(Minghui.org) Коли комуністична партія Китаю розпочала переслідування Фалуньгун у 1999 році, за розповсюдження інформаційних матеріалів було заарештовано мільйони послідовників. Багато людей усе ще відмовляються приймати буклети та листівки з роз’ясненням правди. Але коли практикувальник роздає матеріали без страху, то все змінюється. Далі описано особистий досвід практикувальника на ім’я Цзіншань.

Партійні працівники села, які пішли за мною

Одного разу я поширював матеріали Фалуньгун у селі на околиці міста. Місцевий партійний працівник побачив мене й запитав: «Як ти посмів тут роздавати таке?» Але я не злякався і простягнув йому буклет: «Що ж із цими матеріалами не так? Кожен має знати правду. Візьміть теж». Але він відмовився і велів іти за ним.

До нас підійшло ще кілька людей. Зрозумівши, що уникнути цього не вдасться, я пішов із ним. Коли ми пройшли майже 150 метрів, він зупинився на перехресті, щоби поговорити з групою людей. А я зрозумів, що не знаю, куди він мене веде.

У голові в мене промайнула думка: «Я повинен повести його за собою!» Я підняв руку й заявив йому: «Ходімо!» Він припинив розмову, повернувся і попрямував до мене, як лялька на мотузочці.

Ми пішли на околицю села. Він поглядав на мене, як злодій на поліцейського, що супроводжував його. Коли ми дісталися до дороги, я заявив йому: «Можеш іти». І він побіг так швидко, як тільки міг, і миттєво зник!

Я впевнений, що він був таким слухняним завдяки моїм сильним праведним думкам.

Чоловік, який намагався мене схопити, був страшенно наляканий

Коли я одного разу йшов додому після роздачі матеріалів, то почув кроки, що швидко наближалися. Хтось дізнався, що я розповсюджував буклети, і хотів мене затримати.

Але я не злякався. Коли цей чоловік спробував схопити мене, я повернувся до нього обличчям. Він завмер із розплющеними з жахом очима й рукою, що зависла в повітрі. Потім він зробив три кроки назад, розвернувся і втік! Мені було цікаво, що ж його так налякало.

Зла людина несподівано змінилася

Іншого разу, коли я поширював матеріали, один чоловік узяв буклет, але мав стривожений вигляд. Він поцікавився, звідки в мене матеріали. Я помітив, що в нього недобрі наміри. Я подивився прямо на нього і сказав: «Вам не слід про це турбуватися. Вам важливо тільки прочитати і зрозуміти зміст».

Але він не відставав і далі ставив одне й те саме запитання. Я припустив, що він поліцейський у цивільному. Я не боявся і говорив із ним спокійно: «Добре. Ці матеріали я зробив сам». Тоді він запитав: «Як?» І я відповів: «За допомогою принтера. Я роблю 70–80 копій щодня».

Дивно, але його недоброзичливий вираз обличчя змінився. Він посміхнувся і пішов, лівою рукою він тримав матеріали, а правою махав мені на прощання, кажучи: «Кінець компартії близько! Покваптеся і покиньте її!

Роз’яснюючи правду з мужністю

Якось я дав листівку з роз’ясненням правди подружжю. Але незабаром вони повернулися до мене і спробували зупинити: «Послухай, те, що ти роздаєш, заборонено урядом».

Я відповів їм: «Я бачу, що ви майже нічого не знаєте про Фалуньгун. Візьміть цей диск. На ньому більше інформації».

Вони взяли диск і пішли за мною. Але замість страху я відчув сміливість. Я продовжував роздавати матеріали перехожим і голосно говорив: «Я тримаю в руках інформацію про Фалуньгун. Той, хто прочитає її і зрозуміє, буде благословенним». І ніхто не відмовився від буклетів, усі посміхалися і дякували мені.

А те подружжя стояло неподалік і дивилося на мене. Чоловік викликав поліцію, але ніхто так і не приїхав, доки я не роздав усе, що мав.