(Minghui.org) Я часто чую, як люди кажуть, що їхня доля їм непідвладна, і що вони хотіли б мати кришталеву кулю, яка підкаже, що чекає на них у житті. Коли одні й ті самі зусилля, в одній і тій же справі, призводять до різних результатів у різних людей, деякі приписують це чистому збігу, тоді як інші вважають це божественною волею. То як же тоді вершиться наша доля?

Наука та божественне

Ісаак Ньютон, один із найвидатніших вчених в історії, одного разу зробив модель Сонячної системи і зберігав її у себе вдома. Сонце було золотисто-жовтого кольору, а навколо нього планети рухалися своїми орбітами. Астроном Едмунд Галлей був вражений моделлю і запитав, хто її зробив.

«Всі ці матеріали випадково з'єдналися й утворили цю структуру», — пожартував Ньютон.

Галлей відмахнувся і сказав, що таку складну систему створив хтось дуже розумний та здібний.

Ньютон пояснив: «Хоч би якою здавалася ця система, вона ніщо перед справжнім фізичним світом. Якщо ви не вірите, що ця система утворилася природним шляхом, то як ви можете стверджувати, що справжня Сонячна система була створена природою, а не виникла внаслідок розумного задуму?»

Інший великий учений, Альберт Ейнштейн, поділяв аналогічну думку. «Відчувати, що за всім, що дано нам у відчуттях, є щось недоступне нашому розумінню, і цю красу і величність ми усвідомлюємо лише опосередковано, це означає бути вірянином. У цьому, і лише в цьому сенсі, я істинно релігійна людина», — писав він.

Ці вчені не були самотні. Відомо, що багато інших вчених також дотримувалися релігійних переконань, наприклад Томас Едісон, Вільгельм Рентген (першовідкривач рентгенівських променів), Алессандро Вольта, Андре-Марі Ампер, Георг Ом, Марія Склодовська-Кюрі та інші.

Традиційна культура й божественне

Стародавні китайці також вірили в існування божественного початку і розвивали різні релігійні вірування. Конфуцій одного разу сказав: «Якщо людина пізнає Дао вранці, то їй нема про що турбуватися, навіть якщо вона помре ввечері». Це говорить про прагнення давніх людей знайти істину і своє призначення у житті. З іншого боку, Лао-цзи сказав: «Дао, яке можна висловити словами, це не постійне Дао. Ім'я, яке може бути назване, не є постійним ім'ям».

Іншою основною релігією в Китаї був буддизм, який було передано Буддою Шак'ямуні 2500 років тому. Проповідуючи протягом 49 років, перед відходом у нірвану він сказав, що за все своє життя не проповідував вищу дхарму (або Фа, Закон).

Пошуки істинного Дао чи Фа тривали й у Китаї. У 1992 році Учитель Лі Хунчжи познайомив громадськість із Фалунь Дафа, практикою вдосконалення, також відомою як Фалуньгун, яка заснована на принципах «Істина, Доброта, Терпіння» й складається з п'яти комплексів медитативних вправ. Учитель Лі сказав, що принципи «Істина, Доброта, Терпіння» є властивістю Всесвіту. Дотримуючись цих принципів у своєму повсякденному житті, практикувальники Фалунь Дафа змогли покращити своє здоров'я й характер і піднятися на більший високий духовний рівень. Навіть ті, хто не практикують Фалуньгун, але ототожнюють себе з цими принципами, матимуть благословення.

Глибоке вчення Фалуньгун незабаром зібрало мільйони учнів і швидко поширилося по всьому Китаю й решті світу.

Доля та вибір

Популярність Фалуньгун налякала компартію Китаю (КПК), бо її ідеологія класової боротьби, ненависті та брехні різко контрастує з принципами «Істина, Доброта, Терпіння». З моменту приходу до влади в 1949 році КПК запускала одну політичну кампанію за іншою, нападаючи на окремі групи громадян. Вона також майже знищила традиційну культуру.

Наприклад, невдовзі після приходу до влади у 1949 році під час руху «за земельну реформу» КПК вбила поміщиків і націлилася на капіталістів у політичних кампаніях «три проти» і «п'ять проти». Після нападок на інтелігенцію під час кампанії проти правих елементів (1957–1959 рр.) десятки мільйонів людей загинули під час Великого голоду (1959–1961 рр.). Після систематичного культурного спустошення під час «Культурної революції» (1966–1976 рр.) демократичний рух знову було придушено внаслідок масового вбивства на площі Тяньаньмень у 1989 році.

Після хвилі найжорстокіших придушень китайська інтелігенція та широка громадськість не наважилися кинути виклик партії, коли 1999 року розпочалася остання політична кампанія, цього разу — проти Фалуньгун. Через свою віру в принципи «Істина, Доброта, Терпіння» велику кількість послідовників Фалуньгун було заарештовано, затримано, ув'язнено і піддано тортурам. Згідно з даними, отриманими від сайту «Мінхуей», понад 4000 практикувальників Фалуньгун загинули внаслідок переслідування. Через цензуру та інформаційну блокаду реальні цифри залишаються невідомими і можуть бути набагато вищими. Однак у питанні переслідування багато китайців стали на бік КПК, і на них чекає безрадісне майбутнє через заподіяння шкоди невинним людям і підрив традиційних цінностей.

Аристотель якось сказав: «Вибір, а не випадковість, визначає вашу долю». Є також китайська приказка: «Добро винагороджується добром, а за зло прийде покарання». На щастя, після публікації книги «Дев'ять коментарів про комуністичну партію» понад 400 мільйонів китайців відмовилися від членства в КПК, включаючи дві її молодіжні організації (ліга молоді та юні піонери). Ми сподіваємося, що ще більше людей, як у Китаї, так і за його межами, вийдуть із лав КПК. Це допоможе нам взяти долю у свої руки й забезпечити собі світле майбутнє. Це також призведе до того, що світ зміниться на краще.