розберемо кілька прикладів.

Див. частину 1

Челябінський метеорит

У 2000 році журнал Discover перерахував 20 подій, які можуть призвести до кінця світу. Першим у списку було «зіткнення з астероїдом».

Метеорит, який увійшов в атмосферу Землі в районі російського міста Челябінська в лютому 2013 року, міг би знищити половину населення Землі, але дивовижним чином вибухнув перед падінням.

15 лютого о 9:20 ранку за місцевим часом приблизно за 30 кілометрів від міста Челябінська в небі з'явився яскравий спалах світла, що прямував до Землі. Раптом блискучий об'єкт вибухнув, перетворившись на яскраву вогняну кулю й осяяв небо над усім містом.

Пізніше вчені з'ясували, що білий спалах світла в небі — це був метеор радіусом 8,5 метрів і вагою близько 7200 тонн (за іншими даними — 17 метрів і 10 000 тонн) Його виявив американський супутник спостереження, коли той падав в атмосферу зі швидкістю 19 кілометрів на секунду. Метеорит мав упасти на Землю за лічені секунди, що унеможливлювало його перехоплення. Згідно з траєкторією падіння метеорита, він мав приземлитися менш ніж за 100 кілометрів від Челябінської АЕС та складу ядерної сировини. Його руйнівна сила була б еквівалентна 500 кілотоннам тротилу (що приблизно в 30 разів перевищує потужність атомної бомби, яка впала на Хіросіму й становила 15 кілотонн). Падіння челябінського метеориту таким чином могло б призвести до вибуху атомної електростанції. Наслідки такого вибуху могли б бути відчутними на великій частині Євразійського континенту.

За словами пілота цивільного літака, що перебував у цей момент неподалік, члени екіпажу відчули теплову хвилю, яка сколихнула літак. Вони бачили, як метеорит розлетівся на частини. Причина цього залишалася загадкою. Через три дні в російських новинах опублікували запис з відеореєстратора автомобіля. Коли метеорит наблизився до землі, невідомий об'єкт наздогнав його й розбив на шматки. Оскільки метеорит летів зі швидкістю 19 кілометрів за секунду, за підрахунками вчених, цей об'єкт, імовірно, рухався зі швидкістю 40 кілометрів за секунду, що набагато перевищує швидкість найшвидшої ракети (6,4 кілометра за секунду). Російська влада заявила, що не робила жодних дій, оскільки не виявила метеора, коли він мчав до Землі.

Челябінський метеорит, 15 лютого 2013 року

Чимало місцевих мешканців бачили падіння та руйнування метеорита, а багато хто сфотографував, як цей об'єкт падає після розпаду. Уламки метеорита пошкодили понад 7000 будівель та поранили близько тисячі людей, про загиблих не повідомлялося. Найбільший уламок метеорита, який зараз перебуває в Челябінському державному історичному музеї, також поводиться дивно. У присутності кількох відвідувачів музею прозора кришка над 500-кілограмовим метеоритом таємниче піднялася в повітря. Співробітники музею були шоковані. Вони не змогли пояснити цього явища. Газета Moscow Times повідомила про цей випадок 18 грудня 2019 року в статті під назвою «Скляна кришка таємниче ширяє над метеоритом у російському музеї».

Майже катастрофічний викид сонячної плазми

Подібно до Челябінського метеорита, загадковим чином було «вирішено» й інші природні катастрофи, що несли загрозу всьому людству. Одним із прикладів є кінець світу 2012 року, передбачений пророцтвом майя. Поки люди сміялися з пророкування, вважаючи його абсурдним, у липні 2012 року людство чисто випадково (або ні?) уникло всесвітньої катастрофи.

«23 липня 2012 року Сонце випустило дві потужні хмари плазми, які ледь не поцілили в земну атмосферу. Ці сплески плазми, відомі як корональні викиди маси, виявилися найсильнішою сонячною бурею за останні 150 років», — повідомила газета «Вашингтон пост» у липні 2014 року в статті під назвою «Як сонячна буря два роки тому ледь не спричинила глобальну катастрофу».

Фізик Деніел Бейкер з Університету Колорадо сказав, що загроза була критичною. «На щастя, корональні викиди маси не були спрямовані на Землю. Якби ця подія сталася на тиждень раніше, коли викид плазми був націлений у бік Землі, могло б статися жахливе за своїми масштабами стихійне лихо, — йдеться в статті. — Аналітики вважають, що пряме влучання… могло б призвести до масових відключень електроенергії, унаслідок чого багато життєво важливих сфер діяльності людства виявилися б повністю паралізованими. Через порушення роботи всіх комунікацій, зокрема енергосистеми та водопостачання, багато людей просто втратили б елементарні засоби для виживання».

Обсерваторія сонячної динаміки, що є спеціалізованим відділом НАСА, опублікувала на своєму офіційному сайті знімки Сонця у високій роздільній здатності. На цих знімках можна було побачити аномалії в активних областях сонячних плям NOAA-1042 та NOAA-1401. Ці викиди плазми визнали найбільшим виверженням на Сонці за всю історію спостережень. Поки вчені приголомшено спостерігали за геомагнітною бурею, сталося дещо дивне. Сотні чорних невідомих об'єктів раптово з'явилися на поверхні Сонця та навколо нього і, здавалося, почали поглинати сонячну енергію. Після цього сонячний шторм відхилився від Землі.

Божественний захист

З давніх-давен Земля містичним чином уникла безлічі катастроф, що несли загибель усьому живому на нашій планеті. Ми навели лише кілька прикладів. Чому ж Земній Кулі так часто щастить? Чи може це бути божественним благословенням, яке допомагає нам уникнути всіх цих потенційних катастроф?

Майстер Лі Хунчжи, засновник Фалунь Дафа, системи медитації, заснованої на принципах «Істина, Доброта, Терпіння», у січні 2023 року опублікував статтю під назвою «Чому існує людство».

Він написав:

«Усесвіт проходить формування, стабільність, занепад і розпад, а люди проходять через народження, старість, хвороби й смерть — це закономірність Усесвіту».

«Небо, Земля, божественні істоти й Творець з милосердям ставляться до живих істот. Небеса, Землю і людей створив Творець, який однаково ставиться до всіх живих істот. Кармічна відплата — це основна причина, чому хтось має чи не має благословення в житті».

«Мета, з якою люди прийшли у цей світ, — усунути карму й підвищити свій духовний рівень. Люди прийшли в цей світ за порятунком. Вони очікували, що їх врятує Творець, щоб вони могли повернутися на Небеса. Протягом багатьох своїх минулих життів, в процесі очікування цього останнього моменту, вони робили добрі справи, щоб накопичити чесноти, і це також було метою їхнього багаторазового перевтілення в цьому світі. Цей важкий, наповнений труднощами світ призначений для того, щоб люди в ньому могли реалізувати свою місію».

Проаналізувавши викладені факти, ми можемо краще зрозуміти, хто ми є, навіщо ми тут і куди ми прямуємо.

(Кінець)