Хто захистив людство, коли катастрофи мало не знищили Землю? (частина 1)

(Minghui.org) За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Центрів США з контролю та профілактики захворювань, у світі щорічно у дорожньо-транспортних пригодах гине близько 1,35 млн осіб. Це призводить до втрати 3700 життів на день або до однієї смерті кожні 25 секунд.

А як щодо «нещасних випадків» у просторі Всесвіту? Чи стануться зіткнення з небесними тілами чи інші види катастроф за участю Землі? Насправді такі події трапляються час від часу. Далі ми хочемо про це поговорити.

Від доби динозаврів до XX століття

Вчені вважають, що в астероїдів невеликого розміру більше шансів зіштовхнутися із Землею. Астероїд діаметром п'ять кілометрів стикається із Землею приблизно раз на 10 мільйонів років; приблизно раз на 500 000 років на Землю падає астероїд діаметром в один кілометр; раз на 1000 років — астероїд діаметром 50 метрів, а астероїди діаметром близько 10 метрів зіштовхуються із Землею близько 500 разів на рік.

Палеонтологи вважають, що з утворення Землі відбулося п'ять великих масових вимирань. Останнє з них відбулося 66 мільйонів років тому у крейдяному періоді. Астероїд діаметром від 10 до 14 кілометрів врізався у Землю зі швидкістю близько 20 кілометрів на секунду під кутом від 45° до 60°. Енергія, що вивільнилася при ударі, еквівалентна 10 тератонам (1013 тонн) тротилу або у понад мільярд разів перевищує потужність атомних бомб, скинутих на Хіросіму та Нагасакі. Вона знищила не менше 75% видів, що живуть на Землі, зокрема й динозаврів.

Крім слідів цих великих зіткнень, що сталися в доісторичні часи, вчені виявили доісторичні місця зіткнень Землі з дрібними астероїдами, які залишили на Землі величезні кратери. Наприклад, метеоритний кратер Берінджера в Аризоні (США) утворився близько 50 000 років тому і став першим у світі ідентифікованим такого роду об'єктом. Озеро Лонар (Індія) у метеоритному кратері утворилося 52 000 років тому. Кратери Ріо-Куарто в Аргентині утворилися близько 10 000 років тому внаслідок падіння астероїда під низьким кутом.

У сучасні часи, 30 червня 1908 року, у Сибіру сталося унікальне явище — падіння Тунгуського метеорита. О 7 годині 17 хвилині місцеві жителі побачили величезну, сліпучу, як сонце, вогняну кулю, що летить на північний захід з боку озера Байкал. Через кілька хвилин сліпуче яскраве світло осяяло все небо, а потім вибух утворив величезну ударну хвилю. Вікна у будинках були вибиті, у небі утворилися грибоподібні хмари. Експерти підрахували, що потужність вибуху становила приблизно 20 мільйонів тонн у тротиловому еквіваленті. Було спалено понад 80 мільйонів дерев на площі понад 2150 квадратних кілометрів. За словами очевидців, загинули щонайменше троє людей. Вчені припустили, що вибух був викликаний падінням на землю осколка комети, що розсипалася на великій висоті.

Метеоритний дощ у стародавньому Китаї

Є багато письмових свідчень про метеоритні дощі у стародавньому Китаї. Наприклад, у Цзо Чжуань («Коментар Цзо») записано: «Квітнева ніч Сіньмао, зірки зникають, й зірки падають уночі, як дощ». У Чжу Шу Цзі Нянь («Бамбукові аннали») говориться: «На 15-му році правління імператора Гуя (Цзе) династії Ся зірки падали, як дощ уночі». В «Астрономічній історії» Сінь Тан Шу («Нова книга Тан») йдеться: «У травні другого року Кайюаня (за правління імператора Сюаньцзуна) зірки текли на північний захід, проходячи через Північний полюс. Дрібних не можна було порахувати... Це відбувалося аж до світанку».

