(Minghui.org) Мені 13 років. Я практикую Фалуньгун разом з мамою. Моє небесне око відкрилося в дитинстві, але я більше захоплювалася іграми в мобільному телефоні, ніж самовдосконаленням. Попри це, Учитель однаково дбав про мене, допомагав мені усувати карму щоразу, коли я погано почувалася.

Я настільки приохотилася до ігор у телефоні, що мама часто сердилася і просила мене перестати грати. Але що більше вона тиснула на мене, то більше я не слухалася. Кілька днів тому вона сказала, що ігри телефоном не принесуть мені жодної користі. Цього разу вона здавалася дуже спокійною і не такою вимогливою, як раніше, і мені не захотілося грати. Я запитала її, чому вона так вважає. Мама пояснила, що сказала це з доброї волі і хоче для мене тільки найкращого. У глибині душі я знала, що Сіньсін мами підвищився.

Я справді перестала грати в ігри на телефоні і старанно вивчала Фа разом із мамою, коли вона мене про це просила. Поступово моє бажання грати на телефоні зникло, і мені все більше подобалося вивчати Фа. Мама сказала, що це сталося тому, що проявилася моя справжня природа.

Одного разу, коли ми з мамою відправляли праведні думки, я побачила, як підлітаю до небесного вівтаря, де на тронах сиділо безліч людей. Я сіла на один із порожніх тронів, думаючи, що вони призначені для тих, хто ще не відправляв праведні думки. Учитель Лі сидів на квітці лотоса, розташованій вище за всіх нас. Внизу були десятки тисяч рівнів, на яких розташовувалися учні Дафа. Усі вони відправляли праведні думки. Кожен рівень був оточений білим світловим кільцем. Сцена була дуже дивовижною. Після відправлення праведних думок я стала бачити ясніше.

Коли наступного дня я відправляла праведні думки, моя спина раптово ставала то гарячою, то холодною. Гарячий потік почав крутитися, як Колесо Закону, підійматися вгору від правої ступні й зупинився біля ікри, через що половина ноги заніміла і стала гарячою. Я розповіла про це мамі, та вона сказала, що це добре, можливо, мій Гун зріс!

Мама завжди нагадувала мені про необхідність підвищувати Сіньсін і пояснювала взаємозв’язок між доброчесністю та кармою. Той, хто ображає мене, віддає мені доброчесність. Тому я ніколи не відповідаю на образи однокласників, як би сильно не сердилася.

Минулої неділі в школі проводився збір пожертвувань. Один однокласник загубив гроші, близько чотирьох або п’яти юанів. Так сталося, що після того, як я дещо купила, у мене залишилося п’ять юанів здачі. Той однокласник звинуватив мене в крадіжці його грошей. Він схопив мої купюри й уважно їх розглянув, потім підняв потерту купюру і сказав, що вона його, бо в нього була стара. Я була приголомшена і сказала: «Чому старі гроші обов’язково мають бути твоїми? Вони мої. Але якщо ти наполягаєш, то залиш їх собі». Він трохи зніяковів і повернув купюру. Потім він знайшов свої гроші. У результаті я пройшла ще одне випробування.

Я дякую великому Вчителю за милосердя, за те, що Він вибрав мене як практикувальницю Дафа. Хоча мій Сіньсін недостатньо високий, я продовжу вдосконалюватися і повернуся у свій рідний дім з Учителем.