(Minghui.org) За тисячі років існування людства як у Китаї, так і на Заході, траплялося безліч випадків, коли люди злітали в небо серед білого дня або підіймалися над землею. Це були і китайські даоси, і індійські йоги, і священники на Заході. Справжність цього документально підтверджена. Нижче наведено деякі приклади цих чудесних явищ.

Частину 2 див. тут

У книзі «Дивовижні людські здібності» Вінсент Дачинський розповідає про те, що в католицькій літературі описано понад 200 історій про святих, які вміли левітувати. Свята Тереза була, ймовірно, першим задокументованим випадком здатності до левітації. У її автобіографії 1565 року описано, що вона робила це перед 230 священниками й монахинями. Вона не хотіла показувати свою здатність людям і молилася, щоб ця надприродна здатність зникла. Після цього вона ніколи не левітувала.

«Летючий чернець»

Святий Йосип Купертинський удосконалювався понад 20 років і після цього зміг піднятися над землею. Він прославився тим, що зробив це на очах у сотень свідків, включно з папою Урбаном VIII і двома кардиналами. Під час однієї меси він піднявся над вівтарем. Подейкували, що він злітав на вершину шпиля собору Святого Петра в Римі. Одного разу він перебував у повітрі близько двох годин — це найдовший час його левітації.

Святий Йосип здіймався понад 100 разів, тому його називали «Летючим ченцем». Він помер від лихоманки 18 вересня 1663 року. У 1753 році він був зарахований до лику святих папою Бенедиктом XIV, а 1767 року папою Климентом XIII канонізований. Церква вірила, що здатність левітувати дана йому Богом, і його біографія була належним чином записана.

Святого Йосипа з Купертіно часто називають «Летючим ченцем»

Згідно із церковними писаннями, були й інші люди, які також мали здатність ширяти в повітрі, серед них святий Едмунд Абінгдонський, архієпископ Кентерберійський (приблизно 1174 — 1240 рр.), сестра Марія Кармелітська (приблизно 1700 р.) та Альфонсо Лігуорі (1696 — 1787 рр.).

У XIX столітті одним із видатних людей, які вміли левітувати, був Деніел Данглас Г’юм. Він продемонстрував це вміння тисячам людей, включно з Вільямом М. Теккереєм, Марком Твеном, Наполеоном III та іншими відомими політиками, лікарями і вченими.

«Г’юм раптом почав відриватися від землі, що стало несподіванкою для всіх оточуючих. Я взяв його за руку й побачив його ноги. Він піднявся сантиметрів на 30 від землі. Змішані почуття — чергуються страх і захват — змусили Г’юма затремтіти, і в той момент він, здавалося, втратив дар мови, — писав редактор однієї американської газети — За деякий час Г’юм спустився, а потім знову піднявся. Втретє він дотягнувся до стелі й торкнувся її руками й ногами».

У колах удосконалювальників заведено вважати, що людина, яка досягла певного духовного рівня, може мати надприродні здібності. У різних культурах ці явища надихали людей і допомагали їм з’єднатися з божественним началом. Навіть 100 років тому люди все ще вважали левітацію — здатністю, дарованою людству Богом.

Диво польоту над Великим каньйоном

З розвитком сучасної науки люди стають дедалі більш залежними від технологій. Як наслідок, їхня віра в божественне слабшає. Однак, як свідчить прислів’я, «коли Бог зачиняє двері, він відчиняє вікно», тож дивовижні події все ще відбуваються.

Один із прикладів — американський фокусник Девід Копперфільд. Він поставив безліч вистав, які виходили за межі уяви людей. У 1984 році він пролетів через Великий каньйон, довжина якого становить 446 км, а ширина змінюється від 6 до 29 км. Великий каньйон має неправильну форму, він звивистий. Посидівши в медитації, Копперфільд піднявся в повітря і повільно рушив до Великого каньйону. Усе, що відбувалося, знімалося на відео з вертольота. Хоча деякі сумнівалися в реальності того, що відбувається, і намагалися пояснити це, жоден інший фокусник не зробив нічого схожого.

Під час класичних магічних вистав 1992 року Копперфільда побачили, що він летить вільно, як птах. Потім він пройшов через два металевих кільця, щоб показати, що не прив’язаний мотузками. Після цього Девід зайшов у прозорий ящик, закрив кришку й почав рухатися всередині, щоб показати, що не використовує мотузки. Іноді під час вистави він вибирав одну з глядачок і летів із нею, як Супермен у фільмі, або ж до нього підлітав дресирований орел, з яким вони разом продовжували політ. Через ці та інші події Копперфільда назвали «Чарівником століття».

Газета The Detroit Free Press також повідомила про особливий виступ Копперфільда в жовтні 2001 року. У лютому 2001 року Копперфільд записав передбачення — сім чисел, які будуть у виграшному номері жовтневої лотереї. Числа було нотаріально завірено, замкнено в надійному місці й охоронялися цілодобово. 13 жовтня було оголошено результати лотереї. Після цього коробку, яка була запечатана більше семи місяців, відкрили в ефірі одного з німецьких телеканалів. Усі сім чисел збіглися з результатами лотереї, що викликало хвилю привітань на адресу Копперфільда після того, як цю історію надрукували в газеті.

Однак Копперфільд сказав, що не купував лотерейних квитків і нікому не повідомляв виграшні номери. Немає потреби говорити, що людина з надприродними здібностями мусить мати високі моральні якості.

З погляду вдосконалювальників, Копперфільд продемонстрував надприродні здібності в ім’я магії.