(Minghui.org) Моя 18-річна дочка в 1996 році ходила до парку на заняття Фалунь Дафа і принесла мені «Чжуань Фалунь», основну книгу Фалунь Дафа. Я читав її цілими днями й ночами, і зрозумів, що це праведний Фа, який я шукав. З того часу я йду шляхом удосконалення за Дафа, і моя дружина теж.

Спочатку ми організували групу вивчення Фа вдома, а потім створили пункт практики в західній частині міста. Мені вже 88 років. За винятком тих днів, коли мене переслідували й незаконно тримали у виправно-трудовому таборі, я ніколи не припиняв виконувати вправи Дафа і вивчати Фа. Я дожив до сьогодні лише завдяки Дафа й захисту Вчителя Лі (засновника Дафа).

Віра в Божественних істот

Коли я був дитиною, на мене особливий вплив мали батьки, які поклонялися Бодхісатві Гуаньїнь і вірили у Святих і Будд. Тому я також вірив у Божественних істот. У нашому районі тато був відомим меценатом.

У 1956 році я закінчив геодезичну школу й займався пошуком корисних копалин у незайманих горах острова Хайнань. Одного разу, коли я вів робітників на трирівневу скелю, я схопився за гілку й нахилився, щоб подивитися вниз. Гілка зламалася, і я впав зі скелі. Але проте жодна кістка не зламалася, хоч дерево, на яке я приземлився грудьми, перетворилося на купу тирси.

Груди почервоніли від удару, але болю не було. Очевидно, мене захистили Святі й Будди. Оскільки я вірив, що Святі перебувають над моєю головою, усе життя намагався робити добрі справи. У мене не було шкідливих звичок, таких як алкоголь, куріння, азартні ігри й злодійство. Я ніколи не робив того, що могло нашкодити інтересам інших.

Прожив важке життя і дуже страждав у молодості

Коли я вступив до технікуму будівництва й архітектури, мене розподілили на геодезичне відділення. Закінчивши навчання, вирушив у субтропічні гори й ліси, щоб витримувати спеку й лазити по скелях. Я щодня втомлювався, сильно потів, страждав від болю в попереку і вважав, що Небеса несправедливі до мене, молодої, доброї, шанобливої до батьків людини. Потім я захворів і не міг працювати.

Мене звільнили з компанії. Тоді багато компаній оптимізували свою роботу й було важко влаштуватися офіційно. Тому я знаходив лише тимчасову і важку роботу.

Оскільки я любив літературу й живопис, то під час «Культурної революції» мене схопили повстанці та замкнули в корівнику. Мене критикували й щодня били, залишаючи шрами по всьому тілу. Я вважав, що Небеса несправедливі до мене, й ображався, не знаючи, як позбутися невдоволення.

Після того, як почав практикувати Фалунь Дафа, я зцілився від синдрому замороженого плеча і трахеїту. За 27 років удосконалення я майже ніколи не страждав від хвороботворної карми, за винятком двох коротких нападів діареї. Навіть комарі мене не кусали. Я раптово усвідомив, що, можливо, робив гріхи й створив карму у своїх багатьох попередніх життях. Тому мені й доводилося терпіти труднощі, негаразди та хвороби, щоб її погасити.

Ні мої батьки, ні двоюрідні брати й сестри не прожили понад 70 років. Мені вже 88. Усі заздрять моєму здоров’ю та енергії. Виявляється, Учитель запланував для мене усунення карми в молодості, тому я і переживав великі труднощі та всілякі негаразди. Жодними словами неможливо висловити мою подяку Вчителю.

Після того, як я подав судовий позов на Цзян Цземіня (колишнього лідера компартії Китаю), поліціянти прийшли до мене додому, щоб перевірити позов і попросити мене підписати його. Я впевнено написав: «Рішуче звинувачую Цзян Цземіня!»

Отримав захист у кількох автомобільних аваріях

Одного разу, коли я їхав на велосипеді узбіччям дороги, мене збив автомобіль, що промчав праворуч. Водій швидко загальмував і не завдав мені шкоди. Однак, повернувшись додому, я побачив у велосипедному кошику уламки автомобільного номера.

Другого дня, купивши на ринку овочі, я на велосипеді поспішав додому. Коли я переїхав середину дороги, повз мене промчав білий автомобіль, зачепивши мій велосипед, і протяг його разом зі мною 10 метрів. Машина зупинилася, проїхавши ще 45 метрів. Молодий водій підбіг до мене й допоміг підвестися. Його руки тремтіли. Я сказав: «Зі мною все гаразд. Їдьте!»

