Традиційна китайська культура. Ввічливість (частина 2)

Частину 1 див. тут 

(Minghui.org) Книга обрядів окреслює очікування щодо людських стосунків так: батьки мають ставитися до дітей із милосердям, а діти — проявляти синівську шанобливість до батьків. Старшим братам і сестрам слід бути добрими до молодших, а молодшим — смиренними до старших. Чоловік повинен гідно ставитися до дружини, а дружина — бути покірною чоловікові. Старші покоління мають захищати й піклуватися про молодших, а молодші — поважати і виконувати бажання старших.

Нижче наведено кілька прикладів таких традиційних стосунків.

Син, який отримав визнання за синівське благочестя

За часів пізньої династії Шан в імператора Чжоу Тай було троє синів — старший син Тайбо, другий син Чжун’юн і третій син Цзілі. У Цзілі був син на ім’я Цзічан, який пізніше став імператором Чжоу Вень.

Коли народився Цзічан, до вхідних дверей підлетіла червона пташка з листом у дзьобі. Побачивши цей сприятливий знак, імператор Тай вирішив передати трон Цзілі, який потім міг передати його Цзічану. Це було нетипово в давнину, коли трон зазвичай переходив до старшого сина.

Дізнавшись про план батька, Тайбо взяв свого брата Чжун’юна й поїхав у віддалений регіон, щоб підтримати рішення батька. Він також обрізав волосся і зробив татуювання на знак свого рішення триматися якомога далі від цивілізації. Отже, імператор Тай без перешкод передав трон Цзілі, а потім і Цзічану.

Невдовзі Тайбо назвав регіон, до якого він поїхав, державою У (сьогоднішня провінція Цзянсу). Близько тисячі місцевих сімей обрали його правителем регіону.

Через вісім поколінь трон У перейшов до Шоуменга, 19-го правителя У. Шоуменг планував передати трон своєму четвертому синові Цзічану через його хорошу репутацію. Але Цзічан відмовився від престолу, оскільки це було б порушенням належних правил суспільства. Шоуменг тричі питав Цзічана, але щоразу отримував відмову. Народ У також хотів, щоб Цзічан став царем. Зрештою, Цзічан пішов, щоб стати фермером.

Конфуцій дуже високо відгукувався про Тайбо, вихваляючи його характер і скромність.

Доброта старшого брата

Згідно із «Цзя фань» («Сімейні настанови») історика Сима Гуана — стародавній мудрець Шунь завжди добре ставився до інших, навіть коли стикався з ворожістю з їхнього боку.

Батько, мачуха та молодший брат Сян часто жорстоко поводилися із Шунєм. Після того, як цар Яо назвав Шуня своїм наступником, їхні заздрощі посилилися, і вони планували вбити Шуня і забрати його майно.

Якось вони попросили Шуня відремонтувати сарай. Після того, як він заліз на дах, вони прибрали драбину й підпалили хлів. На щастя, Шуню вдалося врятуватися.

Іншим разом вони попросили Шуня викопати колодязь. Поки він був у колодязі, його сім’я почала засипати його землею. Після того, як криниця була заповнена, Сян вирішив передати худобу й зерно Шуня своїм батькам, залишивши решту майна собі. Він також хотів забрати дружину Шуня.

Дивом Шунь зміг втекти через бічний тунель колодязя. Коли він повернувся додому, Сян був вражений. Але він спокійно сказав: «Я так за тобою сумував!»

Шунь пробачив його й попросив допомогти керувати країною.

Спадщина Шуня шанувалася впродовж усієї історії Китаю. Хоча він жив у несприятливому середовищі, але зміг ставитися до всіх із повагою і добротою.

Завдяки його доброчесності люди, природно, почали шукати його і йти за ним. Куди б не йшов Шунь, за легендою, це місце за рік ставало селом, за два роки — селищем, а за три роки — містом.

Скромний молодший брат

За часів династії Цзінь жили два брати: Ван Сян та Ван Лань. Мати Ланя була мачухою Сяну. Тому вона любила Ланя більше, ніж Сяна.

Коли Ланю було кілька років, він часто бачив, як його мати Чжу шмагала різками його старшого зведеного брата Сяна. Щоразу, коли це відбувалося, він обіймав Сяна, щоб захистити від побиття.

Коли брати виросли, Лань часто просив мати не бити Сяна, і ситуація стала трохи кращою. Пізніше обидва брати одружилися, і Чжу завжди вимагала, щоб Сян і його дружина робили щось для неї. Лань допомагав парі, коли міг.

Після смерті батька Сян став відомим своїми чеснотами й хорошим характером. Чжу стала ревнувати й вирішила отруїти пасинка вином.

Лань дізнався про цей план і простяг руку за чашею вина. Сян також зрозумів, що щось не так і не хотів, щоб його брат помер. Побачивши, як брати б’ються через отруєне вино, мати злякалася, що Лань вип’є його, тому вилила це вино.

Пізніше, коли Чжу подавала їжу Сяну, Лань завжди куштував її першим. Отож, мати перестала намагатися завдати шкоди Сяну.

Кілька дітей Ланя стали високопосадовцями. Його правнук Ван Січжи став одним із найвідоміших каліграфів в історії Китаю.

Частину 3 можна прочитати за посиланням.