У 1490 році, в період правління Хунчжи династії Мін, у префектурі Ціньян (сьогодні провінція Шеньсі) пройшов метеоритний дощ. Шень Дефу з династії Мін у своїй роботі під назвою «Ванлі Е Хо Бянь» написав, що на третьому році правління імператора Хунчжи (Сяоцзуна) (1490 р. н.е.) «чиновники префектури Цін'ян провінції Шеньсі повідомили про метеорити, що падали з неба подібно дощу. Великі були від чотирьох до п'яти цзінь (від 2,5 до 3 кг), а маленькі від двох до трьох цзінь (від 1 до 2 кг). Десятки тисяч людей було вбито, всі жителі міста втекли». У Мін Ши («Історія династії Мін») також описаний цей випадок: «У березні третього року правління Хунчжи в Цін'яні сипалося дощем незліченні камені різного розміру. Великі були схожі на бруківку, а маленькі — на горіх».

Вчені з Лабораторії реактивного руху науково-дослідного центру НАСА вважають, що падіння метеорита в Цін'яні провінції Шеньсі схоже на падіння Тунгуського метеорита в наш час. Цього було достатньо, щоб спричинити катастрофи у густонаселених районах. Вчені виявили, що подія в Цін'яні може бути фрагментом розпаду батьківської комети C/1490 Y1 з метеорного потоку Квадрантиди. Але деякі вчені вважають, що час вибрано неправильно. Метеорний потік Квадрантиди відбувається щороку в січні, а подія в Цін'яні сталася у березні та квітні.

Люди в стародавньому Китаї вірили в гармонію Неба, Землі та людства. Коли суспільство перебувало у хаосі, могли статися аномальні явища чи катастрофи. За часів династії Мін, особливо наприкінці цієї династії, були землетруси, повені, посухи та епідемії. Водночас у країні було багато корумпованих чиновників. Чи могли ці аномальні події бути застереженням від Бога?

Зіткнення комети з Юпітером у 1994 році

За оцінками астрономів, у нашій галактиці існує приблизно від 100 до 400 мільярдів зірок. Їхня чисельність разом з астероїдами та кометами набагато перевищує чисельність населення нашої планети. Діаметр Сонця порівняно із Землею в 109 разів більший, а маса Сонця в 330 000 разів більша за масу Землі, що робить більш ніж ймовірним зіткнення з ним деяких з цих об'єктів. Один астрофізик, який вивчає небесні зіткнення, сказав, що кожні 10 років поряд із Землею проходить небесне тіло розміром з крейсер.

На щастя, зіткнень такого масштабу на Землі не було за останні 5000 років. Проте ми спостерігали, як у липні 1994 року Юпітер зіштовхнувся із кометою. Комета Шумейкерів-Леві 9, проходячи повз планету, розлетілася на фрагменти. Фрагмент А врізався в Юпітер 16 липня зі швидкістю 60 кілометрів на секунду. При зіткненні утворилася вогненна куля, пікова температура якої досягала 24 000 К (або 23 700°C).

Найбільший фрагмент G зіткнувся з Юпітером 18 липня, утворивши темну пляму діаметром 12 000 кілометрів (близько діаметру Землі). Вивільнена енергія становила 6 млн мегатонн (або 6 х 1012 тонн) у тротиловому еквіваленті, що у 600 разів перевищує руйнівну здатність усієї ядерної зброї на Землі. Сумарний вплив 21 куска був еквівалентним 40 млн мегатонн у тротиловому еквіваленті (4 x 1013 тонн). Це приблизно вчетверо більше енергії, що призвела до п'ятого великого масового вимирання на Землі, про яке згадується вище.

Юпітер, найбільша планета сонячної системи

Вчені зацікавлені у вивченні зіткнень з погляду астрономії та фізики. Але чи багато з нас замислювалися про те, що сталося б, якби комета Шумейкерів-Леві 9 зіштовхнулася із Землею, а не з Юпітером? Як довго нам буде посміхатися удача?

(Далі буде)