(Minghui.org) Я пам’ятаю, у дитинстві бачив, як жителі нашого села будували міст через річку з підручних засобів. Це були камені з найближчої каменоломні, пісок із цієї ж річки, а цемент доводилося купувати.

Будівництво відбувалося в кілька етапів. Спочатку в підготовлене місце насипали пісок. Потім на нього у вигляді арки поклали каміння і скріпили його цементом. За кілька днів після того, як цемент висох, вирівняли поверхню і прибрали пісок з-під мосту. Він з’єднав кілька сіл, водночас побудований без металевих конструкцій. По мосту їздять як легкові автомобілі, так і вантажівки, і він стоїть уже десятки років.

Одного разу я роздивлявся міст знизу й побачив, що каміння покладено у випадковому порядку. Кожен камінь, здавалося, висить у повітрі й може випасти будь-якої хвилини. Як зовсім невелика кількість бетону утримує всі ці камені разом? Навіть, незважаючи на велику кількість машин, що проїжджають по мосту, жоден камінь не випав.

Коли я виріс, то зрозумів, що їх утримує зовсім не бетон. Взаємна підтримка каменів усіх розмірів і форм надавала мосту міцність, щоб витримувати вагу машин, які проїжджають.

У спектаклі Shen Yun є монгольський танець із паличками для їжі. Сенс історії полягав у тому, що пучок цих паличок міцніший, ніж кожна з них окремо. Це досягається завдяки тому, що всі палички міцно з’єднані в одне ціле. З’єднуючись одна з одною, вони створюють внутрішню опорну силу. Камені, які укладені в арку, впираються і підтримують одне одного. У результаті, хоч вони і здаються такими, що висять у повітрі, але складають одне ціле і витримують вагу машин.

Учитель сказав:

«Справи іншої людини — це твої справи, а твої справи — це її справи» («Лекція Закону на конференції Дафа у Вашингтоні, округ Колумбія»).

Підтримуючи один одного, як практикувальники ми можемо сформувати непорушне тіло. Ця підтримка виходить із турботи про інших, чого нас навчив Дафа. Це головна властивість, яка проявилася під час звернення 25 квітня.

Захищаючи практикувальників, дивіться ширше на репресії

У процесі захисту прав співучнів у суді зазвичай ми зосереджуємося тільки на конкретному практикувальнику, а не розглядаємо цю справу в контексті репресій загалом.

Такий підхід стримує нашу величезну силу і навіть може нашкодити іншим практикувальникам. Наприклад, трьох співучнів одночасно заарештували за роботу над одним і тим самим проєктом. Коли поліціянт запитав перших двох: «Ви виготовляли листівки?», — обидва відповіли: «Ні». Це правда, і вони захищають себе. Але так весь тиск перейшов на третього співучня.

Коли в суді наводять аргументи про те, що якийсь практикувальник «не виготовляв і не розповсюджував листівки, у чому його звинувачує прокурор», то, у такий спосіб, у цьому конкретному випадку захищають одного практикувальника, але втягують іншого співучня, який насправді зробив ці листівки. Крім того, таке мислення непрямо визнає законність переслідування.

За жодних обставин ми не повинні співпрацювати з поліціянтами і відповідати на запитання, хоч би якими простими вони здавалися, включно із запитаннями про імена, освіту, роботу, адресу або навіть стать. Ми маємо використовувати будь-яку можливість і час, який у нас є, щоб роз’яснити правду, розповісти їм, як зло буде покарано, а доброта винагороджена, або навіть подати на них до суду.

Учитель сказав:

«Яка б не була ситуація, ніколи не сприяйте вимогам, наказам або підбурюванням сил зла» («Праведні думки учнів Дафа наділені надпотужністю», зі збірки «Суть сумлінного вдосконалення 2»).

Я перерахував кілька хибних думок, помічених мною в практикувальників, які потрапляли в пастку, захищаючи одну людину замість того, щоб сформувати велику групу людей для посилення загальної сили цієї групи.

«Протидія переслідуванню — це справа тих, кого переслідують, їхніх родин і місцевих практикувальників»

У протистоянні репресіям або при захисті практикувальників у суді часто беруть участь співучні, члени їхніх сімей або практикувальники з близького оточення.

У більшості випадків найкращим чином у цих справах допомагають місцеві співучні. Річ у тім, що, незалежно від місця, де відбувається переслідування, будь-який практикувальник може знайти законний спосіб, щоб подати позов, викрити ці репресії і роз’яснити правду. Форми переслідування, крім усього іншого, включають незаконний вирок, призупинення виплати пенсії, «промивання мізків», знущання і звільнення з роботи.

Коли практикувальника переслідують, для вирішення справи в суді в нього та його сім’ї може не вистачати досвіду, або вони можуть зазнавати стресу. Вони можуть не впоратися найкращим чином. Інші співучні можуть оцінити більш раціонально, подати позов і допомогти з іншого боку.

Продовжуйте домагатися справедливості після звільнення практикувальників

Під час тортур у в’язницях або центрах «промивання мізків» багато практикувальників поклялися викрити ці злочинні дії. Але після звільнення, крім написання статей на сайт «Мінхуей» і подачі судових позовів, небагато хто вжив додаткових заходів для подальшого викриття репресій.

Наші зусилля з припинення переслідування будуть більш ефективними, якщо кожен практикувальник, який був поміщений до в’язниці або піддавався тортурам, і надалі викриватиме злочинців ще довгий час після цих випадків. Ми все ще можемо подавати позови, щоб задокументувати деталі «промивання мізків», примусової праці або тюремного ув’язнення, яких ми зазнавали навіть 20 років тому.

Не зосереджуйтесь лише на результатах

Незалежно від того, виграємо ми чи програємо судовий процес, ми не повинні оцінювати наші зусилля з підтвердження Фа на підставі результатів суду. Доти, доки в нас праведні думки, коли ми використовуємо закон для протистояння репресіям, наші зусилля обов’язково увінчаються успіхом. Єдина сторона, яка програє, — це зло.

У всій країні в судах у справах відновлення пенсій і повернення утриманих пенсійних коштів практикувальники виграли лише кілька разів. Проте ми показуємо співробітникам бюро соціального забезпечення, судів і прокуратур, що утримувати пенсії практикувальників — незаконно. Вони бачать, як зло звинувачує практикувальників і переслідує фінансово, і в цих людей буде ще один шанс вибрати краще майбутнє. Усе це наші досягнення і прогрес.