Іншого разу я їхав на велосипеді додому з ринку. Машина переді мною раптом зупинилася. Я намагався ухилитися від машини, але впав, відчувши сильний поштовх ззаду. Я побачив передню частину іншої машини позаду мене, вона тиснула на мою спину. Я не злякався. Шоковані продавці на узбіччі зібралися навколо і сказали мені: «Тобі життя врятували. Йди додому і святкуй». «Хороша у вас доля. Ваші предки накопичили багато чеснот!»

Три добрі жінки, що проходили повз, допомогли мені встати й підняти велосипед. Вони запитали про мій вік і порадили більше не їздити велосипедом. Згодом я зрозумів, що без захисту Вчителя це могло стати катастрофою. Я шкодую, що не сказав цим людям, що практикую Фалунь Дафа, що мене захистив Учитель, і зі мною все гаразд.

Прагнення до слави та хвастощів створили труднощі на моєму шляху вдосконалення

У молодості я любив писати вірші й романи, а після виходу на пенсію захопився складанням віршів у старовинному стилі. Мої роботи одразу визнали редактори й високо оцінили читачі. Потім я створив перший у місті поетичний клуб, щоб допомогти молодим поетам розвивати письменницькі навички. Я також використав це як можливість розповісти людям правду про Дафа.

Число членів клубу швидко досягло 70 осіб. Міське поетичне видання дозволило нам публікувати вірші, і до кожного випуску потрібно було підготувати щонайменше 50 віршів. Я працював редактором і рецензентом, і доводилося докладати багато часу та енергії. Я проводив безсонні ночі, переглядаючи рукописи. Менш ніж за два роки я схуд із 64 кілограмів до 54. Через це я виглядав старшим і швидше втомлювався.

Раніше до нас додому щодня приходили співучні, щоб ділитися досвідом удосконалення. Потім наша група вивчення Фа розпалася, і я віддалився від практикувальників. Мені лестили люди у WeChat, які хвалили мої вірші й дякували за те, що переглядав їхні твори. Я не стримував бажання здобути славу й показати себе. Раніше мені чотири рази снилося, що я літав у повітрі й бачив високого милосердного Вчителя. А тепер я уві сні ходив високими й вузькими вершинами скель і кілька разів падав, і ще проходив повз вигрібну яму. Очевидно, Учитель давав мені натяки, але я не звертав на них уваги.

Повернувшись із-за кордону, молодша дочка здивувалася, побачивши, як я виглядаю.За порадою дочки ми з дружиною знову організували групу вивчення Фа в себе вдома. Я рішуче відмовився від посади президента клубу, вийшов із поетичного клубу та перестав писати статті для звичайних людей.

Я дуже низько впав. Це Вчитель використав слова моєї дочки, дружини та співучнів, щоб попередити мене. Учитель своїми руками витягнув назад на берег мене, людину, яка гинула в морі страждань, борючись заради репутації звичайної людини… Вдосконалюватися за Великим Законом — це те, чого я прагнув усе своє життя, і під керівництвом Учителя я практикую вже 27 років. Я мало не загинув через пристрасть до слави, хвастощів і комфорту, які не давали мені вдосконалюватися так, як на початку, і могли перешкодити досягти кінцевої мети. Це було б моїм найбільшим жалем!

Вирішив відпустити пристрасть до себе і стати непохитним практикувальником Дафа

Я проаналізував, що ніхто з моїх близьких родичів: батьків, братів, тіток, двоюрідних братів і сестер не дожив до 70 років. Однак мені зараз уже 88. Я здоровий, міцний, добре бачу й чую. Учитель продовжив моє життя, тому що я практикую Дафа. Я вирішив повністю відмовитися від усіх пристрастей, які заважають моєму вдосконаленню, добре виконувати три справи й ще більше роз’яснювати правду про Дафа й рятувати людей. Моє тіло швидко стало здоровим, як раніше. Я почуваюся комфортно, моє обличчя сяє, стан спокійний, а вага наближається до норми.

Я переніс багато страждань і багато працював, але я зберіг свій добрий характер. Усе це завдяки великому милосердю Вчителя. Усі перенесені біди проклали мені шлях до раю. Я сповнений рішучості відмовитися від пристрасті до слави, вигоди й почуттів, стійко практикувати Дафа і слідувати за процесом Виправлення Законом Учителя.